30 серпня 2019 року м. Житомир справа №240/116/19
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним повернення Міністерством оборони України заяви ОСОБА_1 та долучених до неї документів щодо призначення останньому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01.12.2017 внаслідок поранення, контузії та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії;
- зобов'язати відповідача прийняти від ОСОБА_1 наступні документи щодо призначення йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням з 01.12.2017 інвалідності ІІ групи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності; копію постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення, захворювання; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів;
- зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року та факту подання усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року у справі №806/2872/18, позивачем до Міністерства оборони України через Житомирський обласний військовий комісаріат було подано заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги із пакетом необхідних документів, однак вказані документи були повернуті ОСОБА_1 без реалізації у зв'язку з тим, що вказані документи 08 липня 2016 року вже розглядалися відповідною Комісією Міністерства оборони України, за результатами чого було прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Вказує, що дії відповідача щодо повернення документів без розгляду та реалізації є протиправними та грубо порушують права позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.
05 лютого 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162, частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву вих. №157 від 01 лютого 2019 року, відповідно до змісту якого Міністерство оборони України позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, одноразова грошова допомога має призначатися відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент первинного встановлення ІІ групи інвалідності.
Зазначає, що заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності вже було належним чином розглянуто та оформлене протоколом Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08 липня 2016 року №53.
Наголошує, що оскільки при повторному огляді МСЕК від 08 грудня 2017 року ані попередньо встановлена група інвалідності, ані попередньо зазначений причинний зв'язок не змінилися, у відповідача відсутні правові підстави для повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, а сама процедура такого повторного розгляду не передбачена Порядком №975.
Враховуючи вищевикладене, зазначає, що відповідач при поверненні документів ОСОБА_1 без реалізації діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 45-47).
В підготовчому засіданні, призначеному на 05 лютого 2019 року о 10;30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 19 лютого 2019 року о 14:30 у зв'язку із неявкою належного уповноваженого представника позивача, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 05 лютого 2019 року.
09 лютого 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без участі позивача та його представника (а.с. 52).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи (а.с. 54-55).
Представник третьої особи, як у строк та в порядку, визначеному статтею 165 КАС України та встановлений ухвалою суду про відкриття провадження, так і станом на 29 серпня 2019 року правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву не скористався. Доказів наявності поважності причин для пропуску процесуального строку для подання відповідної заяви по суті справи представником третьої особи також надано не було.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Питання правомірності повернення заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги були предметом розгляду адміністративної справи №806/2872/18.
Так, судом в межах адміністративної справи №806/2872/18 (а.с. 60-564) встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на території Республіки Афганістан у період з 14.05.1976 по 10.05.1978 та з 03.12.1982 по 13.09.1985.
Під час проходження вказаної військової служби позивач отримав поранення (контузію) та захворювання, які відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 16 жовтня 2012 року №2002 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 15).
12 листопада 2012 року під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності з 07.11.2012 внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.17).
ОСОБА_1 звертався до Міністерства оборони України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 07.11.2012 ІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Протоколом Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08 липня 2016 року №53 відмовлено ОСОБА_1 у призначення та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 07.11.2012 ІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 22).
08 грудня 2017 року згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 861995 під час повторного медичного огляду МСЕК позивачу з 01.12.2017 встановлено II групу інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 8).
У зв'язку з встановленням інвалідності II групи ОСОБА_1 12.03.2018 звернувся із заявою та пакетом документів до Міністерства оборони України через Бердичівський ОМВК щодо виплати йому одноразової грошової допомоги та 06.04.2018 отримав відповідь з Житомирського ОВК № СЗ 1646 про те, що його заява та документи, подані для розгляду комісією Міністерства оборони України з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги, повертаються на доопрацювання, оскільки згідно листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 248/3/6/2968 від 28.08.2017 в наданих матеріалах відсутні документи, що свідчать про причини та обставини поранення, а так як група інвалідності ОСОБА_1 у 2017 році не змінилась, та зазначені копії документів до поданих матеріалів не долучено, відповідно до ст. 8 Закону України "Про звернення громадян", повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, не розглядаються, тому документи повертаються без реалізації (а.с. 19).
Вказаний лист позивачем був оскаржений і рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року визнано протиправним повернення ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви ОСОБА_1 та долучених до неї документів щодо призначення останньому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01.12.2017 внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти від ОСОБА_1 документи щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 01.12.2017 інвалідності II групи; зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів, що будуть надані ОСОБА_1 , подати Міністерству оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додати, подані ОСОБА_1 документи про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності II групи з 01.12.2017 (а.с. 60-64).
На виконання рішення суду, позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_3 подано заяву від 05 листопада 2018 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 07.11.2012 ІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 21 та зворот).
Департамент фінансів Міністерства оборони України листом вих. №248/3/6/2091 від 27 листопада 2018 року повідомив Житомирський обласний військовий комісаріат, що 08 липня 2016 року документи ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 07.11.2012 ІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, вже розглядалися Комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. За результатами розгляду прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Враховуючи вищевикладене, документи повертаються без реалізації (а.с. 23).
Копія листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом вих. №248/3/6/2091 від 27 листопада 2018 року було надіслано позивачу листом Житомирського обласного військового комісаріату вих. №СЗ 8350 від 12 грудня 2018 року (а.с. 24).
Не погоджуючись із діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувані дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами частини п'ятої статті 17 Основного Закону обумовлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 4 частини другої статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
У частині третій 16-3 Закону №2011-XII, встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.
Згідно із частиною шостою статті 16-3 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону №2011-XII, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про признання та виплату одноразової допомоги, далі - Порядок № 975).
Згідно із пунктом 11 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
У пункті 13 згаданого Порядку закріплено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Згідно із пунктом 15 Порядку №975, рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
З метою виконання пункту 13 Порядку №975 та Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов'язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року №290, в апараті Міністерства оборони України утворено Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), основні функції, завдання, повноваження якої, а також порядок організації її роботи визначає Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затверджене наказом Міністерства оборони України від 26 жовтня 2016 року №564.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення, основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов'язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, передбачених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року №290 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов'язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках".
Пунктом 2 розділу ІІ Положення визначено, що з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія зобов'язана, зокрема:
- приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям Збройних Сил України, особам, звільненим з військової служби зі Збройних Сил України та СРСР, які стали інвалідами, військовозобов'язаним та резервістам, які стали інвалідами внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання, пов'язаних з їх призовом на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, членам родин загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил України;
- приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів;
- приймати рішення про повернення документів до військових частин та військових комісаріатів на доопрацювання (у разі неналежного їх оформлення, подання не за належністю або якщо вони подані не в повному обсязі).
За змістом підпунктів 2, 10, 11 розділу ІІІ Положення формою роботи Комісії є засідання. Результати засідання Комісії оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні. Рішення Комісії про призначення (відмову у призначенні або повернення документів на доопрацювання) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум доводиться до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до наказів.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Положення, рішення Комісії може бути оскаржено в судовому порядку.
Разом з цим, слід указати, що процедура розгляду звернень осіб, які заявляють вимогу на виплату одноразової допомоги, визначається також наказами Міноборони.
Так, на час звернення позивача порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", був врегульований наказом Міноборони №530 від 14 серпня 2014 року "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей" (далі - Наказ №530).
Відповідно до абзацу 7 пункту 4.7 Наказу №530, документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Згідно із пунктом 4.8 Наказу №530, висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
Пунктом 4.10 Наказу №530 визначено, що Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України. Розпорядники коштів другого ступеня доводять ці рішення до командирів військових частин і здійснюють переказ коштів на реєстраційні рахунки військових частин, які через них фінансуються.
Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що законодавцем чітко врегульовано порядок звернення особи за отриманням допомоги, порядок формування її документів та передача їх уповноваженому суб'єкту для вивчення й прийняття рішення. При цьому прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, засідання якої оформлюється протоколом. У свою чергу на обласні військові комісаріати покладено обов'язок з оформлення документів на одержання одноразової грошової допомоги та подання вказаних документів у Департамент фінансів Міністерства оборони України у 15-ти денний строк з дня реєстрації документів для прийняття вказаного рішення. На Департамент фінансів Міністерства оборони України покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (Міністерства оборони) розпорядниками нижчої ланки.
Суд погоджується із доводами відповідача, що протоколом Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08 липня 2016 року №53 відмовлено ОСОБА_1 у призначення та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 07.11.2012 ІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 22).
Матеріали справи доказів оскарження, скасування або визнання нечинним Протоколу від 08 липня 2016 року №53, не містять.
Водночас, як встановлено із матеріалів справи, 05 листопада 2018 року позивач звертався до Міністерства оборони України через Житомирський обласний військовий комісаріат із заявою та відповідним пакетом документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 01.12.2017 ІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
При цьому, Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не було належним чином та у встановленому законом порядку розглянуто заяву ОСОБА_1 у призначення та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 01.12.2017 ІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Натомість листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України вих. №248/3/6/2091 від 27 листопада 2018 року було здійснено повернення документів ОСОБА_1 без фактичної реалізації та передачі на розгляд уповноваженій Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд зазначає, що ані Порядок №975, ані Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, не наділяє Департамент фінансів Міністерства оборони України дискреційними повноваженнями щодо відмови у розгляді заяв про призначення одноразової грошової допомоги у випадку відсутності зміни під час повторного огляду зміни групи інвалідності (ступеню втрати працездатності) та/або причинного зв'язку.
Наявність або відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги має бути встановлено виключно Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум за результатами повного та всебічного розгляду документів, чого відповідачами зроблено не було.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині визнання протиправним повернення Міністерством оборони України заяви ОСОБА_1 та долучених до неї документів щодо призначення останньому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01.12.2017 внаслідок поранення, контузії та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позовних вимог зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року у справі №К/800/6863/15, від 29 листопада 2016 року №К/800/17306/16, від 29 вересня 2016 року №К/800/17393/16, від 17 грудня 2015 року №К/800/32134/15).
Також поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Суд звертає увагу позивача, що розгляд питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, визначення її розміру тощо у спірних правовідносинах належить до виключних (дискреційних) повноважень Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Зобов'язання судом вчинити певні дії за відсутності відповідного волевиявлення органу є порушенням його виключної, компетенції.
Суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, щодо питань призначення та виплати пенсії.
Позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №712/10864/16-а (провадження №11-518апп18), які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Так, у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Держава несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його судового захисту, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 9, частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати:
- Департамент фінансів Міністерства оборони України прийняти від ОСОБА_1 заяву щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 01.12.2017 інвалідності ІІ групи разом із пакетом долучених документів та передати її на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для подальшого їх розгляду;
- Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 01.12.2017 інвалідності ІІ групи разом із пакетом долучених документів та за результатами розгляду прийняти рішення відповідне рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої виплати, у відповідності до норм законодавства та з урахуванням встановлених судом обставин справи.
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не підтверджено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність повернення документів ОСОБА_1 без реалізації, оформлене листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом вих. №248/3/6/2091 від 27 листопада 2018 року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9. 77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м. Київ, 03168. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00034022), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 . Адреса в ЄДРПОУ: АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу - задовольнити частково.
Визнати протиправним повернення Міністерством оборони України заяви ОСОБА_1 та долучених до неї документів щодо призначення останньому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01.12.2017 внаслідок поранення, контузії та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, оформлене листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом вих. №248/3/6/2091 від 27 листопада 2018 року.
Зобов'язати Департамент фінансів Міністерства оборони України прийняти від ОСОБА_1 заяву щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 01.12.2017 інвалідності ІІ групи разом із пакетом долучених документів та передати її на розгляд уповноваженій Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для подальшого розгляду та прийняття рішення.
Зобов'язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 01.12.2017 інвалідності ІІ групи разом із пакетом долучених документів та за результатами розгляду прийняти відповідне рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої виплати, у відповідності до норм законодавства та з урахуванням встановлених судом обставин справи.
У решті заявлених позовних вимог - відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 30 серпня 2019 року.
Суддя О.Г. Попова