29 серпня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1454/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області, Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області по не документуванню її паспортом громадянина України;
- зобов'язати відповідача задокументувати її паспортом громадянина України та видати паспорт громадянки України.
Ухвалою судді від 25.06.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання призначено на 24.07.2019 (а.с.1).
В судове засідання учасники справи не з'явилися та ухвалою суду від 24.07.2019 залучено до участі у справі відповідача - Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області, розгляд справи відкладено до 22 серпня 2019 року (а.с.47-48).
В судове засідання, призначене на 22 серпня 2019 року, учасники справи не з'явилися, подавши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.79, 85а).
Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вона звернулася до Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області із заявою про видачу паспорта громадянина України, з долученням до заяви необхідних документів відповідно до переліку. Однак, в документуванні паспортом громадянки України їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що нею не було задокументована реєстрація її місця проживання на території України, а відомостей про те, що станом на 24 серпня 1991 рік вона була зареєстрована на території України надано не було, а також у зв'язку з непідтвердженням факту постійного проживання на території України. При цьому, зазначала, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2018 року було встановлено юридичний факт її постійного проживання на території України станом на 24.08.1991. Крім того, посилалася на те, що, станом на час звернення до відповідача із заявою, вона була зареєстрована в м.Світловодськ, що підтверджено копією довідки від 15 травня 2018 року, а також довідкою про те що, вона відвідувала дитячий садок з 1991 року по 1994 рік, довідкою про те, що вона навчалась з 08.04.1996 року по 08.11.2001 рік в ЗОШ №2 м.Світловодська, свідоцтвом про її одруження та про народження дітей. Таким чином, на переконання позивача, відповідач протиправно не здійснює дії по документуванню її паспортом громадянина України.
Від відповідача-1 - Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області до суду надійшли пояснення, згідно яких останній не є юридичною особою та є територіальним підрозділом Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області. Відповідно, відповідач вважає, що зазначений відділ не може подавати відзив на позовну заяву (а.с.30).
Від відповідача-2 - Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.53-59), які мотивовані тим, що 14.11.2018 позивач звернулася до відповідача-1 із заявою про надання роз'яснень причин відмови у видачі паспорта громадянина України та невиконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.09.2018 по справі №410/1306/189, яким встановлено факт її постійного проживання на території України. При цьому вказує, що до моменту звернення, 14.11.2018, позивач із офіційними заявами про надання адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України до УДМС України в Кіровоградській області та його територіальних підрозділів не зверталась. До того ж, звертав увагу на те, що заява позивача про від 14.11.2018 не містить ознак заяви з надання адміністративної послуги з оформлення паспорта громадянина України та по суті є заявою про надання роз'яснення. Зазначав, що на його думку, листом Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області від 06.12.2018 № 31/8856 позивачу, в порядку Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР надано роз'яснення пункту 35 Постанови №302 від 25.03.2015. Відповідач зазначав, що позивач звертається до суду із позовною заявою, в якій простить визнати незаконною бездіяльність Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області, не звертаючись при цьому із заявою про надання адміністративної послуги з оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України (у формі картки) та просить зобов'язати Світловодський районний відділ Управління ДМС в Кіровоградській області надати їй адміністративну послугу всупереч передбаченому законодавством порядку, посилаючись при цьому на Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, який втратив чинність. Таким чином, відповідач вважає, що ним вчинено дії з додержанням вимог чинного законодавства України.
Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_1 , виданого 19.05.1987, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в РСФСР (а.с.18).
Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що 01.04.2010 позивач звернулася до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, правонаступником якого є Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області, із заявою про оформлення їй посвідки на постійне проживання в Україні (а.с.61).
За результатами розгляду даної заяви, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001 № 2491-III, позивачу була оформлена посвідка на постійне проживання в Україні.
За змістом пункту 9 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2012 №251 посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25-ти та 45-річного віку.
Пунктом 16 Постанови №251 передбачено, що для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1-4 і 6 пункту 15 цього Порядку.
Судом встановлено, що 06.09.2011 позивач досягла 25-річного віку.
Однак, доказів звернення позивача в порядку та в термін встановлений законодавством України, з метою обміну посвідки на постійне проживання, до ВГІРФО УМВС суду не надано.
Судом встановлено, що відносно позивача, за частиною 1 статті 203 КУпАП, було складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.11.2017 серії МКВ № 038889 та того ж дня винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, накладено адміністративний штраф у розмірі 510,00 гривень (а.с.62-65).
В письмовому відзиві на позовну заяву Управлінням Державної міграційної служби в Кіровоградській області зазначено, що з моменту притягнення до адміністративної відповідальності та до моменту звернення до суду з даним позовом, позивач з приводу обміну посвідки на постійне проживання в Україні до УДМС України в Кіровоградській області та його територіальних підрозділів не зверталась.
Наведені обставини позивачем спростовано не було.
Позивачем надано суду копію рішення Світловодського міськрайсуду Кіровоградської області від 25.09.2018 по справі №401/1306/18, яким встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно на території України станом на 24.08.1991, яке набрало законної сили 26.10.2018 (а.с.6-7).
Судом встановлено, що 14.11.2018 позивач звернулася до Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області із заявою, в якій просила надати роз'яснення, чому їй відмовляють видати паспорт громадянина України та чому не виконується рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.09.2018 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 (а.с.67). При цьому, в даному зверненні позивачем процитовано п.п.1, 2, 3 ст.3 Закону України "Про громадянство України", згідно якої громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Листом Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області від 06.12.2018 № 31/8856 позивачу надано роз'яснення пункту 35 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015, а також повідомлено, що рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.09.2018 по справі №401/1306/18 не передбачає його виконання, а є підставою для звернення позивача до територіального підрозділу ДМС України щодо оформлення встановлення належності або набуття громадянства України (а.с.5). Також, даним листом позивачу надано роз'яснення пункту 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215, щодо переліку документів, які необхідно подати позивачу до територіального підрозділу ДМС України для встановлення належності до громадянства України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-III (далі Закон №2235-IIІ) громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;
Згідно ст.3 Закону №2235-III громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Відповідно до п.10 Порядку подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України, затвердженого Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"» 27 березня 2001 року № 215/2001, для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:
а) заяву про встановлення належності до громадянства України;
б) копію свідоцтва про народження;
в) один із таких документів:
- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;
- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;
- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;
- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);
- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;
- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Якщо документи про встановлення належності до громадянства України подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року була неповнолітньою та проживала в Україні не з батьками (одним із них), а з іншим законним представником, подається також копія документа про встановлення опіки чи піклування.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року №5492-VI (далі Закон №5492-VI) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується, також, для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону №5492-VI, порядок здійснення ідентифікації та верифікації встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 4 та 5 статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону (тобто, центрами надання адміністративних послуг, державним підприємством, що належить до сфери управління розпорядника Реєстру).
Частиною 2 статті 21 вказаного Закону визначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання наведеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №302 від 25.03.2015 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Порядок №302).
При цьому, суд зазначає, що посилання позивача в позовній заяві на пункт 3 Розділу І Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України є безпідставними. Оскільки, Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом МВС України від 02.07.2012 №320, на час виникнення спірних правовідносин втратив чинність на підставі наказу МВС від 01.03.2018 №161, а порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України регламентувався Порядком №302.
Відповідно до п.п.1-2 Порядку №302 паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Згідно з пунктами 7, 8 та 9 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються:
1) особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
2) особі, яка досягла 14-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники);
3) особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - через уповноважену особу адміністрації відповідної установи чи закладу (далі - уповноважена особа).
Паспорт видається: не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання; не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його термінового отримання.
Паспорт, який оформлюється вперше, видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.
За оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта справляється адміністративний збір у порядку та розмірах, установлених законодавством. Адміністративний збір справляється у разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта зразка 1994 року.
За оформлення паспорта вперше адміністративний збір не справляється.
Таким чином, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку та на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Відповідно до пункту 19 Порядку №302 1документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
До територіального органу ДМС документи подаються лише в разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру.
Подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється лише до територіального підрозділу ДМС у разі:
набуття особою громадянства України;
оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями;
оформлення паспорта вперше після досягнення 18-річного віку особі, яка надала рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном;
оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, якщо така особа не отримувала паспорта, оформленого із застосуванням засобів Реєстру;
відбування особою покарання в установах виконання покарань або перебування на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.
Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/уповноваженою особою (далі - заявники) до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта за зареєстрованим місцем проживання особи (п.20 Порядку №302).
Згідно з п.35 Порядку №302 заявник для оформлення паспорта подає такі документи:
1) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);
2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);
4) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
5) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
6) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;
10) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи;
11) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
Крім того, суд зазначає, що згідно пункту 24 Порядку №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Відповідно до пункту 44 Порядку № 302 за результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі свідоцтва про народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС.
Якщо за результатами проведення зазначеної процедури особу не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку, передбаченому пунктами 100 і 101 цього Порядку.
З матеріалів справи, зокрема, заяви ОСОБА_1 до Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області від 14.11.2018, в якій позивач просила надати їй роз'яснення (а.с.67) вбачається, що дана заява за формою і змістом не відповідає вимогам до заяви-анкети, яка є підставою для вчинення територіальними органами і підрозділами ДМС відповідних дій або ж прийняття останнім рішень щодо оформлення паспорта громадянина України встановленого зразка.
Доказів звернення ОСОБА_1 до територіального органу ДМС із заявою-анкетою та документами, перелік яких наведено в п.35 Порядку №302, з метою оформлення паспорта, позивачем суду не надано. Матеріали справи таких доказів не містять.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо порушення її прав є необґрунтованими.
Отже, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів звернення позивача до територіального органу ДМС, у встановленому законодавством порядку, з метою оформлення паспорта, суд не вбачає в спірних правовідносинах бездіяльності Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області по не документуванню позивача паспортом громадянина України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, завданням суду є захист лише порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією бездіяльністю.
Таким чином, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте, такі рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).
В розумінні КАС України, захист прав, свобод чи інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Враховуючи вимоги КАС України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень - відповідачем.
Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.04.2018 №592/11328/17.
Таким чином, досліджуючи спірні правовідносини, а також враховуючи відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, при здійсненні відповідачем дій, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутній об'єкт судового захисту в межах спірних правовідносин. Що свідчить про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову .
Зважаючи на вимоги ст.139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення в інтересах відповідача, сума сплаченого позивачем судового збору відшкодуванню не підлягає.
Про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області (27502, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Грушевського, 7, ЄДРПОУ: 23091198), Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, Єгорова, 25-а, ЄДРПОУ 37795939) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина