Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про роз'яснення судового рішення
29 серпня 2019 р. Справа №200/10089/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Тарасенко І.М.,
при секретарі судового засідання Волікової О.О.,
за участю заявника: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Донецького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 19 серпня 2019 року у справі № 200/10089/19-а за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради; Бахмутської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у справі № 200/10089/19-а позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради; Бахмутської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху та надано час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку з зазначенням причин пропущення строків звернення до адміністративного суду та документ про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн. за наступними реквізитами: Р/р 34318206084034, отримувач коштів: Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом_____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або докази неможливості сплати судового збору.
Ухвала суду набрала законної сили з моменту її ухвалення, тобто 19 серпня 2019 року.
21 серпня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявник просить суд роз'яснити резолютивну частину ухвали від 19 серпня 2019 року у частині зобов'язання ОСОБА_1 надати суду докази неможливості сплати судового збору - а саме, які саме докази та у якому вигляді (довідки, витяги, інформацію, інформаційні довідки або таке інше у формі офіційного документу державного уповноваженого органу) - передбаченому відповідними положеннями профільного закону або нормативно - правового акту центрального органу виконавчої влади з посиланням на конкретні деталізовані положення такого закону або нормативно - правового акту - ОСОБА_1 повинен надати суду на виконання ухвали для усунення недоліків позовної заяви на протязі 10 днів, враховуючи те, що суду виявилось недостатнім наданих ОСОБА_1 на підтвердження розміру свого доходу та його джерел за попередній 2018 рік, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17 липня 2019 року № 2531/10/05-, видані Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області за період з 1 кварталу 2015 року по 01 кварталу 2019 року незважаючи навіть на практику і Великої Палати Верховного Суду, і Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо належності доказів, якими учасник справи підтверджує рівень свої доходів для виконання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» щодо підстав звільнення від сплати судового збору, враховуючи відсутність доходів фізично за період, який передував до звернення до суду. Роз'яснити ОСОБА_1 резолютивну частину ухвали від 19 серпня 2019 року у частині надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку з зазначенням причин пропущення строків звернення до адміністративного суду, з вказанням, які ще необхідно ОСОБА_1 надати докази щодо тих обставин, що ОСОБА_1 звернувся до суду з чітким дотриманням строків звернення до суду, про що доволі розлого вказано в п. 2-6 Розділу 1 позовної заяви з посиланням на докази у вигляді офіційних документів.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заявник в судовому засіданні підтримав заяву щодо роз'яснення ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року про залишення позовної заяви без руху.
Суд розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, вивчивши подані матеріали, зазначає наступне.
Порядок та строки розгляду заяви про роз'яснення судового рішення визначені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 КАС України, судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови.
Згідно змісту вказаної статті за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
У відповідності із пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, щодо розділу 1 прохальної частини заяви про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, у якості доказів про скрутний стан надано індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 від 10 липня 2019 року, видані Бахмутсько - Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17 липня 2019 року № 2531/10/05 видані Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області, відповідно до яких доходи за попередній 2018 рік склали 0,00 грн.
Отже, на думку позивача це є достатнім фактом, для звільнення його від сплати судового збору.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічні положення містить і стаття 133 КАС України.
Суд зазначає, що вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів.
Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia).
Отже, доказами, які підтверджують майновий стан сторони можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, наявність або відсутність виплат соціальної допомоги, наявність або відсутність нерухомого майна та транспортних засобів, що підтверджується витягами із відповідних державних реєстрів).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що звільнення від сплати збору, його зменшення, відстрочення, розстрочення за клопотанням сторони є правом, а не обов'язком суду. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.
Як зазначив в своєму рішенні ЄСПЛ від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплати збору цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права до суду.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вказує на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Щодо зазначеної суми судового збору, яку повинен сплатити ОСОБА_1 за звернення до суду із позовною заявою немайнового характеру, а саме 1536,80 грн., суд зазначає наступне.
Розміри ставок судового збору встановлені ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на момент звернення до адміністративного суду. Зокрема, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на день звернення до суду ОСОБА_1 розмір судового збору складав 768,40 грн. за вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлені позовні вимоги немайнового характеру, а саме: 1) визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради щодо подання документів щодо призначення житлової субсидії ОСОБА_1 на розгляд комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальної допомоги та пільг за фактичним місцем проживання на території м. Бахмут, утвореній при виконавчому комітеті Бахмутської міської ради; 2) визнати протиправним дії Комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальної допомоги та пільг за фактичним місцем проживання на території м. Бахмут, утвореній при виконавчому комітеті Бахмутської міської ради, на засіданні 13 вересня 2018 року у частині щодо розгляду питання не призначення субсидії ОСОБА_1 ; 3) визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальної допомоги та пільг за фактичним місцем проживання на території м. Бахмут, утвореній при виконавчому комітеті Бахмутської міської ради, від 13 вересня 2018 року, оформлене Протоколом № 28, яким було вирішено не призначати житлову субсидію ОСОБА_1 з 01.05.2017 року, у частині щодо вирішення питання не призначення субсидії ОСОБА_1 ; 4) зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради поновити надання щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива на підставі Рішення про призначення субсидії з травня 2017 року по квітень 2018 року від 19 вересня 2017 року управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради.
Відповідно до пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», позови та заяви, які подаються до судів, можуть містити декілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору.
Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_1 , то четверта позовна вимога виходить з першої, а третя вимога не може бути самостійно розглянута без розгляду другої, а отже на думку суду, ОСОБА_1 заявив дві самостійних позовні вимоги.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позовна заява ОСОБА_1 , яка була сформована в системі «Електронний суд», зареєстрована Донецьким окружним адміністративним судом 14 серпня 2019 року за вх. № 10270/19, про свідчить штамп на позовній заяві.
Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_1 він оскаржує дії відповідачів, яки мали місце у 2017, 2018 роках.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язане з реалізацією права на справедливий судовий розгляд. Наявність такої умови дисциплінує учасників правовідносин, запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Крім того, невирішення питання про можливість застосування позовної давності може свідчити про порушення права на справедливий суд, закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте, суд зауважує, що ч. 1 ст. 6 конвенції гарантує справедливий і публічний розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Специфічним у застосуванні положень конвенції є те, що багато її принципів не можна відразу побачити безпосередньо в тексті. Вони випливають з її «духу» і знаходять своє розкриття в практиці та позиціях ЄСПЛ. Важливими для розуміння суті ст. 6 конвенції є «зауваження» суду про те, що хоча ця стаття гарантує право на справедливий розгляд, вона не встановлює жодних правил стосовно допустимості доказів чи того, яким чином вони повинні бути оцінені, що насамперед повинно регулюватися національним законодавством і національними судами (див., наприклад, справу «Гарсія Руїз проти Іспанії», №30544/96, §28). Говорячи про принцип рівності сторін, суд указує, що кожній зі сторін мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, який не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі «Бацаніна проти Росії» від 26.05.2009 №3932/02, §22). Крім іншого, принцип справедливості порушується там, де національні суди ігнорують визначену, відповідну і важливу думку, висловлену заявником (див., зокрема, рішення у справах «Проніна проти України» від 18.07.2006 №63566/00, §25, та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 №42310/04, §280). Відповідно до прецедентного права Суду рішення судів і трибуналів повинні бути належним чином мотивовані. Ступінь цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення, що повинно бути визначено у світлі конкретних обставин справи (наприклад, справа «Гарсія Руїз проти Іспанії», §26). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку позовної давності тісно пов'язане з їх реалізацією.
Суд зазначає, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення.
Позивач вказує на те, що він дізнався про порушення своїх прав 21 червня 2019 року, шляхом отримання в Бахмутському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області належним чином завірених копій документів при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого ДОАС та отриманого ОСОБА_1 особисто 01 червня 2019 року.
При цьому, позовна зава містить вимоги щодо визнання протиправними дій та скасування рішення комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальної допомоги та пільг, утвореній при виконавчому комітеті Бахмутської міської ради на засіданні 13 вересня 2018 року.
Обставини, викладені позивачем в адміністративному позові щодо строків звернення до суду є підставою для вирішення судом питання щодо поновлення строків звернення до суду при наявності відповідної заяви позивача, яка передбачена ст. 123 КАС України та ч. 6 ст. 161 КАС України.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, законодавець чітко визначив, що позивач у разі пропущення строку звернення до суду, повинен разом із позовною заявою надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, а саме ухвали Донецького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 19 серпня 2019 року у справі № 200/10089/19-а підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 123, 161, 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, а саме ухвали Донецького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 19 серпня 2019 року у справі № 200/10089/19-а - задовольнити.
Роз'яснити ОСОБА_1 що доказами неможливості сплати судового збору можуть бути: довідка про склад сім'ї яка видається відповідним підприємством (організацією) або виконавчим органом сільської (селищної) ради за місцем реєстрації сім'ї уповноваженому власнику (співвласнику, наймачу) житлового приміщення/будинку, члену житлово-будівельного кооперативу та документів про відсутність доходів членів сім'ї або довідка про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї; банківські документи про відсутність на рахунку коштів; докази відсутності депозитів, акцій, активів у фінансових установах; документи про наявність або відсутність нерухомого майна та транспортних засобів, що підтверджується витягами із відповідних державних реєстрів.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що для виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у справі № 200/10089/19-а йому потрібно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлена та проголошена у судовому засіданні 29 серпня 2019 року.
Повний текст ухвали виготовлений 30 серпня 2019 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.М. Тарасенко