33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
м. Рівне
"29" серпня 2019 р. Справа № 918/500/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання В'юненко І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33028, м. Рівне, вул. 16 -го Липня,77, код ЄДРПОУ 4256062), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 39008321), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа - підприємць Павлишин Євгеній Павлович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним протоколу про результати електронного аукціону, зобов'язання укласти договір купівлі - продажу
за участю представників сторін:
- від позивача Солтис В.В. (посвідчення адвоката № 1241 від 01.04.2017 р.);
- від відповідача Паска В.В. (довіреність № 9 від 21.08.2019 р.);
- від третьої особи (ФОП -Павлишина Є.П.): Янчук В.В. (посвідчення адвоката № 1469 від 28.09.18).
18 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН", у якому просить, посилаючись на ст. 161 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 14, 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. 55 Конституції України, ст. 345, 650 Цивільного кодексу України, ст. 179 Господарського кодексу України, порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 10.05.2018 року визнати незаконним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях № 24 від 12.07.2019 року, визнати недійсним протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-06-07-000030-1 від 12.07.2019 року, зобов'язати відповідача укласти договір купівлі - продажу лота аукціону об'єкта малої приватизації.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зобов'язано позивача у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.08.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/500/19. розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на "28" серпня 2019 р.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.08.2019 року залучено фізичну особу - підприємця Павлишина Євгенія Павловича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до участі у справі № 918/500/19 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.08.2019 розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 918/500/19 призначено до розгляду в судовому засіданні на "29" серпня 2019 р. з викликом сторін в порядку ч. 4 ст. 140 ГПК України.
29.08.2019р. в судовому засіданні по розгляду заяви позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 918/500/19, дослідивши матеріали поданої заяви та заслухавши думку учасників провадження у справі суд, зазначає про відсутність підстав для забезпечення позову з огляду на наступне.
28.08.2019р. заявник ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову.
У вказаній заяві заявник просить суд забезпечити позов (у справі №918/500/19) шляхом накладення АРЕШТУ на майно та заборонити іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (майна - спірного об'єкту нерухомості), а саме щодо майна по лоту № иА-Р5-2019-06-07-000030-1: БАЗИ ДІЛЬНИЦІ № 10 - виробничо-побутового корпусу, А-2 - двоповерхової цегляної будівлі заг. пл.369.1 кв. м: склади, Б-1 - одноповерхової цегляної будівлі заг. площ. 396,6 кв. м: виробничий майданчик N91 (змощення) заг. пл. 570,0 кв.м.; виробничий майданчик №2 (змощення) заг. пл. 1097.1 кв.м., огорожа (N1, №4, №5) - 78,0 м.п.,; ворота (№2) - 6,0 м.п.; ворота (№3) - 6,0 м.п., що розміщене за адресою: АДРЕСА_4 та зазначає про необхідність в прийнятті судом ухвали про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, оскільки таке забезпечення сприятиме належному виконанню рішенню суду та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.
Представники Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та фізичної особи - підприємця Павлишина Євгенія Павловича заперечили проти задоволення заяви позивача про забезпечення позову у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.
Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так зокрема, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, положеннями ст.ст.13, 74, 80 ГПК України передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.
В свою чергу слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності, суд зазначає, що позивачем до заяви про забезпечення позову не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову, тобто доказів вчинення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та третьої особи ФОП Павлишина Є.П. будь-яких дій, спрямованих на відчуження спірного зазначеного майна в заяві.
За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (п.7-8 ст.140 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали направити всім учасникам провадження у даній справі.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Заголдна Я.В.