29 серпня 2019 року № 810/1/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві заяву представника Адміністрації Державної Прикордонної служби України про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Міністерства оборони України, Адміністрації Державної Прикордонної служби України, третя особа: Військово-медичне управління Служби безпеки України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, треті особи: Адміністрація Державної Прикордонної служби України, Військово-медичне управління Служби безпеки України, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо відмови у розгляді заяви про встановлення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із виконанням ОСОБА_1 обов'язків військової служби під час перебування на території Демократичної Республіки Афганістан у складі Прикордонних військ КДБ СРСР у період з 28.07.1981 по 13.06.1983;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України прийняти до розгляду заяву щодо встановлення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із виконанням ОСОБА_1 обов'язків військової служби під час перебування на території Демократичної Республіки Афганістан у складі Прикордонних військ КДБ СРСР у період з 28.07.1981 по 13.06.1983.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі №810/1/18 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Адміністрації Державної Прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ: 00034039) щодо відмови у розгляді заяви про встановлення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із виконанням ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) обов'язків військової служби під час перебування на території Демократичної Республіки Афганістан у складі Прикордонних військ КДБ СРСР у період з 28.07.1981 по 13.06.1983. Зобов'язано Адміністрацію Державної Прикордонної служби України прийняти до розгляду заяву щодо встановлення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із виконанням ОСОБА_1 обов'язків військової служби під час перебування на території Демократичної Республіки Афганістан у складі Прикордонних військ КДБ СРСР у період з 28.07.1981 по 13.06.1983, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 рішення суду від 28.12.2018 залишено без змін. Отже, рішення суду від 28.12.2018 є таким, що 28.03.2019 набрало законної сили.
05 липня 2019 року в цій справі видано виконавчий лист, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 29.03.2022.
27 серпня 2019 року до суду надійшла заява від представника Адміністрації Державної Прикордонної служби України Філіпової Г.М. про роз'яснення рішення суду від 28.12.2018 в адміністративній справі № 810/1/18.
Вказана заява обґрунтована тим, що єдиним органом Державної Прикордонної служби України, уповноваженим розглядати заяви колишніх військовослужбовців на предмет причинного зв'язку захворювань, травм, контузій тощо є Центральна Військово-лікарська комісія. У зв'язку з цим, заявнику є не зрозумілим резолютивна частина рішення в частині його виконання саме Адміністрацією Державної Прикордонної служби України. Також заявник акцентує увагу на висновках, до яких дійшов суд апеляційної інстанції за результатами перегляду рішення суду від 28.12.2018 у цій справі, де зазначено, що ЦВЛК Держприкордонслужби є структурним підрозділом Держприкордонслужби та не відноситься до органів державної влади, на які може бути покладено судом забезпечення виконання Закону № 203/98-ВР в частині медичного обслуговування позивача, в тому числі проведення його медичного огляду.
Заявник також зазначає, що виконання рішення суду полягає у прийнятті рішення шляхом видання наказу Адміністрації Державної Прикордонної служби України "Про зобов'язання ЦВЛК Держприкордонслужби прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 та винести відповідне рішення (постанову), з врахуванням встановленої судом обставини, що військовим формуванням, яке зобов'язано провести військово-лікарську експертизу ОСОБА_1 є Державна Прикордонна служба України".
Інший шлях виконання рішення, на думку заявника, - це розгляд заяви позивача відповідно до положень Закону України "Про звернення громадян".
Як вказує заявник, метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Водночас суд звертає увагу на те, що у поданій заяві не зазначено в чому полягає неясність і незрозумілість судового рішення, що створює перешкоди або унеможливлює його виконання, а також не вказано про обставини та суб'єктів щодо неоднакового тлумачення ними висновків суду тощо.
Крім того, щодо ясності та зрозумілості мотивувальної частини судового рішення від 28.12.2018 у заявника жодних сумнівів не виникає.
Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Оскільки рішення суду було ухвалене у порядку письмового провадження, судом прийнято рішення про розгляд даної заяви також у порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи заяви та інші матеріали справи, суд вважає, що рішення суду не підлягає роз'ясненню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Отже, системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено виключно за заявою учасника справи чи державного виконавця у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі для учасників справи.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
В свою чергу, зі змісту резолютивної частини рішення вбачається, що воно є зрозумілим та доступним для усвідомлення широким колом осіб, резолютивна частина рішення не має складного розумового навантаження та багатозначних трактувань.
Звертаючись з даною заявою заявник фактично намагається примусити суд встановити алгоритм його дій. Водночас сам заявник не зазначає, що йому перешкоджає самостійно визначитись з механізмом виконання даного рішення його структурним підрозділом (ЦВЛК), враховуючи, що йому зрозумілі мотиви його прийняття. Крім цього, суд звертає увагу на те, що у рішенні відсутні будь-які посилання по положення Закону України "Про звернення громадян".
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Адміністрації Державної Прикордонної служби України про роз'яснення рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Адміністрації Державної Прикордонної служби України про роз'яснення рішення суду відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам процесу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панченко Н.Д.