Справа № 161/13762/18
Провадження № 1-кп/161/31/19
м. Луцьк 30 серпня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
представника потерпілої - ОСОБА_6
обвинуваченої - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030010000032 від 04.01.2018 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Глинськ Здолбунівського району Рівненської області, українки, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, одруженої, працюючої приватним підприємцем, проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
-за ст.125 ч.1 КК України, -
Обвинувачена ОСОБА_7 , 03.01.2018, близько 12:30 год., знаходячись в приміщенні торгового центру «Європа», що по вул. Карпенка-Карого, 15а в м. Луцьку, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході словесного конфлікту із потерпілою ОСОБА_5 , усвідомлюючи значення та суспільну небезпечність своїх дій, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно схопила останню за ліву руку, стиснувши її, в результаті чого заподіяла потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців на зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, які згідно висновків судово-медичного експерта № 18 від 04.01.2018 року та № 472 від 17.07.2018 року за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала та суду показала, що 03.01.2018 року, близько 12 год. вона перебувала на своєму робочому місці в магазині, що знаходиться в ТЦ «Європа». До обвинуваченої задзвонив мобільний телефон і вона вирішила поговорити за межами свого магазину та вийшла в коридор. Під час розмови по телефону, із сусіднього магазину вийшла ОСОБА_5 та стояла позаду від ОСОБА_7 .. Остання продовжуючи розмову по телефону повернулась і хотіла відкрити вхідні двері в магазин, де вона працює, однак в цей час ОСОБА_5 нанесла обвинуваченій один удар правою рукою в обличчя, а коли ОСОБА_7 намагалась відкрити двері щоб повернутись на своє робоче місце, в цей час ОСОБА_5 нанесла ще два удари з-заді в область голови ОСОБА_7 , після чого остання почала кликати на допомогу та просила Лесю, що знаходилась в магазині ОСОБА_7 , щоб вона викликала працівників поліції. На цьому конфлікт був закінчений. Крім того, обвинувачена ОСОБА_7 вказала, що будь-якої шарпанини з її боку щодо ОСОБА_5 вона не чинила, оскільки одною рукою тримала мобільний телефон, а другою рукою трималась за вхідні двері. Де взялися тілесні ушкодження в ОСОБА_5 , обвинувачена не знає. В подальшому ОСОБА_7 зверталася до судово-медичних експертів, з метою зняття побоїв, а також написала заяву в поліцію про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 .. Поряд з цим, обвинувачена зазначила, що в провадженні Луцького міськрайонного суду знаходиться на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , в якому ОСОБА_7 перебуває в статусі потерпілої по даному конфлікту. Крім того, обвинувачена ОСОБА_7 звернула увагу суду на те, що в той день ОСОБА_5 вживала алкогольні напої зі своєю подругою в магазині, де працює потерпіла, а тому вважає, що вона була в стані алкогольного сп'яніння і можливо через такий стан ОСОБА_5 виник конфлікт.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_7 , її вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
?показами даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_5 , яка показала, що 03.01.2018 року, близько 12 год. вона перебувала на своєму робочому місці в магазині, що знаходиться в ТЦ «Європа». Під час спілкування з клієнтом обвинувачена ОСОБА_7 словесно образила потерпілу, після чого вийшла з магазину в коридор та розмовляла по мобільному телефону. ОСОБА_5 відпустила клієнта та вийшла з приміщення магазину на коридор за обвинуваченою, яка в цей час розмовляла по мобільному телефоні, з метою запитати чому вона словесно образила потерпілу перед клієнтом. Потерпіла ОСОБА_5 зачекала поки ОСОБА_7 закінчить розмову, однак остання закінчивши розмову відразу попрямувала назад до входу дверей в магазин. В цей час ОСОБА_8 словесно зупинила ОСОБА_7 , так як хотіла запитати чому обвинувачена так себе веде, однак в цей час ОСОБА_7 взяла потерпілу за руку та почала тягнути її в приміщення магазину проти волі потерпілої у зв'язку з чим, між ними виникла шарпанина. Крім того, ОСОБА_5 заперечила щодо нанесення будь-яких ударів ОСОБА_7 , а тілесні ушкодження, які отримала остання могли виникнути внаслідок шарпанини, яку спричинила обвинувачена, а тілесні ушкодження, що виникли в ОСОБА_5 , були спричинені обвинуваченою ОСОБА_7 , внаслідок тяганини за її руку. Крім того, потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що в той день не вживала будь-яких алкогольних напоїв, так як була хвора ангіною, тому не могла голосно розмовляти у зв'язку з чим пішла за ОСОБА_7 ;
?показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 , яка показала, що вона працює маркетологом в ТЦ «Європа». 03.01.2018 року, близько обідньої пори бачила, як обвинувачена ОСОБА_7 спілкувалася з клієнтами, а потерпіла ходила по території магазину де працює остання. Свідок ОСОБА_9 почула як відкрилися вхідні двері в магазин і побачила, що вийшла обвинувачена ОСОБА_7 , а через 2-3 хвилини вийшла потерпіла ОСОБА_5 .. Згодом свідок почула, що вхідні двері в магазин почали стукати, після чого почула крик ОСОБА_7 , яка просила викликати працівників поліції. Крім того, свідок ОСОБА_9 зазначила, що між обвинуваченою та потерпілою виник конфлікт біля вхідних дверей в магазин, під час якого в них була словесна перепалка та шарпанина у зв'язку з чим свідок побігла разом з ОСОБА_10 до них та розборонили;
?показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_10 , який показав, що він працює продавцем в магазині, що знаходиться в ТЦ «Європа». В перших числах січня 2018 року біля робочого столу обвинуваченої виник словесний конфлікт між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .. В подальшому обвинувачена вийшла з магазину, а за нею вийшла потерпіла. Через кілька хвилин ОСОБА_10 почув як ОСОБА_7 кричала та просила викликати працівників поліції. Крім того, свідок зазначив, що самого конфлікту, що був за дверима магазину між обвинуваченою та потерпілою він не бачив;
?протоколом проведення слідчого експерименту від 05.07.2018 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_5 показала та відтворила механізм спричинення їй тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_7 ;
?висновком судово-медичного експерта № 18 від 04.01.2018 року;
?висновком судово-медичного експерта № 472 від 17.07.2018 року.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України.
Покази обвинуваченої ОСОБА_7 про те, що вона взагалі не брала та не тягнула за руку потерпілу ОСОБА_5 , судом до уваги не приймається, оскільки такі покази повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_9 , яка підтвердила, що біля вхідних дверей між обвинуваченою та потерпілою був словесний конфлікт та шарпанина, висновками судово-медичних експертів, показами свідка ОСОБА_10 , який підтвердив, що між обвинувачено та потерпілою відбувся конфлікт, а також матеріалами судового провадження, які є послідовними та повністю узгоджуються між собою, а не визнання вини обвинуваченою ОСОБА_7 судом розцінюється як спосіб уникнути відповідальності.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_11 , своїми умисними діями, які виразилися у нанесення легких тілесних ушкоджень, вчинила злочин, передбачений ст.125 ч.1 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченої ОСОБА_11 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченої.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжуть покарання обвинуваченої ОСОБА_11 , суд не вбачає.
При визначенні виду та ромізру покарання обвинуваченій ОСОБА_11 , судом враховується те, що остання раніше не судима, вперше притягується до кримінальної відповіданості, має постійне місце проживання за яким, відповідно до досудової доповіді характеризується із задовільної сторони, працює, однак свою вину не визнала, не розкаялася у вчиненому, потерпіла не наполягала на призначенні суворого покарання ОСОБА_11 , тому суд приходить до висновку, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_11 , слід призначити в межах санкції ст.125 ч.1 КК України, однак ближче до нижчої межі, а саме у виді штрафу, що на думку суду буде необхідним та достатнім для її виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів, з дня його проголошення.