20 серпня 2019 року Справа № 175/2710/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову депутата Підгородненської міської ради ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання засідання 56 сесії Підгородненської міської ради недійсним, рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню,-
Депутат Підгородненської міської ради ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання засідання 56 сесії Підгородненської міської ради від 17.05.2019 року недійсним, а прийняті рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.07.2019 року матеріали справи передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматичного розподілу матеріали справи передано на розгляд судді Вроні О.В. з присвоєнням номеру судової справи 175/2710/19.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вказана позовна заява підлягає поверненню з таких підстав.
Як вбачається з позовної заяви, вона підписана представником позивача - адвокатом Шпаковою О.С. Однак повноваження цього адвоката на ведення справи у суді від імені позивача не підтверджені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Так, частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Згідно п. 2 ч .1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до п.п 15.4 п. 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36 (далі - Положення), ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Вказане Положення частково втратило чинність на підставі рішення Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції» від 12.04.2019 року №41.
Проте, в пунктах 4,5 Рішення від 12.04.2019 року №41 дозволено адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону. Типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, діє після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).
Отже, на день винесення ухвали суду діє Типова форма ордеру з вимогами, встановленими у Положенні про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36 щодо зазначення назви органу, у якому надається правова допомога адвокатом.
Крім того, відповідна вимога п.п 15.4 п. 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, міститься і в Положенні про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції» від 12.04.2019 року №41, а саме пунктом 12.4 передбачено, що ордер має містити наступні реквізити, зокрема: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, як Положенням від 17.12.2012 № 36 так і Положенням від 12.04.2019 року №41 передбачено обов'язок адвоката зазначити в ордері назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом.
В контексті наведеного слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини) та назву.
Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом (ч. 3 ст. 16 зазначеного Закону).
З аналізу вказаних норм вбачається, що законодавцем чітко відокремлені суди, як такі що окремо ідентифікуються та зазначаються у графі «назва органу, в якому надається правова допомога» ордеру на надання правової допомоги.
При цьому, сукупність наведених норм вочевидь зумовлює необхідність ідентифікації суду із зазначення власної назви юридичної особи публічного права - власної назви певного суду.
В той же час, зі змісту ордеру серія ДП №1273/029 вбачається, що в графі «назва органу» зазначено невизначене коло установ «всіх судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування», натомість всупереч наведеному та вимогам п.п 15.4 п. 15 Положення від 17.12.2012 № 36, п.п.12.4 п.12 Положення від 12.04.2019 року №41, не зазначено конкретної назви органу, зокрема, суду, у якому надається правова допомога адвокатом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 9901/939/18 (провадження № П/9901/939/18), від 14.12.2018 у справі № 9901/847/18 (провадження № П/9901/847/18) та від 08.01.2019 у справі № 806/3022/18 (провадження №Зн/9901/82/18).
Наведене вказує на те, що ордер не відповідає встановленим вимогам та не є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката діяти в конкретно визначеному суді в якості представника позивача.
Крім того, адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, з якого можна резюмувати, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги і підтверджує правоможність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Інші форми цього документа, такі як копії ордера будь-якого виду, зокрема й копія, завірена самим адвокатом, не замінюють обов'язку надавати ордер як основний вид документа, перший і єдиний його примірник.
Положення частини четвертої статті 59 КАС не містять правил, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.
Вказана правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 31.10.2018 (справа №9901/847/18 адміністративне провадження №П/9901/847/18).
Таким чином, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в адміністративному суді.
Натомість, до позовної заяви долучено копію ордеру замість оригіналу.
Зважаючи на відсутність оригіналу ордеру на підтвердження повноважень адвоката, яким підписано позовну заяву, як представника позивача у справі, та відсутність заповненого відповідно до законодавства ордеру, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення такої позовної заяви.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України).
Відповідно до ч. 8ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України.
Керуючись пунктом 3 частиною 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву депутата Підгородненської міської ради ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання засідання 56 сесії Підгородненської міської ради недійсним, рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Врона