Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про передачу за підсудністю
"30" серпня 2019 р.Справа № 922/2770/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор", м.Київ,
до Державного підприємства "Завод ім. Малишева", м.Харків,
про стягнення 600000,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор", м.Київ, 27.08.2019 звернулось до Господарського суду Харківської області, в межах провадження у справі № 5023/10655/11 про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева", з позовною заявою до Державного підприємства "Завод ім. Малишева", м.Харків, про стягнення безпідставно нарахованих коштів у розмірі 600000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що кошти, перераховані позивачем на виконання умов Договору № 23/22Н-04-98/дп від 20.01.2004, не були використані відповідачем у зв'язку з тим, що вказаний договір було розірвано рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 по справі № 922/1281/17, залишеним без змін постановами судів апеляційної та касаційної інстанції.
Дослідивши позовні матеріали, суд встановив, що в провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 50236/10655/11 про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Вищевказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 908/560/16.
Частиною першою статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно з частиною дев'ятою статті 30 Господарського процесуального кодексу України, справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до пункту 2 Правових висновків Верховного Суду у справах про банкрутство за січень - лютий 2018 року від 19.03.2018, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, особливість вирішення майнових спорів з вимогами до боржника, у тому числі про визнання договорів недійсними, полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси і проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", справа № 5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" перебуває у провадженні судді Господарського суду Харківської області Усатого В.О., а також враховуючи, що позовну заяву подано саме в межах провадження у справі № 5023/10655/11, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" до Державного підприємства "завод ім. В.О. Малишева" про стягнення 600000,00 грн підлягає направленню за підсудністю до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах провадження у справі № 5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева".
Аналогічний висновок господарського суду було підтримано Східним апеляційним господарським судом у справі № 922/2680/18 (постанова від 17.01.2019).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 20, 27, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Матеріали за позовом Науково-дослідного та технічного центру "Ротор" до Державного підприємства "завод ім. В.О. Малишева" про стягнення 600000,00 грн (справа № 922/2680/18) передати за підсудністю до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах провадження у справі № 5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 30.08.2019.
Суддя Н.М. Кухар