ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" серпня 2019 р. справа № 300/1141/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000526/2 від 21.03.2019, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000526/2 від 21.03.2019.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання Івано-Франківської митниці ДФС про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.76-77).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог Митного кодексу України, за наявності документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки - MAZDA, модель 6, ідентифікаційний номер кузова транспортного засобу НОМЕР_1 , календарний рік випуску 2014, тип двигуна дизельний, робочий об'єм двигуна 2191 см. куб. (далі - транспортний засіб), та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозився ТзОВ «Тиса Захід» на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Позивач вважає, що застосування резервного методу для визначення митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості з 7 000,00 EUR до 9 409,00 EUR порушує права позивача. На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с. 38-43), який надійшов на адресу суду із письмовими доказами 21.06.2019. У відзиві представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила та в обґрунтування своїх заперечень зазначила, що під час митного оформлення позивачем відповідного транспортного засобу не був представлений повний перелік документів, який визначений статтею 53 Митного кодексу України. Зокрема, позивач не підтвердив ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за даний товар. Також представником відповідача вказано, що в даному випадку в рішенні про коригування інспектор зазначив, що спрацювала система управління ризиками, це означає, що митна вартість товару занижена. У зв'язку з цим було направлено запит до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN-кодами. В результаті чого митна вартість даного ТЗ складає 9409,00 EUR. Таким чином, Івано-Франківською митницею ДФС прийнято спірні картку відмови та рішення про коригування митної вартості, при цьому митна вартість товару визначена резервним методом в сумі 9 409,00 EUR. Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення такими, що прийняті відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено таке.
21.03.2019 року декларантом ТзОВ «Тиса Захід» подано до митного оформлення електронну вантажну митну декларацію (далі - ЕМД) №UA206060/2019/403175 на «легковий автомобіль марки MAZDA, модель 6, ідентифікаційний номер кузова транспортного засобу НОМЕР_1 , календарний рік випуску 2014, модельний рік випуску 2014, тип кузова універсал, тип двигуна дизельний, загальна кількість місць 5, призначення пасажирський, робочий об'єм двигуна 2191 см.куб., потужність двигуна 110 KW» (далі транспортний засіб) (а.с. 18).
Судом встановлено, що у вказаній митній декларації обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Зокрема, в графі "42" здійснено визначення митної вартості вказаного транспортного засобу в розмірі 7 000,00 EUR.
Разом із ЕМД подано: рахунок-фактура (інвойс) № 19-076 від 27.02.2019, Декларацію про походження товару №9000 від 14.03.2019, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду), що здійснюється при виконанні UA 20903/2019/16459 від 04.03.2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.02.2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 21.02.2019, копію митної декларації країни відправлення №19NLJSMZOAA7H0WD58 від 27.02.2019, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні СС №985892 від 05.10.2000 року, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FS647119 від 21.09.2018, митна декларація №UA206060/2019/403156 від 15.04.2019.
21.03.2019 року посадовими особами Івано-Франківської митниці ДФС за результатами розгляду ЕМД № UA206060/2019/000526/2 та доданих до неї документів відмовлено в митному оформленні транспортного засобу.
Вказану відмову у митному оформленні транспортного засобу посадова особа Івано-Франківської митниці ДФС оформила карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206060/2019/00588 від 21.03.2019 року.
У зв'язку з наведеним, посадовими особами Івано-Франківської митниці ДФС здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA206060/2019/000526/2 від 21.03.2019 року (далі рішення), яким визначено митну вартість транспортного засобу за резервним методом.
Таким чином, 21.03.2019 року Івано-Франківською митницею ДФС здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000526/2, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України) у розмірі 9 409,00 EUR (а.с. 17). Згідно графи 33 даного рішення зазначено, що митна вартість товару визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням додаткових документів відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ. 2-5 методи визначення митної вартості (ст. 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст. 59 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст..62, 63 Митного кодексу України). Джерело інформації: ризик згенерований АСАУР ДФС 105-2, 106-2. Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: JMZGJ621651181680, валюта - EUR, вартість - 9409,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п. 5 частини другої ст. 55 та главою 4 Митного кодексу України.
Позивач вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості № UA206060/2019/000526/2 від 21.03.2019, звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спірні відносини, суд вказує на таке.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 вказаного розділу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару вказаної митної декларації декларантом долучено:
- рахунок-фактуру (інвойс) 19-076 від 27.02.2019;
- декларацію про походження товару №9000 від 14.03.2019;
- акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду) №UA20903/2019/16459 від 04.03.2019;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.02.2019;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 21.02.2019;
- некласифікований документ б/н від 14.03.2019;
- копія митної декларації країни відправлення №19NLJSMZOAA7H0WD58 від 27.02.2019;
- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_8 від 05.10.2000;
- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FS647119 від 21.09.2018;
- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів поданих №UA206060/2019/403156 від 15.04.2019.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: І) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів: б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість): г) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировими.
Положеннями частини першої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за піною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору піде гав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості Є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналізуючи подані документи до митного оформлення, декларантом не було подано повний перелік первинних документів, зазначених в частині другій статті 53 Митного кодексу України, а саме підтверджуючих сплату коштів за ТЗ згідно заявленої митної вартості.
В даному випадку в рішенні про коригування інспектор зазначає, що спрацювала система управління ризиками, це означає, що митна вартість товару занижена. У зв'язку з цим було направлено запит до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної за VIN -кодами. В результаті чого митна вартість даного ТЗ складає 9409,00 євро.
Положенням частини другої статті 361 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю.
Вітчизняний інститут управління ризиками ґрунтується на концепції, що викладена у Положенні про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затвердженому наказом Державної митної служби України від 27 травня 2005 року № 435. Згідно з пунктом 3.5 цього Положення одним із критеріїв ризику закріплено факт того, що заявлена митна вартість товарів значно відрізняється від ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів при їх увезенні на митну територію України.
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками (пункт 7.1 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 597).
Згідно статті 320 Митного кодексу України форми та обсяги контролю обираються на підставі результатів застосування АСАУР.
Під час проведення митних формальностей за МД автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано наступні форми митного контролю: "105-2 Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів".
Посадові особи митниці (митного поста) ДФС, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов'язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР (п.4 розділу IV Порядку 684) з метою визначення митних формальностей, виконання яких належить до їх компетенції.
Відповідно до Правил митного контролю та митного оформлення ТЗ, що переміщуються громадянами через митний кордон України, мають бути в наявності документи, які підтверджують право власності ТЗ. У разі придбання у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання або в консульських установах чи посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування. У разі придбання у підприємства - оформлені на відповідних бланках та завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів, інших документів.
Також в цих документах мають міститись дані чеку, і дані для ідентифікації ТЗ, а саме дата продажу, номери шасі, кузова, двигуна ТЗ , його модель, і рік виготовлення, а також прізвище, ім"я, по-батькові особи, якій продано ТЗ.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Згідно ч. 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю, у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другі й-четвертій статті 53 МКУ. Відповідно ч. 1 ст.55 МКУ Рішення про коригування митної вартості приймається митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст.54 МКУ, коли виявлено, що надано неповні відомості про митну вартість товару.
Судом встановлено, що декларантом до митного оформлення не було подано жодного документу, який би підтвердив сплату коштів за даний ТЗ, відповідно до заявленої митної вартості.
Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
МКУ не обмежує декларанта при поданні документів до митного оформлення. Згідно п.4 і п.5 ч.2 ст.53 МКУ, то у разі сплати коштів за товар декларант має подати для підтвердження заявленої митної вартості банківський платіжний документ або інший платіжний документ який містить ідентифікуючі дані товару.
Також згідно МКУ, а саме п.2 ч.2 ст. 52 вказує, що обов'язок покладається на декларанта подавати органу доходи і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які мають базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що відповідають обчисленню.
Суд зазначає, що декларант під час митного оформлення не усунув неповноту заявлених відомостей. Однак цей обов'язок покладається на декларанта, а інспектор вже аналізує ті документи, які подає декларант та опрацьовує їх.
З приводу наданого рахунку-фактури, то він не може підтвердити заявлену митну вартість виходячи з такого.
В цьому документі зазначено, про оплату коштів через касу, але жодних посилань на платіжний документ, на підтвердження такої оплати він не містить. Вартість згідно даного документу становить 7000,00 євро. Також, платіжного документу про сплату коштів в такому розмірі 7000,00 євро надано не було до митного оформлення.
Митний кодекс України зазначає, що процедура консультацій проводиться з декларантом, а декларант в свою чергу має повідомити позивача про обставини митного оформлення. Відповідно до ч.5 і ч. 6 ст.55 МКУ декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. Однак як встановлено судом - така вимога на Івано-Франківську митницю ДФС не надходила.
Слід також зазначити, що спрацювання системи ризиків дає інспектору підстави для більш глибшого аналізу наданих документів до митного оформлення.
Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, стандартними правилами 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур визначено, що при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначений осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.
В обов'язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР. Пунктами 1. 2.2, 2 5. 2.12 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 встановлено, що робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів.
Робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, в тому числі, шляхом перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари: перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
В даному випадку було спрацювання системи ризиків, що означає митна вартість занижена. Система проводить аналіз цінової політики в країні придбання, за основу було взято витяг з каталогу Schwacke №296044/S. Використання даного джерела не є забороненим і не суперечить Генеральній угоді з тарифів і торгівлі (GATT). Інформація з витягу даного каталогу внесена в систему АСАУР, про що зазначено в самому ризику 105-2, що аналіз проводиться з зовнішніх джерел.
Розрахунок числового знесення вартісного рівня транспортних засобів здійснюється відповідно до формул, наведених у пункті 7.53.3 пункту 7.53 розділу VII Методики, та методик розрахунку вартісного рівня, наведеного у спеціалізованих офіційних виданнях, які містить інформацію про ціни на транспортні засоби сформовані на світовому ринку (видавництва "Kelley Blue Book", "Eurotax", "Nadа", тощо), з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). При цьому, для моторних транспортних засобів враховуються відомості, що містяться у товаросупровідних документах та актах про проведення фізичного або митного огляду щодо: марки, моделі, модифікації, типу та маркування кузова, об"єму та потужності двигуна, типу пального, повної маси, вантажопідйомності, фактичного терміну експлуатації, пробігу, технічного етапу, комплектації, функціонального призначення. Ідентифікація кожного транспортного засобу проводиться на основі даних його виробника; визначальним при цьому є ідентифікаційний номер VIN конкретного транспортного засобу.
Згідно з пунктом 10 Додатку 8 до Методики періодичний довідник "SuperSCHWACKE" (Eurotax, Швейцарія) рекомендований для використання при проведенні товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.
Так як спочатку до митного оформлення подасться попередня митна декларація, документи, які до неї прикріплені, вносяться в ЦБД, тому система АСАУР аналізує документи, в тому числі і акт огляду, в якому зазначаються пошкодження ТЗ. При аналізі даних документів, а саме в товаросупровідному документі рахунку-фактурі не зазначено про те, що автомобіль має пошкодження, та немає опису пошкоджень. Відповідно до підпункту 7.33.9 Методики необхідно дотримання 2-ох обов'язкових умов для зменшенні вартості ТЗ. Зазначення таких пошкоджень має бути в товаросупровідних документах, акті огляду і описі в графі 31. В даному випадку в товаросупровідних документах не зазначається конкретний перелік пошкоджень. Тому митна вартість не зменшувалась на пошкодження.
Пункт 7.53.8. Методики передбачає, що коригування вартості КТЗ залежно від комплектності, умов догляду, зберігання та використання, відновлення і оновлення складників здійснюється за інформацією довідників, які відображають ринкову ціну КТЗ у відповідній країні.
Враховуючи наведене, суд робить висновок, що відповідачем правомірно, у відповідності до статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.
З огляду на встановлені судом обставини справи, враховуючи, що позивачем не надано на законну вимогу відповідача документів на підтвердження факту сплати за придбаний товар саме 7000,00 євро, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством, а відтак Івано-Франківською митницею ДФС правомірно винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA206060/2019/000526/2 від 21.03.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206060/2019/00588.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) до Івано-Франківської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39640261, вул. Короля Данила, 20, м. Івано-Франківськ, 76010) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000526/2 від 21.03.2019 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.