ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
м. Київ
30.08.2019Справа № 910/11596/19
Суддя Господарського суду міста Києва Курдельчук І.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж Київ" про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи №910/11596/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж Київ" вул.Харківська,65-б,Кам''Яна Яруга,Чугуївський район, Харківська область,63512
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Світло Україна" вул.Оленівська 34-А,кв. 22,Київ 80,04080; фактична адреса: вул.Кривоноса,5/1, Київ, 03110
про стягнення 1 324 074,35 грн.
без виклику представників учасників справи,
27.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж Київ" (код 38238694) до товариства з обмеженою відповідальністю «Сою-Світло Україна» про стягнення заборгованості в розмірі 1010000,00 грн. заборгованості за Контрактною угодою ССУ01/05 від 28.05.2018 , а також комісії за прострочку оплатив розмірі 308124,84 грн., 3% річних у розмірі 4939,51 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1010,00грн.
Разом із згаданим позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, за змістом якої він просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю «Сою-Світло Україна», а також на грошові кошти, як обліковуються на розрахункових рахунках вказаного товариства у розмірі 1324074,35 грн.
Розглянувши наявні заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж Київ" (код 38238694) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сою-Світло Україна» про стягнення заборгованості в розмірі 1010000,00 грн. заборгованості за Контрактною угодою ССУ01/05 від 28.05.2018 , а також комісії за прострочку оплатив розмірі 308124,84 грн., 3% річних у розмірі 4939,51 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1010,00грн.
Підставою виникнення правовідносин та виконання зобов'язань є Контрактна угода від 28.05.2018 укладена сторонами, за умовами якого позивач, як підрядник зобов'язується виконати на замовлення відповідача, як замовника, постачання устаткування і супутніх робіт в межах угоди BTS-1 від 11.04.2018 між позивачем та Департаментом житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, предметом якої є модернізація вуличного освітлення у м. Біла Церква
на підставі ст.ст. 525, 526, 549, 611, 612, 625, 626,837, 854 ЦК України. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за згаданою Контрактною угодою в частині повної та своєчасної оплати виконаних підрядником, прийнятих замовником та погоджених учасниками правовідносин робіт, відтак просило стягнути з відповідача 1010000,00 грн боргу , також комісію за прострочку оплатив розмірі 308124,84 грн., 3% річних у розмірі 4939,51 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1010,00грн .
Мотивуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказував, що відповідач не виходять на зв'язок за всіма наявними та відомими позивачу засобами зв'язку, поштовими адресами, за адресою фактичного місцезнаходження пошту не отримує. З огляду на зазначені обставини та враховуючи значний обсяг заявленої до стягнення заборгованості, позивач вважав, що існує реальна загроза невиконання рішення суду у випадку задоволенні позову, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань а статутний капітал відповідача, який в силу статті 144 ЦК України гарантує інтереси його кредиторів, в 6,5 разів менший заборгованості.
За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Заява про забезпечення позову розглядається судом на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 140 ГПК України не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З огляду на аналіз згаданих положень закону, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Проте особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову є обов'язковим.
Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, зокрема як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
В ході вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, або коли, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Поняття «ефективний засіб», за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії»), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
В ході вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При цьому, в силу приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
Належними згідно ст. 76 ГПК України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як дійсно видно з наданої позивачем Інформації відповідач не отримує поштову кореспонденцію за адресами реєстрації та фактичного місцезнаходження, претензію не розглядає, прийняті роботи і рахунки не оплачує.
За таких обставин й враховуючи, що відповідач допустив недобросовісну бездіяльність в частині мирного врегулювання спору, поштову кореспонденцію не отримує, прийняті роботи не оплачує та за відсутності доказів наявної достатньої кількості грошових коштів та іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості) відповідача, що в сукупності свідчить про неможливість реального та фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах суми, про стягнення якої просив позивач.
Водночас в частині накладення арешту на рухоме, нерухоме майно суд залишає заяву про забезпечення позову без задоволення.
Крім цього, за змістом інституту забезпечення позову, метою застосування вищезгаданих заходів забезпечення позову є недопущення виведення відповідачем коштів, за рахунок яких може бути забезпечено виконання рішення суду у разі задоволенні позову, чи створення інших обтяжень, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушеного права позивача.
Вищенаведені заходи забезпечення позову відповідають вимогам ч. 1 ст. 137 ГПК України та сприяють ефективному захисту і відновленню порушених прав та інтересів заявника.
Разом з цим, суд не знайшов підстав для вжиття зустрічного забезпечення.
З огляду на наведене, господарський суд дійшов висновку, що наведені доводи є достатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення позову, в частині накладення арешту на грошові кошти в розмірі основного зобов'язання у сумі 1010000,00 грн.
Керуючись статтями 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж Київ" (код 38238694) про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж Київ" (код 38238694) вул.Харківська,65-б,Кам''Яна Яруга,Чугуївський район, Харківська область,63512 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Світло Україна" (код 35961869) вул.Оленівська 34-А,кв. 22,Київ 80,04080; фактична адреса: вул.Кривоноса,5/1, Київ, 03110 про стягнення 1 324 074,35 грн., задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти в сумі 1 010 000 (один мільйон десять тисяч),00 гривень, належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Союз-Світло Україна" (код 35961869) вул.Оленівська 34-А,кв. 22,Київ 80,04080; фактична адреса: вул.Кривоноса,5/1, Київ, 03110) на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805 та/або розрахунковому рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк», МФО 320649 та/або розрахунковому рахунку НОМЕР_3 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк», МФО 380269, а також на інших рахунках в банківських та фінансових установах.
В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.
3.Стягувачем за даною постановою є Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж Київ" (код 38238694) вул.Харківська,65-б,Кам''Яна Яруга,Чугуївський район, Харківська область,63512.
Боржником за даною ухвалою є Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Світло Україна" (код 35961869) вул.Оленівська 34-А,кв. 22,Київ 80,04080; фактична адреса: вул.Кривоноса,5/1, Київ, 03110
Ця ухвала набрала законної сили 30.08.2019 є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання до 30.08.2022.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом днів з дня проголошення.
Повне судове рішення складено 30.08.2019
Суддя Курдельчук Ігор Данилович