Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 серпня 2019 р. Справа№200/6884/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Христофорова А.Б.,
за участю секретаря Білоусової К.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмово провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
29 травня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в якому позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 30.01.2019 року №0002104203.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «Шахтобуріння» з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість, за період з лютий, березень 2017 року, вересень 2018 року, відповідачем був складений акт камеральної перевірки № 689/05-99-42-03/31619520 від 03.12.2018 року, за висновками якого встановлено порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН. На підставі висновків викладених в акті перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002104203 від 30.01.2019 року, яким до позивача застосовано штрафи в розмірі 10% та 20 %, на суму 84172,42 грн., та 168345,20 грн., що разом становить 252517,62 грн.
Вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки податкові накладні були заповнені як такі, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю), тобто не слугують підставою для нарахування сум податку, які включаються до податкового кредиту, у зв'язку із чим, підстави для застосування до платника податку штрафних санкцій за їх несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН - відсутні.
Крім того, зазначено, що в спірний період позивач співпрацював з Управлінням капітального будівництва Луганської обласної державної адміністрації та Новоайдарською районною радою Луганської області, які не є платниками ПДВ, у зв'язку із чим, несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування відбулася внаслідок того, що покупцями у даному випадку були не платники ПДВ, і податкові накладні/розрахунки отримувачам (покупцям) не надаються, а тому права на податковий кредит зазначеної категорії споживачів жодним чином не порушуються.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позову у повному обсязі, зазначивши, що за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які:
звільнені від оподаткування;
оподатковуються за нульовою ставкою.
Статтею 195 ПК України визначено перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а перелік операцій, звільнених від оподаткування, - статтею 197, підрозділом 2 розділу XX ПК України.
Враховуючи зазначене, штрафні санкції, визначені пунктами 120-1.1 та 120-1.2 статті 120-1 ПК України, не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації / відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних:
що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або
що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідно до положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. У графі 8 зазначається код ставки: 20-у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7-у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901-у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 1903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Посилаючись на те, що податкові накладні які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у графі 8 містять код ставки податку на додану вартість «20», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою, відповідач вказана правомірність ухваленого ним податкового повідомлення-рішення про накладення на позивача штрафів, зазначив, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, у зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 26 червня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання у справі призначено на 10 липня 2019 року.
10 липня 2019 року підготовче засідання у справі відкладено на 06 серпня 2019 року.
Ухвалою суду від 06 серпня 2019 року підготовче провадження у справі закрите, проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 20 серпня 2019 року.
Представники сторін, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явились. Представником відповідача до суду подано заяву з проханням розгляд справи провести в порядку письмово провадження.
Керуючись положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України, за якими, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд приходить до висновку про можливість провести розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
03.12.2018 року за результатами камеральної перевірки ТОВ «Шахтобуріння» з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість, за період лютий, березень 2017 року, вересень 2018 року, відповідачем ГУ ДФС у Донецькій області був складений акт про результати камеральної перевірки № 689/05-99-42-03/31619520, за висновками якого було встановлено порушення ТОВ «Шахтобуріння» п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН, а саме:
- реєстрація податкових накладних, складених у лютому 2017 року, вересні 2018 року на загальну суму ПДВ 841724,22 грн. із затримкою до 15 календарних днів;
- реєстрація податкових накладних, складених у лютому 2017 року, березні 2017 року на загальну суму ПДВ 841726,00 грн. із затримкою від 16 до 30 календарних днів.
Зазначено, що відповідальність за вказані порушення передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу (а.с. 14-16).
30.01.2019 року, на підставі вищевказаного акту, відповідачем ГУ ДФС у Донецькій області було винесено податкове повідомлення-рішення №0002104203, яким за встановлені порушення ТОВ «Шахтобуріння» вимог п. 201.10 ст. 201, та відповідно до ст. 120-1 Податкового кодексу України, до позивача були застосовані штрафи в розмірі 10% на суму 84172,42 грн., та 20 % на суму 168345,20 грн., що разом становить 252517,62 грн. (а.с. 11-12).
30.01.2019 року вищевказане рішення було направлене позивачеві, та отримане ним 11.02.2019 року за вх. .№ 13 (а.с. 10).
Рішенням відповідача ГУ ДФС у Донецькій області від 14.04.2019 року №18066/6/99-99-//-06-01-25, про результати розгляду скарги ТОВ «Шахтобуріння» на вищевказане податкове повідомлення-рішення №0002104203 від 30.01.2019 року, останнє залишено без змін, а скаргу, - без задоволення (а.с. 18-20).
Як вбачається з поданих позивачем податкових накладних, вони містять позначку про те, що вони не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та водночас, у графі 8 зазначений код ставки податку на додану вартість - «20», тобто щодо здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою (а.с. 22,23,24,25,26).
Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом на підставі того, що позивачем допущено затримку реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів, на загальну суму ПДВ 841724,22 грн., та із затримкою від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 841726,00 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.
З 01 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, « 04» - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, « 08» - складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; « 09» - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, та від 11 грудня 2018 року у справі №807/68/18.
Суд зазначає, що наявність обов'язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірним питанням у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування до позивача штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Як встановлено судом із представлених позивачем податкових накладних, вони містять позначку про те, що вони не підлягають наданню отримувачу (покупцю), однак разом з тим, у графі 8 зазначений код ставки податку на додану вартість - «20», тобто щодо здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою. Податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій які не оподатковуються за нульовою ставкою (сума за ставкою 0% відсутня).
Наведене свідчить про відсутність у позивача в даному випадку, однієї з двох обов'язкових складових звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а саме - складання податкових накладних на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про законність ухваленого відповідачем податкового повідомлення-рішення щодо накладення на позивача штрафів за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже у задоволенні позову суд відмовляє у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247,255,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Павла Новгородцева, буд. 1-А, ЄДРПОУ: 31619520) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, ЄДРПОУ: 39406028) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Повний текст рішення складений 30 серпня 2019 року.
Суддя А.Б. Христофоров