Справа № 156/686/19
Провадження № 2/156/323/19
30 серпня 2019 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Мушкета О. О.,
за участю секретаря судового засідання Фітя А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Іваничі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернувся до Іваничівського районного суду Волинської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що йому на праві власності належить житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
У вище зазначеному будинку, за згодою попереднього власника, були зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідачі по справі. Однак вони більше десяти років у будинку ОСОБА_1 не проживають. Відповідачі догляду за будинком не здійснюють за комунальні послуги коштів не сплачують, місце проживання відповідачів йому невідоме.
Реєстрація відповідачів в його житловому будинку перешкоджає здійсненню ним права власності, користування та розпорядження належним йому майном, а також створює певні незручності матеріального характеру, в частині оплати за комунальні послуги.
Просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, житловим будинком АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач не з'явився, подав суду заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, розгляд справи проводити у його відсутність.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про дату та час розгляду справи повідомлялися своєчасно, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідачі викликалися до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідачі відзив не подали, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 167 ЖК України, у разі вибуття члена сім'ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, він втрачає право користування жилим приміщенням, з дня вибуття.
Відповідно до положень ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як вбачається з договору дарування 1/2 частини житлового будинку, ОСОБА_4 подарувала позивачу 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 . (а.с.7-9).
Згідно рішення Морозовичівської сільської ради від 27 серпня 2014 року № 24/14, присвоєно нумерацію будинку, що АДРЕСА_2 таким чином, ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 - АДРЕСА_3 (а.с.15).
Копією з будинкової книги та актом обстеження житлового будинку від 05 липня 2019 року № 191 стверджується, що у вище вказаному будинку зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Як стверджується матеріалами справи відповідачі в зазначеному будинку не проживають, будь-яких витрат по утриманню будинку не несуть, будь-яких зв'язків з позивачем не підтримують. Відповідно до акту обстеження житлового будинку, відповідачі у будинку позивача більше десяти років не проживають.
Згідно статті 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що відповідачі перешкоджають позивачу у здійсненні права щодо розпорядження житлом, не сплачують комунальних послуг за жиле приміщення, не беруть участі в його утриманні.
Оскільки відповідачі в зазначеному будинку не проживають понад рік, за відсутності будь-яких домовленостей із власником та законних підстав на збереження за ними житла, ніяких обов'язків щодо утримання будинку не несуть, вони втратили право користування жилою площею в даному житловому будинку та в порядку ст. 405 ч. 2 ЦК України підлягають до визнання їх такими, що втратили право користування житлом в судовому порядку.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду (позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням), отже, відповідачі підлягають зняттю з реєстраційного обліку.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, на підставі ст. ст. 319, 321, 405 ЦК України, ст.ст. 71,167, ЖК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_4 до ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 місце реєстрації АДРЕСА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме, житловим будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. О. Мушкет