Іменем України
30 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2962/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
09.07.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому позивач просив суд стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 134316,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач постався на те, що відповідач перебуває на обліку в Рубіжанській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, та відповідно до поданої заяви знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (третя група).
У зв'язку з несплатою сум податкових зобов'язань з єдиного податку станом на 20.06.2019 за відповідачем утворився податковий борг з єдиного податку в сумі 134316,51 грн, який виник на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, а саме: податкова звітна декларація за 2018 рік від 16.01.2019 № 9306463698 на суму 116335,97 грн та податкова звітна декларація за І квартал 2019 року від 10.05.2019 № 19663913 на суму 17980,54 грн.
Головним управлінням ДФС у Луганській області з метою погашення податкового боргу надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 28.02.2019 № 3276-51, однак вжиті заходи не дали позитивного результату. Тому позивач просив стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 134316,51 грн.
Ухвалою суду від 12.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
29.08.2019 від позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (арк. спр. 34), в обґрунтування якого останній послався на те, що відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 22123,71 грн, тому позивач просив стягнути з відповідача податкову заборгованість на загальну суму 112192,80 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов такого.
Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Кремінською районною державною адміністрацією Луганської області 06.02.2017 та перебуває на обліку ГУ ДФС у Луганській області (Рубіжанське управління, Кремінська ДПІ) (арк. спр. 9, 21-22).
07.02.2017 ФОП ОСОБА_1 подано до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області заяву про застосування до нього з 06.02.2017 спрощеної системи оподаткування (третя група) (арк. спр. 17).
Відповідач подав до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, а саме: податкова звітна декларація за 2018 рік від 16.01.2019 № 9306463698 на суму 116335,97 грн та податкова звітна декларація за І квартал 2019 року від 10.05.2019 № 19663913 на суму 17980,54 грн (арк. спр. 12-15).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2).
За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.
Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 3 цього пункту до третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Відповідно до положень пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно з пунктом 293.3 статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (абзац другий пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 294.2 статті 294 Податкового кодексу України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Положеннями пункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України визначено, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, а також четвертої групи (фізичні особи), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
Згідно з пунктами 295.3, 295.4 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Пунктом 11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За відповідачем утворився податковий борг з єдиного податку в сумі 134316,51 грн (арк. спр. 5-8).
У зв'язку з частковою сплатою заборгованості в сумі 22123,71 грн, станом на день розгляду справи за ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 112192,80 грн (арк. спр. 35).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України ГУ ДФС у Луганській області було направлено відповідачу податкову вимогу від 28.02.2019 № 3276-51, яка відповідно до п.п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вважається врученою платнику податків (арк. спр. 11).
Однак, у встановлений законом строк відповідач заборгованість не сплатив, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника єдиного податку (арк. спр. 38).
Відповідно до п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Згідно п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а уточнені вимоги - такими, які слід задовольнити.
За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Уточнений позов Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь місцевого бюджету (за наступними реквізитами: р/р 31411699012159, код платежу 18050400, отримувач УК у Кремінському районі/КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОН/18050400, ОКПО 37796309, МФО 899998, банк отримувача- Казначейство України (ЕАП)) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 112192,80 грн (сто дванадцять тисяч сто дев'яносто дві грн 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя І.О. Свергун