30 серпня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/441/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву комунального підприємства “Житлогосп” про розстрочення виконання судового рішення по справі за позовом керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до комунального підприємства “Житлогосп” про стягнення податкової заборгованості,-
У провадженні суду перебувала адміністративна справа №340/441/19 за позовом керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до комунального підприємства “Житлогосп” про стягнення податкової заборгованості.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у цій справі позов задоволено, стягнуто з комунального підприємства “Житлогосп” кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2314651,74 грн. (два мільйони триста чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна грн. 74 коп.) (а.с.147-151).
До суду 20.08.2019 надійшла заява комунального підприємства “Житлогосп”, в якій він просить суд розстрочити виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 року про стягнення податкового боргу у сумі 2314651,74 грн. строком на 36 місяців.
Заява мотивована тим, що основним видом діяльності КП “Житлогосп” є надання послуг населенню з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за тарифами, що регулюються відповідно до норм Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 р. №1875. Тобто, КП “Житлогосп” не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають фактичним витратам за надані послуги. Ці обставини призвели до того, що заявник має тяжкий фінансово-економічний стан. На протязі останніх років господарської діяльності підприємства заборгованість споживачів за надані послуги щомісячно зростає, незважаючи на заходи, що приймаються по її стягненню. Також, кошти отриманні підприємством за послуги з управління багатоквартирним будинком є цільовими та використовуються виключно на утримання будинку, та їх забороняється використовувати на інші цілі, окрім винагороди управителя. Так, заявник звертає увагу, що погашення водночас всієї суми заборгованості може привести до зупинення підприємством надання даної послуги, що в свою чергу може призвести до екологічної катастрофи в м.Олександрії (а.с.174-178).
Представником Головного управління ДФС в Кіровоградській області подано письмові заперечення проти заяви комунального підприємства “Житлогосп” про розстрочення виконання судового рішення по даній справі, в яких просив відмовити заявнику у задоволенні даної заяви (а.с.204-207).
Учасники справи в судове засідання не з'явились, повідомленні належним чином про дату, час та місце судового засідання (а.с.201-202).
Від представника прокуратури надійшла заява про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, в якій зазначено, що прокуратура не заперечує щодо розстрочення виконання судового рішення терміном на 12 календарних місяців (а.с.212).
Також, від заявника надійшла заява про розгляд справи без його участі та просить задовольнити заяву про розстрочення виконання судового рішення (а.с.210).
У відповідності до ч.2 ст.378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у заяві та матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.
Частинами 1 статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Стягнення з відповідача коштів у даній справі спрямоване на погашення його заборгованості зі сплати податків до бюджету.
Згідно з частиною 3 статі 378 КАС України підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини 5 статі 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, урегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Стаття 100 ПК України передбачає розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.
Згідно з пунктами 100.1, 100.2 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.100.4 ст.100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Пунктом 100.6 статті 100 ПК України установлено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.
Наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 року №574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за №1853/24385, затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (надалі - Порядок).
Матеріали справи свідчать, що основним видом діяльності КП “Житлогосп” є надання послуг населенню.
Подані відповідачем до суду звіт про фінансовий стан за І квартал 2019 року, звіт про оплату населенням житлово-комунальних послуг та електроенергії за травень 2019 року та аналіз доходів та витрат КП “Житлогосп” за травень 2019 року обґрунтовують неможливість своєчасного погашення заявником усієї суми податкового боргу (а.с.187-192).
Аналіз змісту зазначених документів свідчить про неможливість одночасного погашення заявником всієї суми заборгованості, стягнутої за рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 року, так як його наслідком стане подальше накопичування заборгованості підприємства.
Відтак, наведені відповідачем обставини, які свідчать про наявність загрози виникнення та накопичення нового податкового боргу, а також його скрутне фінансове становище, об'єктивно впливають на можливість виконання судового рішення, істотно ускладнюють його виконання. Отже заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення слід задовольнити частково, а саме: розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців, що узгоджується зі строками, установленими частиною 5 статті 378 КАС України.
Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 293-297, 378 КАС України, суд,-
Заяву комунального підприємства “Житлогосп” про розстрочення виконання судового рішення по справі за позовом керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до комунального підприємства “Житлогосп” про стягнення податкової заборгованості - задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі №340/411/19 про стягнення з комунального підприємства “Житлогосп” коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2314651,74 грн. (два мільйони триста чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна грн. 74 коп.) строком на 12 місяців, шляхом сплати суми заборгованості 2314651,74 грн., щомісяця рівними частинами по 192887,65 грн., починаючи з 01 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина