Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2269/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом АТ "Харківобленерго", м. Харків
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба
про стягнення 11853,60 грн.
за участю представників:
позивача - Оганян Л.А., довіреність № 01-26/3071 від 19.03.19р.;
відповідача - Кирилюк С.О., довіреність № 3254 від 06.05.19р.;
третя особа - не з'явився.
АТ "Харківобленерго" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова заборгованість в сумі 11853,60 грн., яка складається з: 9660,84 грн. пені; 525,32 грн. - 3% річних; 1667,44 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 22.07.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання на "08" серпня 2019 р. о 10:00 год. Залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба.
29.07.19р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує про те, що заборгованість перед відповідям за основною сумою виникла через відсутність фінансування та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та інфляційних втрат, в частині стягнення 3% річних просить розглянути за наявними у справі матеріалами.
06.08.19р. від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
08.08.19р. в судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 20 серпня 2019 року о 10:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні 20.08.19р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.08.19р. проти позову заперечував.
Представник 3-ї особи в судове засідання 20.08.19р. не з'явився.
Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
20.09.2004 між сторонами Акціонерною компанією “Харківобленерго” та Військовою частиною НОМЕР_1 (надалі - Відповідач, Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 05-4724 (надалі - Договір).
Додатковою угодою від 30.05.2016 сторонами за Договором внесені зміні до договору про постачання електричної енергії № 5-4724 (надалі - Додаткова угода від 30.05.2016).
23.05.2006 укладено додаткову угоду до Договору, згідно якої, у зв'язку з реорганізацією Споживача, відповідно до постанови КМУ від 10.09.2003 № 1430 та наказу Міністра оборони від 19.11.2003 № 406, у Преамбулі Договору та у всіх додатках, слова “найменування Споживача Військова частина НОМЕР_1 замінити на слова “найменування Споживача Харківський університет Повітряних Сил (ХУПС)”.
24.03.2017 укладено додаткову угоду до Договору, згідно якої, у зв'язку зі зміною найменування Споживача, відповідно до наказу Президента України від 24.06.2016 № 270/2016 та наказу "Міністра оборони України від 01.09.2016 № 456, у Преамбулі Договору та у всіх додатках, слова “найменування Споживача Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба замінити на слова “найменування Споживача Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (ХНУПС)”.
Так відповідно до п. 9.5 Додаткової угоди від 30.05.2016 цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2016 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Враховуючи, що жодною із сторін Договору не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, Договір був продовжений на 2019 рік.
Договір про постачання електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Зокрема, укладення Договору означає, що між товариством та Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба досягнуто згоди з усіх його умов.
Також 30.12.2011 між Позивачем, ХНУПС (третя особа) та Квартирно- експлуатаційним відділом м. Харкова (Відповідач) укладено додаткову угоду до Договору за якою сторони змінили в п. 4.5 додатка 2 до Договору «Порядок розрахунків» слово «Споживач» на «Платник».
Тобто відповідно до умов додаткової угоди Відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії один раз за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 30.05.2016 Постачальник продає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка №2 “Порядок розрахунків” (у відповідності до додатку 3.1 “Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію”) оформлюється звіт про обсяг спожитої електричної енергії у формі додатку № 9 “Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії до цього Договору (п. 7.5 Додаткової угоди від 30.05.2016), зазначений звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою Споживач зобов'язаний щомісяця у встановлений Договором строк надавати Постачальнику (п. 2.3.2. Додаткової угоди від 30.05.2016).
Відповідно до п. 2.3.3. Додаткової угоди від 30.05.2016 Споживач зобов'язаний-своєчасно оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка 2 “Порядок розрахунків” (п. 4.1. розділу IV “Правил роздрібного ринку електричної енергії” (далі-ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 5 додатку № 2 “Порядок розрахунків” Додаткової угоди від 30.05.2016, для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом З робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений Відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку та акту звіряння взаєморозрахунку.
В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунки Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення, (п. 5 додатку № 2 “Порядок розрахунків” до Договору).
Зобов'язання щодо оплати електричної енергії повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ЕК України). Крім того, самою Додатковою Угодою від 30.05.2016, а саме п. 2.2.1, передбачено обов'язок Відповідача виконувати умови цього Договору.
В листопаді та грудні 2018 року Позивач поставив (продав) електричну енергію Споживачу та за результатами розрахункового періоду (з урахуванням оплат) та на підставі Звітів про обсяги спожитої за листопад та грудень 2018 року електричної енергії Споживачу АТ “Харківобленерго” видав рахунки №4724 за використану електричну енергію.
Рахунок за листопад 2018 року 03.12.2018 та рахунок за грудень 2018 року 31.12.2018 отримані уповноваженим представником Споживача (на підставі витягу з наказу від 04.01.2017 № 1 та додатка до наказу), що підтверджується підписом у книзі реєстрації видачі документації споживачам за відповідні місяця.
У відповідності до п. 5 Додаткової угоди від 30.05.2016 строк оплати настав через 5 операційних днів з дня його отримання, а саме: 11.12.2018 - за листопад 2018 року та 11.01.2019 - за грудень 2018 року.
В той же час, Відповідач свої зобов'язання щодо оплати у відповідності до положень п. 2.3.3. Додаткової угоди від 30.05.2016 обсягу поставленої електричної енергії виконав не своєчасно.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Посилання відповідача на відсутність коштів та належності до бюджетної організації, що фінансується з загального державного бюджету, не звільняє від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань, передбачених ст. 230 ГК України, ст.ст. 549, 625 ЦК України, організації які є бюджетними та фінансуються з загального державного бюджету. Відповідно до ч.2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, відповідно до Постанови Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012 та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" від 18.10.2005, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 6 додатку № 2 “Порядок розрахунків” до Додаткової угоди від 30.05.2016 у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено, що позивачем обґрунтовано нараховано пеню за період з грудня 2018 року по травень 2019 року нарахована пеня в розмірі 9660,84 грн. на заборгованість за спожиту електричну енергію у листопаді та грудні 2018 року.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 525,32 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1667,44 грн., суд зазначає таке.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі в сумі 525,32 грн.
Що стосується заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача 1667,44 грн. суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат визнав їх вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та стягненню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 1667,44 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 612, 623-625, 629, 631 Цивільного кодексу України; ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (вул. Пушкінська, 61, м. Харків, 61024, рр 35217028015404 в ДКСУ м. Київ, МФО 850172, код ЄДРПОУ 07923280) на користь АТ "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954, на п/р НОМЕР_2 в ПАТ “Мегабанк”, МФО 351629) пеню в сумі 9660,84 грн.; 3% річних в сумі 525,32 грн.; інфляційні витрати в сумі 1667,44 грн.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (вул. Пушкінська, 61, м. Харків, 61024, рр 35217028015404 в ДКСУ м. Київ, МФО 850172, код ЄДРПОУ 07923280) на користь АТ "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954, на п/р НОМЕР_2 в ПАТ “Мегабанк”, МФО 351629) судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 27.08.19р.
Суддя Л.В. Шарко