Справа № 560/2595/19
29 серпня 2019 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови,
Головне управління ПФУ в Хмельницькій області звернулося до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з позовом про скасування постанови від 06.08.2019 ВП №59258022 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Згідно частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", станом на момент звернення до адміністративного суду.
Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 1 січня 2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 гривні.
Позивач звернувся до суду з позовом майнового характеру, ставка судового збору за який становить 1921,00 грн.
Оглядом позовної заяви та доданих до нього матеріалів, суддя встановив, що до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
Отже, позивач, звертаючись до суду з таким позовом, повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1921,00 грн., однак доказів сплати судового збору не надав.
Окрім того, у позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на рішення Верховного Суду від 18.01.2018 по справі №565/256/15-ц, яким зроблено висновок, що перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині 2 статті 3 ЗУ "Про судовий збір" №3674-VI, і в цьому переліку відсутні скарги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів ДВС. Водночас у частині 2 статті 4 вказаного Закону не встановлено ставки судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.
Проте суддя вважає за необхідне зазначити, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення штрафу, а не з скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів ДВС. Крім того, вказаний висновок застосовується у правовідносинах щодо сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвали місцевого суду, винесені за результатами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа Креуз проти Польщі, право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, з метою дисциплінування суб'єктів владних повноважень у відносинах із судами та унеможливлення зловживання ними своїми процесуальними правами, а також враховуючи наявність зобов'язань державних органів, зокрема, сплати судового збору, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні, а тому клопотання позивача необхідно залишити без задоволення.
Разом з тим, стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Частиною 1 статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Дослідивши матеріали справи, суддя встановив, що ГУ ПФУ у Хмельницькій області оскаржує постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. від 06.08.2019 (ВП №59258022), яку воно отримало 12.08.2019 за вх.№43626/03.
Відповідно до статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останній день строку триває до двадцять четвертої години.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Тобто, враховуючи приписи частини 2 статті 287 та статті 120 КАС України останнім днем звернення позивача до адміністративного суду є 22.08.2019.
Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, суддя встановив, що позовна заява надійшла до Хмельницького окружного адміністративного суду 27.08.2019, підписана позивачем та надіслана 23.08.2019, про що свідчить відбиток штемпеля Укрпошти.
Враховуючи встановлене, суддя вважає, що до суду позивач звернулася з порушенням десятиденного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, визначеного статтею 287 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оглядом позовної заяви, суддя встановив, що у позовній заяві позивач не вказав жодних причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом, та не надав докази на їх підтвердження.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України.
Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, а тому згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом:
- подання доказів сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду;
- подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та наданням доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяВ.В. Матущак