Справа № 216/2770/18
провадження 1-кп/216/332/19
іменем України
16 серпня 2019 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 18.04.2018 за №12018040230000796, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Казанка Казанківського району Миколаївської області, який є громадянином України, має повну вищу освіту, офіційно непрацевлаштований, пенсіонер, перебуває у зареєстрованому шлюбі, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суд -
31.05.2018 до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В підготовчому судовому засіданні в ході розгляду кримінального провадження від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілими на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував та надав суду докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, зібрані в ході досудового розслідування.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження в ході досудового розслідування було встановлено наступне.
17.04.2018 о 18.00 год. водій ОСОБА_4 , в світлий час доби, керуючи технічно справним автомобілем «Джилі СК», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з одним пасажиром, без вантажу, рухався в Центрально-Місткому районі м. Кривого Рогу по сухому асфальтному покриттю проїзної частини дороги вул. Українська з боку вул. Свято-Миколаївська в напрямку вул. Петра Калнишевського.
Рухаючись по зазначеній проїзній частині автомобіль під керуванням водія ОСОБА_4 , наближався до регульованого світлофором перехрестя вул. Українська та вул. Петра Калнишевського.
В цей же час, попереду руху автомобіля «Джилі СК», проїзну частину дороги вул. Українська, в районі зупинки громадського транспорту «Поліграфіст» з права наліво по ходу руху автомобіля, переходив пішохід похилого віку ОСОБА_5 , який рухався в темпі похідного кроку не змінюючи темп та напрямок свого руху. Вказаний пішохід дійшовши до середини дороги та осевої лінії та дорожньої розмітки 1.3 ПДР України, де зупинився простоявши на місці, після чого відновив рух та почав знов переходити проїзну частину дороги вул. Українська вже з ліва направо по ходу руху автомобіля, який рухався в темпі похідного кроку не змінюючи темп та напрямок свого руху.
Водій ОСОБА_4 при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода похилого віку ОСОБА_5 , що наближався до смуги руху керованого ним автомобіля, проявив неуважність до дорожньої обстановки, маючи технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, вчасно заходів для зменшення швидкості руху автомобіля «Джилі СК», або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди не прийняв, та не зупинив керований ним автомобіль, для того щоб надати можливість перейти дорогу, та уникнути наїзду на пішохода, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 1.5. 1.7, 2.3 б, 2.3 д, 12.3. Правил дорожнього руху України, згідно яких:
«1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху ... не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
«1.7. Водій, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності»;
«2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ... і не відволікатися від керування ним у дорозі»;
...д)не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
«12.3 - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Внаслідок недотримання зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання події, в районі зупинки громадського транспорту «Поліграфіст», по вул. Українська у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, водій ОСОБА_6 , допустив наїзд керованого ним автомобіля «Джилі СК», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода похилого віку ОСОБА_5 , який рухався в невстановленому для цього місці, не по пішохідному переходу, в темпі похідного кроку не змінюючи напрямок та темп свого руху.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 був травмований. Відповідно до висновку експерта № 692 від 21.05.2018 потерпілому ОСОБА_5 , заподіяні наступні тілесні ушкодження: синець тім'яної області ліворуч, перелом кісток носа, уламковий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки без зміщення, уламковий перелом лівої ключиці зі зміщенням, перелом 1-4 ребр ліворуч, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я (більше 21 доби).
Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходились в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно- небезпечних наслідків.
Своїми діями ОСОБА_4 , вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч.1 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, не заперечував, що при вказаних раніше обставинах вчинив кримінальне правопорушення, пояснив, що відшкодував потерпілому завдану шкоду. Крім того винуватість ОСОБА_4 також підтверджується іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування: протоколом огляду місця ДТП від 17.04.2018, протоколом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_4 та свідкаів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , від 19.05.2019, висновками судово-медичних експертиз потерпілого ОСОБА_5 №692 від 21.05.2018.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена в повному обсязі та він підлягає кримінальному покаранню, його дії органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковано вірно, оскільки обвинувачений будучі особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Одночасно з цим пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК України).
Відповідно до положень ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
При цьому згідно з ч. 2 ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом також враховуються роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в постанові від 23 грудня 2005 року N12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», про те, що примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів, а звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди (п.4 постанови ПВСУ).
Виходячи з викладеного, суд, вислухавши думку прокурора, який не заперечував по суті заявленого клопотання, а також думку обвинуваченого, який підтримав зв'ялене клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, а також відшкодував потерпілому спричинені матеріальні збитки.
Крім того згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Пунктом 5 вказаної вище норми КПК України передбачено, що гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, повертаються законним володільцям.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 128, 174, 257, 286, 288, 314, 326 393, 395, 532, 533 КПК України, ст.ст. 12, 46, ч. 1 ст. 286 КК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суд -
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.
Речові докази - вилучений протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.04.2018, який було долучено в якості речових доказів у кримінальному провадженні №12018040230000796 на підставі постанови від 18.04.2018, автомобіль «Джилі СК», реєстраційний номер НОМЕР_1 », який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , - повернути законному володільцю.
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвалу постановлено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику
Суддя ОСОБА_1