про залишення позовної заяви без розгляду
28 серпня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/2855/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Тихонова І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Таращенко О.В.
за участю:
представника позивача: не прибув
представника відповідача: Єгоров О.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони в Луганській області до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про оскарження податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним, -
04 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони в Луганській області до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС від 13.01.2017 №000564710.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що згідно Сертифікатів Торгово-промислова палата України засвідчує настання форс-мажорних обставин у відповідності до п.п. 100.4. 100.5 ст. 100. п.п. 102.6- 102.7 ст. 102 Податкового кодексу України з 23 липня 2014 року для Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати и податків та обов'язкових платежів. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань УДСО при ГУМВС України Луганській області з 12.12.2001 та до 17.11.2015 перебувало на обліку в СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУМД, а з 16.09.2016 перебуває на обліку у Запорізькому управлінні офісу великих платників податків ДФС. В наслідок проведення антитерористичної операції на території Луганської області УДСО при ГУМВС України у Луганській області з липня 2014 господарську діяльність не здійснювало або здійснювало не повному обсязі, що призвело до виникнення збитковості Управління. Данин факт підтверджується фінансовою звітністю (Ф-1.Ф-2) за 2014, 2015 роки.
На початок липня 2014 року Управлінням були сформовані рахунки для сплати охоронних послуг за липень 2014 та акти наданих послуг за червень 2014 для клієнтів но всій Луганській області, а саме: АДРЕСА_1 , м. Антрацит, м. АДРЕСА_2 , м. Свердловськ, м. Краснодон, м. Ровеньки, м. Красний луч, м. Луганськ, м. Лисичанськ, м. Старобільськ та м, Сєвєродонецьк. В зв'язку з початком військових дій більшість підрозділів, крім м. Сєвєродонецьк, м. Лисичанськ та м. Старобільськ, з клієнтською базою залишились на непідконтрольній території, що призвело до виникнення безнадійної дебіторської заборгованості в сумі 1602000 грн. за договорами надання охоронних послуг на яку сформовані податкові зобов'язання по ПДВ.
Даний факт підтверджується Додатком 18/1 до Переліку фінансової звітності за 2014, а саме: Довідка про стан кредиторської заборгованості за одержаними авансами і Довідка про стан дебіторської заборгованості за надані послуги охорони.
У «Довідці про стан кредиторської заборгованості за одержаними авансами» вказана кредиторська заборгованість прострочена в сумі 971,9 тис. за товари, роботи, послуги, тобто це є авансові кошти, сплачені отримувачами послуг охорони, якими Управління не змогло скористатись і своєчасно сплати податок на додану вартість.
У «Довідці про стан дебіторської заборгованості за надані послуги охорони» зазначена сума 1601.5 тис. грн., яка складається з безнадійної дебіторської заборгованості за надані послуги охорони об'єктів, які знаходяться на тимчасово окупованій території, що призвело до збитковості і неможливості своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки в тому числі податок на додану вартість.
Як вказано в зазначених сертифікатах (висновках) Торгово-промислової палати України, на момент їх видачі обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
ЛК УДСО при ГУМВС України у Луганській області листами від 26.01.2017 № 14/1-11/ГС/ЛК, від 10.03.2017 № 14/1-26/ГС/ЛК, від 04.04.2017 №14/1-31/ГС/ЛК, від 07.04.2017 №14/1-33/ГС/ЛК, від 03.05.2017, №14/1-38/ГС/ЛК, від 29.05.2017 № 14/1- 44/ГС/ЛК зверталось до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС щодо наявності вказаних Сертифікатів (висновків) № 966.967 та наявності форс-мажорних обставин у Управління.
28.12.2016 Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області з питання своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 10.07.2014 по 30.04.2015.
За результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки від 28.12.2016 № 103/28-10-47-10/08596831. висновками якого встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у 2014 -2015 роках в сумі 1874307,90 грн.
13.01.2017 контролюючим органом на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000564710, відповідно до якого платнику податків нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 374861,58 грн. за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання.
З акта перевірки від 28.12.2016 вбачається, що ЛК УДСО при ГУМВС України у Луганській області притягнуто до відповідальності відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, яка передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
На підставі встановлених порушень граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС було нараховано ЛК УДСО при ГУМВС України у Луганській області штраф у розмірі 20% у сумі 374861,58 грн. за затримку за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання.
Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів. У даному випадку ЛК УДСО при ГУМВС України нараховані штрафні санкції саме: за несвоєчасну сплату ним грошових зобов'язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями з ПДВ та рішення ДФС про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. ЛК УДСО при ГУМВС України у Луганській області має сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України від 16.10.2014 № 966, від 16.10.2014 №967, якими останньому засвідчено настання обставин непереборної сили з 23.07.2014 року при здійсненні діяльності на території Луганської області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів, продовження граничних строків для подання податкової декларації.
Таким чином, наявні підстави для звільнення установи від відповідальності за порушення строків сплати податку на додану вартість в установлені Податковим кодексом України строки.
Ухвалою від 22.07.2019 після усунення недоліків відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони в Луганській області до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про оскарження податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним; вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Підготовче засідання 31.07.2019 відкладено за клопотанням сторін.
16.08.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, зокрема, наступне.
Позовна заява підписана юрисконсультом ОСОБА_1 . Однак з Єдиного реєстру адвокатів України вбачається, що ОСОБА_1 не є адвокатом. На підтвердження повноваження ОСОБА_1 надано лише довіреність. До позовної заяви не додано ордер, а також копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю особи, що підписала позовну заяву. З наданого Позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що організаційно- правовою формою Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області є державна організація (установа, заклад). Таким чином, Управління державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування. За таких обставин на державні організації, установи, заклади не розповсюджується дія пп. 11 п. 16-1 розділу XV положення Конституції України, згідно якої представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020.
27.08.2019 представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду в порядку ст. 240 КАС України з аналогічних підстав, про які зазначено у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача в підготовче засідання не прибув, хоча про час та місце судового засіданні був повідомлений належним чином (а.с.111).
Представник відповідача у підготовчому засіданні просив залишити позовну заяву без розгляду.
Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.
Частинами першою, другою статті 159 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 55 КАС України).
Отже, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Разом з тим у пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Частиною першою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
В свою чергу, частина друга статті 57 КАС України вказує, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України та доповнено Основний Закон окремими статтями.
За статтею 59 Конституції України (в редакції наведеного вище Закону) кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Також Конституцію України було доповнено статтею 131-2, за частинами першої, третьої та четвертої якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Відповідно до статті 8 Конституції України Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом або коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй. Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.
За змістом статті 131-2 Конституції України необхідність її додаткової регламентації законом передбачена частиною четвертою цієї статті щодо встановлення винятків представництва в суді адвокатами, зокрема, визначення поняття малозначних спорів.
Враховуючи викладене, з 1 січня 2019 року представництво іншої особи в суді першої інстанції (крім представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування) у справах, провадження в яких розпочато після 30 вересня 2016 року, здійснює виключно адвокат.
Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників ухвалою від 22 липня 2019 року про відкриття провадження у справі суд вирішив розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження із призначенням у справі підготовчого засідання.
Отже, вказані обставини свідчать про те, що провадження у справі розпочате після 30 вересня 2016 року, а спір у справі не є малозначним (незначної складності).
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що організаційно- правовою формою Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області є державна організація (установа, заклад) (а.с. 12-15, 143).
Таким чином, право на представництво позивача в суді першої інстанції у цій справі з 01 січня 2019 року має за посадою ліквідатор Гусак ОСОБА_2 Валентинович та/або адвокат.
З інформації, яка міститься в Єдиного реєстру адвокатів України вбачається, що ОСОБА_1 не є адвокатом.
Оскільки представник позивача за довіреністю від 10.04.2019 № 14/1-4/ГС/ЛК Григоренко ОСОБА_3 не є адвокатом, суд дійшов висновку про відсутність у зазначеної особи права на подання та підписання від позивача позовної заяви від 04.07.2019 № 14/1-13/ГС/ЛК.
Отже, позовна заява підписана особою, яка не має права їх підписувати.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що подане представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 5622,91 грн, який може бути повернутий платнику за заявою, шляхом прийняття відповідної ухвали суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 240, 248, 256, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Залишити без розгляду адміністративний позов Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 27) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 «Г») про оскарження податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст судового рішення складено 30.08.2019.
СуддяІ.В. Тихонов