30 серпня 2019 року Справа № 160/5801/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
24.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 ОСОБА_1 періоди роботи в КП «Криворізька друкарня» на посаді складача на складальній рядковідливній машині з 21.08.1992 р. по 02.02.1997 р.
- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 01.03.2019р. Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.03.2019р. вона звернулась до відповідача із заявою для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту "б" статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надала всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення такої пенсії. Проте, листом відповідача №1573/Т-08 від 22.04.2019р. їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 через відсутність на момент звернення необхідного пільгового стажу, підтвердженого у встановленому законом порядку. Підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стала відсутність необхідного пільгового стажу роботи не менше 10 років. Відповідачем до пільгового стажу позивача не зарахований період роботи після 21.08.1992 р., коли вона працювала у КП «Криворізька друкарня», оскільки з 21.08.1992 р. атестація робочих місць не проводилась. Позивач вважає відмову відповідача протиправною оскільки, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення у встановлені строки не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком. Також зазначає, що у період з 22.07.1986р. по 02.02.1997 р. вона працювала в КП «Криворізька друкарня» на посаді складача на складальній рядковідливній машині. В довідці КП «Криворізька друкарня» від 29.08.2017р. №159 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вказано, що позивач працювала повний робочий день у КП «Криворізька друкарня» в період 22.07.1986р. по 02.02.1997 р. на посаді складача на складальній рядковідливній машині. У довідці зазначено, що віднесення даної професії до категорії шкідливих передбачено Списком №2 розділу ХХVIIа затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173 та Списком №2 розділу XXVI підрозділу 2270000а-14807 затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991р. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, шо підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Позивач вважає, що пільговий стаж її роботи підтверджений її трудовою книжкою та довідкою від 29.08.2017р. №159 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, з огляду на що вважає, що має право на призначення пенсії відповідно до пункту "б" статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та просить задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29.07.2019 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що 01 березня 2019 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулася ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (встановленого зразка) та надала пакет документів, серед яких, зокрема - трудова книжка, уточнююча довідка №159 від 29.08.2017 року, видана КП "Криворізька друкарня". Наказів (витягів із наказів) про проведення атестації робочих місць на КП "Криворізька друкарня" позивачем до органу Пенсійного фонду надано не було. Тому відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 01.03.2019 року було направлено запит за №292/02.17 директору Комунального підприємства "Криворізька друкарня" щодо підтвердження пільгового характеру роботи ОСОБА_1 за період з 22.07.1986року по 02.02.1997 року на посаді складача на складально-строковідливних машинах, та щодо надання відповідних документів про атестацію робочого місця. На запит управління КП "Криворізька друкарня" надало інформацію про те, що ОСОБА_2 у період з 22.07.1986 року по 02.02.1997 року працювала на посаді складача на складально-строковідливних машинах. З 1991 року атестація робочих місць на підприємстві КП "Криворізька друкарня" не проводилася. За результатом розгляду наданих документів відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 у 52 роки, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Управлінням не зараховано період роботи ОСОБА_1 у період з 21.08.1992 року по 02.02.1997 року на підприємстві КП "Криворізька друкарня" до Списку №2 у зв'язку із наступним. З 21.08.1992 року пенсії за віком на пільгових умовах залежно від умов праці призначаються за результатами атестації робочих місць. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України№ 442 від 01.08.1992 року та розробленими на виконання постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації). Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або- виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу. Відповідач зазначає, що посилання позивача на те, що її період роботи в КП "Криворізька друкарня" повинен бути зарахований до пільгового стажу на підставі записів трудової книжки є безпідставним, адже однією з обов'язкових умов виникнення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1,2 є проведення атестації робочих місць. Основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є наказ по підприємству та перелік посад. Враховуючи наведене та відповідно до приписів наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць по підприємству, на якому працювала позивач, період з 21.08.1992 року по 02.02.1997 року не зараховується до пільгового стажу роботи по Списку №2. Станом на 01 березня 2019 року (дату звернення із заявою про призначення пенсії) ОСОБА_1 досягла 52-річного віку, загальний стаж становив 34 роки 5 місяців 25 днів, стаж за Списком №2 - 7 років 11 місяців 15 днів (з 01.09.1984 року по 21.08.1992 року, в тому числі 1 рік 10 місяців 14 днів - навчання за фахом). Таким чином, оскільки в позивача відсутній необхідний стаж роботи за Списком №2, вона не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на день подання заяви до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, з огляду на, вищевикладене відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 01.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та надала пакет документів, серед яких: трудова книжка, уточнююча довідка № 159 від 29.08.2017 року, видана КП "Криворізька друкарня".
Станом на 01.03.2019 року ОСОБА_1 досягла 52-річного віку, загальний стаж становив 34 роки 5 місяців 25 днів, стаж за Списком №2 - 7 років 11 місяців 15 днів (з 01.09.1984 року по 21.08.1992 року, в тому числі 1 рік 10 місяців 14 днів - навчання за фахом).
Згідно уточнюючої довідки №159 від 29.08.2017 року ОСОБА_1 в період з 22.07.1986 року по 25.01.1991 року працювала повний робочий день, крім відпусток без збереження заробітної плати на Криворізькій міській друкарні, надалі КП "Криворізька друкарня" складачем на складально-строковідливних машинах.
Вищезазначена посада передбачена Списком №2 розділу XXVIIа, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173.
В період з 26.01.1991 року по 02.02.1997 року працювала повний робочий день, крім відпусток без збереження заробітної плати на КП "Криворізька друкарня" складачем на складально-строковідливних машинах.
Вищезазначена посада передбачена Списком №2 розділу XXV, підрозділ 2270000а-14807, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10.
Підставою для видачі довідки зазначено книги наказів за 1986 рік, 1987 рік, 1992 рік, 1993 рік, 1994 рік, 1995 рік, 1996 рік, особиста картка ф. П-2, відомості нарахування заробітної плати.
01.03.2019 року Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено запит за №292/02.17 директору Комунального підприємства "Криворізька друкарня" щодо підтвердження пільгового характеру роботи ОСОБА_1 у період з 22.07.1986 року по 02.02.1997 року на посаді складача на складально-строковідливних машинах, та щодо надання відповідних документів про атестацію робочого місця.
На запит управління КП "Криворізька друкарня" надало інформацію про те, що ОСОБА_2 у період з 22.07.1986 року по 02.02.1997 року працювала на посаді складача на складально-строковідливних машинах.
З 1991 року атестація робочих місць на підприємстві КП "Криворізька друкарня" не проводилась.
За результатом розгляду наданих документів відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 у 52 роки, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Відповідачем не зараховано період роботи ОСОБА_1 у період з 21.08.1992 року по 02.02.1997 року на підприємстві КП "Криворізька друкарня" до Списку №2 у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця за вказаний період.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 вказаного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема жінки, що народжені з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 51 рік 6 місяців.
Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема зайнятість особи на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, та наявність атестації робочих місць.
Відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Застосування Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», регулюється Порядком, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383.
Згідно з цим Порядком під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (п.3 Порядку).
Під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списком, не менш як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням певних трудових обов'язків (п.2 Порядку).
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не заперечує, що посада складача на складально-строковідливній машині відноситься до посад, що визначені Списком №2 розділу XXVIIа, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 та Списком №2 розділу XXV, підрозділ 2270000а-14807, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10.
Предметом спору є не зарахування стажу роботи позивача з 21.08.1992 року по 02.02.1997 року на вищезазначеній посаді саме у зв'язку з відсутністю після 21.08.1992 року атестації робочих місць на підприємстві КП "Криворізька друкарня".
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.
Згідно п.п.1, 2, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форми власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здоров'я й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз зазначених вище норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є не тільки формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Таким чином, необхідною умовою для зарахування стажу роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах після 21 серпня 1992 року є проведення відповідної атестації робочого місця з метою підтвердження пільгового характеру виконуваної роботи за такою посадою.
Як вбачається з матеріалів справи, атестація робочих місць на КП "Криворізька друкарня" після 21.08.1992 року не проводилась, що підтверджується відповіддю на запит № 06.03.2019 року № 40.
Позивач вказаний факт не спростовує та зазначає, що у разі якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації, отже законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведения у встановлені строки не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком.
Аналогічна правову позиція була викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22.08.2019 року по справі № 607/2864/15а, від 05.06.2018 року № 466/455/17, від 23.07.2019 року № 675/1459/17.
Судом не приймаються до уваги вказані доводи позивача, оскільки в правовідносинах, що склалися між сторонами у даній справі спірним питанням є не непроведення чергової атестації робочого місця за умови проведення наступної, коли виникає певна перерва в часі між атестаціями, в даному випадку атестація робочого місця позивача взагалі не була проведена після 21.08.1992 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 21.08.1992 року по 02.02.1997 року на посаді складача на складально-строковідливній машині на підприємстві КП "Криворізька друкарня" до періоду роботи, який надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 у зв'язку з відсутністю доказів, які б підтверджували проведення атестації робочих місць після 21.08.1992 року.
Одночасно суд зауважує, що відповідачем надано докази (а саме лист КП "Криворізька друкарня" від 06.03.2019 року № 40) того, що атестація на підприємстві взагалі не проводилась.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Суд вважає, що позивачем не надано достатніх доказів, які б дозволили зробити висновок, що відповідач, відмовляючи в призначенні пенсії діяв протиправно.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна