Справа № 22 - 3984 / 2009р. Головуючий у 1 інстанції: Меркулова Л.О.
Суддя - доповідач: Осоцький І.І.
"07" жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Мануйлова Ю.С.,
Осоцького І.І., Суддів: Давискиби Н.Ф.
при секретарі: Бурими В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_5, Перша Запорізька державна нотаріальна контора, ОП ЗМБТІ, про визнання права власності в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Запорізької міської ради, треті особи - Перша Запорізька нотаріальна контора, ОСОБА_5, про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, -
У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.
В позові зазначала, що 17.05.1944 року між її батьками, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, було зареєстровано шлюб. На підставі рішення суду Заводського району м. Запоріжжя від 19.02.1979 року шлюб між батьками було розірвано, за кожним було визнано право власності на 1\2 частину будинку АДРЕСА_1.ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_6 Після його смерті відкрилась спадщина на 1V2 частину вищевказаного спірного будинку. Спадкоємцями за законом були його діти: вона, її брат -ОСОБА_5 та сестра - ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_7, після смерті якої відкрилась спадщина на 1\2 частину вищевказаного спірного будинку. У 1999 році вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом і вважає, що прийняла спадщину, оскільки користується будинком, сплачує комунальні послуги.
Просила суд визнати за нею право власності на 1/6 частину будинку АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_6
В процесі розгляду справи, уточнила свої позовні вимоги та остаточно просила суд визнати за нею право власності на 1/2 вищевказаного спірного будинку.
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовної заявою до ОСОБА_4, Запорізької міської ради, треті особи - Перша Запорізька нотаріальна контора, ОСОБА_5, про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що її батьки уклали шлюб у 1944 році. У 1979 році шлюб між сторонами було розірвано та поділено майно, а саме за кожним з них було визнано право власності на 1\2 частину будинку АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_7 У встановлений законом строк вона не звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадщини, оскільки в період з 13.04.1995 року по 17.04.1995 року знаходилась на стаціонарному лікуванні, двічі була прооперована. Після операцій їй знадобилось чималий час для відновлення здоров'я.
З огляду на вищевикладене, просила суд поновити їй строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_7 на 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, скасувати свідоцтво про спадщину за законом від 23.06.1999 року, зареєстроване за № 1-626 на ім. ОСОБА_4., визнати за нею право власності на 1/6 частину вищевказаного спірного будинку після смерті матері ОСОБА_7 та на 1\6 частини спірного будинку після смерті батька ОСОБА_6
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2009 року позовну заяву ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_6 .
У задоволено позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 та про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 суд, керуючись нормами законодавства, яке діяло на час виниклих правовідносин, обгрунтовно виходив з того, що ОСОБА_4 фактично вступивши в управління спадковим майном, прийняло його, а ОСОБА_2 не було доведено про поважність причин щодо прийняття цього спадкового майна.
Відповідно до ст., ст. 549, 550 ЦК України в редакції 1963 року до дій, що свідчать про прийняття спадщини відносяться: фактичний вступ у управління або володіння спадковим майном, подання до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Строк щодо здійснення таких дій, встановлений у шість місяців може бути подовжений судом, якщо він визнає причини його пропуску поважними.
Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, а саме свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.06.1999 року, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, що ОСОБА_4 проживала за адресою спадкового майна з часу смерті першого спадкодавця, її батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, оформила на спадкове майно право власності у розмірі 1/2 частини після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
У свою чергу інший спадкоємець, ОСОБА_2 не надала переконливих доказів відносно поважних причин пропуску нею 6-ти місячного строку для дій, які б свідчили про прийняття нею спадкового майна. Тимчасом знаходження нею у 1995 року у лікарні до таких причин віднести неможливо.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду у цій справі про задоволення позову ОСОБА_4 та про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст., ст. 307, 308, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2009 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.