про повернення позовної заяви
30 серпня 2019 року м. Житомир справа №240/9669/19
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши позовну заяву Баранівської міської ради Житомирської області до Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Баранівська міська рада Житомирської області із позовом, в якому просить визнати дії державного виконавця Савчук С.М. протиправними та зобов'язати закінчити виконавче провадження ВП №57534177.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
До відділу документального забезпечення суду в порядку усунення недоліків надійшла уточнена позовна заява Баранівської міської ради Житомирської області, в якій позивач змінив позовні вимоги наступним чином:
- визнати протиправними дії визнати дії державного виконавця Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Савчук Світлани Миколаївни щодо винесення постанови про накладення штрафу від 09 липня 2019 року ВП №57534177;
- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Савчук Світлани Миколаївни про накладення штрафу від 09 липня 2019 року ВП №57534177.
Перевіряючи матеріали уточненої позовної заяви на відповідність вимогам статей 122, 123, 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
Так, однією з підстав залишення позовної заяви без руху є встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення із позовом до суду, встановленого статтею 287 КАС України, у зв'язку з чим позивача зобов'язано надати га адресу суду клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.
Так, позивачем в невиконання вимог ухвали суду від 05 серпня 2019 року на усунення недоліків позовної заяви не було надано клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.
Натомість, уточнена позовна заява містить посилання на необхідність обрахування строку звернення із позовом до суду виключно в робочих, а не календарних днях, що, на думку позивача, спростовує висновки суду про пропуск процесуального строку звернення із позовом до суду.
Суд відхиляє доводи позивача щодо необґрунтованості застосування положень статті 287 КАС України в частині застосування спеціального строку звернення із позовом до суду та зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.
Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
КАС України в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року, містить положення щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення передбачають вчинення таких дій у строки, що обчислюються не в робочих, а календарних днях.
Так, пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Конституційний Суд України у Рішенні від 07 липня 1998 року №11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: Термін "дні", якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.
З огляду на встановлений статтями 120 КАС України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм КАС України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Таким чином, при обрахуванні строків зверненню до суду підлягає застосування положень пункту 1 частини другої статті 287 КАС України як спеціальної норми, а не стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.
Позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 березня 2019 року у справі №920/149/18, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Постанова про накладення штрафу в межах виконавчого провадження ВП №57534177 була винесена 09 липня 2019 року та, за твердженнями позивача, отримана 12 липня 2019 року, в той час як позовну заяву було надіслано до відділу документального забезпечення суду 25 липня 2019 року, що підтверджується відповідним відтиском поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла позовна заява.
Враховуючи вищевикладене, останнім днем для подання (надіслання) позовної заяви було 22 липня 2019 року.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що позивачем пропущено граничний десятиденний строк для подання позовної заяви, визначений пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України, а доводи позивача, викладені у уточненій позовній заяві, не спростовують факту такого пропуску.
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом дев'ятим частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частини шостої статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини шостої статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє у хвалу.
Оскільки позивачем, як у встановлений ухвалою граничний строк, так і станом на 30 серпня 2019 року не усунуто усі недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 05 серпня 2019 року, а вказані позивачем обставини не спростовують факт пропуску строку звернення із позовом до суду та не підтверджують їх поважність, позовна заява Баранівської міської ради Житомирської області підлягає поверненню.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву Баранівської міської ради Житомирської області до Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: 30 серпня 2019 року.
Суддя О.Г. Попова