28 серпня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1745/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши клопотання представника позивача в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ - 39767636)
провизнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області стосовно не розгляду клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12 лютого 2019 року про надання безоплатно у власність земельної ділянки та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.
2) зобов'язати головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12 лютого 2019 року про надання безоплатно у власність земельної ділянки та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.
3) зобов'язати головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, за результатами розгляду її клопотання від 12 лютого 2019 року.
Ухвалою від 22.07.2019 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
21.08.2019 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником позивача не доведено необхідність проводити розгляд даної адміністративної справи правилами загального позовного провадження, та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання та в подальшому розгляду справи за правилами загального провадження представником позивача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача та розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.7 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
У клопотанні представник позивача зазначив, що відзив на позовну заяву ним отримано 14.08.2019 року, а з відповідним клопотанням звернувся 21.08.2019 року, тобто, з пропуском строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Отже, з урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частин 1, 2 статті 257, статті 258, частини 5, 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст.3, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук