29 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/2075/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кролевець О.А., Ткач І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Реви Миколи Миколайовича
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Кузнецов В.О., судді - Вечірко І.О., Чус О.В.)
від 11.06.2019
у справі за позовом Mikinos ventures ltd (Мікінос венчерз лтд)
до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення заборгованості з виплати дивідендів у розмірі 16 946 662,51 грн,
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у справі №904/2075/19 зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Mikinos ventures ltd (Мікінос венчерз лтд) про визнання договорів, на підставі яких Mikinos ventures ltd (Мікінос венчерз лтд) набуло права власності на акції товариства, недійсними повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, тому що він підписаний особою, яка не має право його підписувати.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у справі №904/2075/19 повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 1 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки її підписано особою, яка не має права її підписувати.
Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2019 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 визнано необґрунтованою, відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №904/2075/19 на підставі пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу, оскільки дотримання судом апеляційної інстанції процесуальних норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №904/2075/19 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 на підставі пункту 3 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з наявністю ухвали Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї ж особи на це саме судове рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №904/2075/19 за касаційною скаргою акціонера Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» Реви Миколи Миколайовича на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має права подавати касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
20.08.2018 до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Реви Миколи Миколайовича на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі №904/2075/19.
Тобто, акціонер Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Рева Микола Миколайович одночасно подав дві касаційні скарги на одну й ту саму ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі №904/2075/19.
Ретельно вивчивши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що акціонер вчинив зловживання правом на подання скарги, тому його скаргу слід повернути з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та роз-гляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною 2 цієї статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Верховний Суд, зважаючи на те, що завдання господарського судочинства превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, зауважує, що жодне з положень Господарського процесуального кодексу України, в тому числі, яке надає право особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, подати апеляційну чи касаційну скаргу, не може тлумачитись як таке, що дозволяє цим особам подавати завідомо безпідставні скарги на ухвали судів попередніх інстанцій, які взагалі не підлягають оскарженню за їхніми скаргами. Тим більше це стосується випадків, коли внаслідок подання таких скарг тривалість основного провадження буде несумісне з вимогою "розумного строку" відповідно до статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює таке: "Кожен при визначенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків ... має право на ... судовий розгляд упродовж розумного строку...".
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення у справах "Скордіно проти Італії (№1)" (Scordino v. Italy (no. 1)) [Велика Палата], заява № 36813/97, п. 183, і "Сюрмелі проти Німеччини" (Sьrmeli v. Germany) [Велика Палата], № 75529/01, п.129).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовіс-но створюваним учасниками справи перепонам для руху справи за практикою ЄСПЛ є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (справа "Смірнова проти Ук-раїни", заява N 36655/02, рішення від 08.11.2005, пункти 66, 69). Нездатність суду ефективно протидіяти зловживанням особи, яка взагалі не є учасником справи, тим більше може призвести до порушення частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, 27.05.2019 було відкрито провадження у справі за позовом Mikinos ventures ltd (Мікінос венчерз лтд) до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості з виплати дивідендів у розмірі 16 946 662,51 грн.
Станом на серпень 2019, тобто вже протягом 3 місяців, спір у справі не вирішений, остаточне рішення у справі не прийнято через, по-перше: подання ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" зустрічної позовної заяви, яка завідомо підписана представником, що не має статусу адвоката, хоча відповідно до приписів статті 131-2 Конституції України та пункту 20 частини першої розділ ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділ ХV "Перехідні положення" Конституції України, з 01.01.2019 представництво в судах першої інстанції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами; по-друге: подання різними міноритарними акціонерами ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що не беруть участь у справі та володіють зовсім незначною часткою у СК (у сукупності менше 0,001%), численних апеляційних та касаційних скарг на ухвали та постанови, які стосуються процедурних питань. При цьому, цими судовими рішення взагалі не вирішуються будь-які питання про права, інтереси та (або) обов'язки акціонерів товариства, яке є відповідачем у справі.
Основною метою таких скарг, що мають очевидно штучний характер, не є забезпечення права на апеляційний чи касаційний перегляд справи. Основною метою вчинення таких дій є надсилання матеріалів справи до судів апеляційної чи касаційної інстанцій для розгляду таких скарг, що призводить до безпідставного затягування розгляду справи та неможливості своєчасного ухвалення судового рішення по суті справи. Суд не може допускати, щоб формальне право на апеляційний чи касаційний розгляд завідомо безпідставних скарг акціонерів, що не є учасником справи, переважало над правом сторін щодо своєчасного розгляду справи.
Отже, такі дії акціонерів очевидно є зловживанням процесуальними правами відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Керуючись статтями 43, 234, 235, 287, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визнати зловживанням процесуальними правами подання акціонером ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Ревою Миколою Миколайовичем касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019.
2. Повернути касаційну скаргу акціонера ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Реви Миколи Миколайовича на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі №904/2075/19 заявнику.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 Господарського процесуального кодексу України. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами надіслати ОСОБА_1 , а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді О. Кролевець
І. Ткач