28 серпня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1469/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДМС України в Херсонській області про визнання протиправними дії УДМС України в Херсонській області та зобов'язати поновити громадянство,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до УДМС України в Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Херсонський області від 11.01.2019 року про припинення громадянства України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця села ОСОБА_3 Вірменія;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області поновити громадянство ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця села ОСОБА_3 Вірменія;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання УДМС України у Херсонській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 1988 році позивач разом з батьками приїхав на постійне місце проживання з Вірменії в Україну, в Бериславський район Херсонської області. У 2008 році позивач звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області з заявою про встановлення факту постійного проживання на території країни станом на 24.08.1991 року. Вказаний позов був задоволений рішенням суду від 28.08.2008. На підставі зазначеного судового рішення позивач звернувся до СГІРФО Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. 05.05.2009 року прийнято рішення щодо оформлення набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України", яке затверджено начальником УМВС України в Херсонській області. Далі позивач, здавши свій паспорт громадянина Азербайджан НОМЕР_1 в СГІРФО Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області, 19.05.2009 року отримав в Бериславському РВ УМВС України в Херсонській області паспорт громадянина України НОМЕР_2 , на підставі якого отримав і паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕК263161 від 15.06.2009 року. У зв'язку з закінченням терміну дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивач звернувся до ДМС для оформлення іншого паспорта для виїзду за кордон і співробітники ДМС повідомили, що УДМС України в Херсонській області прийняло рішення 11.01.2019 року про припинення громадянства України ОСОБА_4 ОСОБА_5 відповідно до ст. 21 Закону України "Про громадянство України". Підставою для прийняття рішення став факт скасування рішення Бериславського районного суду Херсонської області рішенням суду апеляційної інстанції від 30.03.2011, про що позивачу було невідомо. Позивач вважає, що набув громадянство України у встановленому порядку, доказів подання фальшивих документів для оформлення громадянства немає, тому рішення про припинення громаднства є неправомірним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 24.07.2019 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав до суду відзив, зі змісту якого убачається що УДМС України в Херсонській області заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні з огляду на наступне. Зокрема, зазначає, що 05.05.2009 рішенням УМВС України в Херсонській області позивачу було оформлено набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України". При цьому, у прийнятому рішенні було прописано, що підставою набуття ОСОБА_6 громадянства України слугувало рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 28.08.2008 по справі № 2-0-158/2008р про встановлення факту постійного проживання на території України до 24.08.1991, однак, 30.03.2011 це рішення було скасовано. На підставі рішення Апеляційного суду Херсонської області від 30.03.2011, та на виконання вимог пунктів 88, 96 Порядку № 215/2001 було підготовлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , оскільки відпали правові підстави, що надавали йому право набути громадянство України, 11.01.2019 подання було погоджено та затверджено начальником УДМС. Відповідач вважає, що скасовуючи позивачу рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України "Про громадянство України", тому просить відмовити у задоволенні позову.
Справа розглядається в письмовому провадженні без виклику представників сторін.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Алаяз Ехегнадзорського району Вірменської СРСР, де 25.04.1983 р. отримав паспорт громадянина СРСР НОМЕР_3 - НОМЕР_4 . У 1988 році ОСОБА_5 , разом з батьками, приїхав на постійне місце проживання з Вірменії в Україну, в Бериславський району Херсонської області.
У 2008 році позивач звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області з заявою про встановлення факту постійного проживання на території країни станом на 24.08.1991 року. Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 28.08.2008 року у справі №2-О-158/2008 встановлено факт постійного проживання позивача на території Бериславського району Херсонської області.
У квітні 2009року ОСОБА_1 звернувся до СГІРФО Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області з заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. Заяву у позивача прийняв, правильність її заповнення та всі необхідні документи до заяви перевірив начальник СГІРФО Бериславського РВ УМВС України в Херсонській капітан міліції Н.М. Чуйко.
05 травня 2009р. прийняте рішення щодо оформлення набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" підписано інспектором ВГІРФО УМВС України у Херсонській області капітаном міліції ОСОБА_7 О.М., погоджено з начальником ВГІРФО УМВС України в Херсонській області підполковником міліції Сложенко С.М. та затверджено начальником УМВС України в Херсонській області генерал-майором міліції Ясельським М.І.
19 травня 2009р. ОСОБА_1 , здавши свій паспорт громадянина НОМЕР_5 НОМЕР_1 в СГІРФО Бериславського РВ УМВС України в Херсонській областіЮ отримав в Бериславському РВ УМВС України в Херсонській області паспорт громадянина України НОМЕР_2 .
15 червня 2009р. на підставі паспорта громадянина України НОМЕР_2 позивач отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_6 , орган видачі 6501.
30 березня 2011 року відповідно до рішення Апеляційного суду Херсонської області у справі №22-1648/2011р. задоволено апеляційну скаргу прокурора Бериславського району Херсонської області, скасовано рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 28.08.2008 року у справі №2-О-158/2008р. та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту його постійного проживання на території України до 04.08.1991р. Рішення суду першої інстанції скасовано з підстави того, що суд не перевірив факт подання заявником до органу МВС за місцем проживання зобов'язання припинити громадянство Азербайджана протягом двох років з моменту набуття громадянства України.
У 2018р. в зв'язку із закінченням 15.06.2019 терміну дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ЕК263161 позивач звернувся до ДМС для оформлення іншого паспорта для виїзду за кордон.
З матеріалів справи убачається, що 11.01.2019 за результатами перевірки щодо підстав набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_8 та прийняття рішення про скасування громадянства України складено висновок. Згідно змісту висновку рекомендовано оформити подання про скасування рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням щодо ОСОБА_8 .
Відповідно до вказаного висновку було підготовлено подання та прийнято рішення від 11.01.2019 про скасування рішення УМВС України в Херсонській області від 05.05.2009 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
Начальником УДМС України в Херсонській області складено довідку від 11.01.2019 № 10/19 про припинення громадянства України ОСОБА_1 .
Вважаючи вказані рішення протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України "Про громадянство України" № 2235-III від 18.01.2001 (далі-Закон № 2235-III), а в попередній період діяв Закон України "Про громадянство України" від 08.10.1991 № 1636-XII. Стаття 2 Закону № 1636-XII "Про громадянство України" встановлювала, що громадянами України є, зокрема, усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
За приписами пункту другого статті 6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається, серед іншого, за територіальним походженням. Статті 8 Закону №2235-ІІІ (в редакції станом на час оформлення позивачем набуття громадянства України) передбачала, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", та подала заяву про набуття громадянства України, реєструються громадянами України (ч.1) Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України. (ч.7).
Пунктом 44 Порядку унормовано, що провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі-Порядок), передбачено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Згідно із статтею 24 Закону №2235-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо: 1) встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону; 2) прийняття заяв разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України дітей у випадках, передбачених частинами десятою дванадцятою статті 18 цього Закону, перевірки правильності оформлення документів, наявності умов для прийняття до громадянства України і відсутності підстав, з яких особа не приймається до громадянства України, наявності підстав для виходу з громадянства України і відсутності підстав, з яких не допускається вихід з громадянства України, надсилання заяв разом зі своїм висновком на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; 3) підготовки подань про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилання їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; 4) прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону; 5) скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону; 6) виконання рішень Президента України з питань громадянства; 7) видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України; 8) вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України; 9) ведення обліку осіб, які набули громадянство України, та осіб, які припинили громадянство України.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства в Україні є Державна міграційна служба України. Відповідно до положень п. 7 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України "Питання Державної міграційної служби України" №405/2011 від 06.04.2011 (чинний на час виникнення спірних правовідносин), ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в областях, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджено Указом Президента України від 27.03.2001 року №215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" (далі - Порядок №215/2001) визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Відповідно до Порядку №215/2001 Головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України. Отже, прийняття відповідного рішення відбувається на підставі поданих заявником документів, які перевіряються посадовими особами на предмет їх відповідності та встановлення обставин, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України.
Пунктом 102 Порядку визначено, що особам, які проживають в Україні і стосовно яких прийнято рішення про встановлення їх належності до громадянства України відповідно до пунктів 1 - 3 частини першої статті 3 Закону, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районі, районі у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення видають відповідні документи, які підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України.
Порядок припинення громадянства України визначений ст.17 Закону України "Про громадянство України". Відповідно до ст.17 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001р. (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Підставами для втрати громадянства України відповідно до ст.19 Закону №2235-ІІІ є: 1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. 2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; 3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.
Порядок припинення громадянства України визначений ст.17 Закону України "Про громадянство України". Відповідно до ст.17 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001р. (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Підставами для втрати громадянства України відповідно до ст.19 Закону №2235-ІІІ є: 1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. 2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; 3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.
В свою чергу, відповідно до п. 5 ст. 24 Закону №2235-III центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону. Згідно ст. 21 Закону №2235-III рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Жодних інших підстав, які б давали можливість суб'єкту владних повноважень скасувати прийняте рішення про оформлення набуття громадянства України діючим Законом №2235-III не передбачено.
Отже, скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту обману, подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.04.2019 по справі №2040/5642/18 та від 14.11.2018 року по справі №820/1293/16.
Судом встановлено, що рішення УМВС України в Херсонській області від 05.05.2009 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України" прийнято на підставі наданих позивачем документів, в тому числі рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 28.08.2008 року, яке набрало законної сили та яким встановлено факт постійного проживання позивача на території Бериславського району Херсонської області. При проведенні перевірки підстав набуття громадянства України позивачем, в тому числі рішення суду від 28.08.2008 відповідач не встановив жодних порушень законодавства. Зокрема, заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням у позивача прийняв, правильність її заповнення та всі необхідні документи до заяви перевірив начальник СГІРФО Бериславського РВ УМВС України в Херсонській капітан міліції Н.М. Чуйко, прийняте рішення щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" підписано інспектором ВГІРФО УМВС України у Херсонській області капітаном міліції ОСОБА_7 О.М., погоджено з начальником ВГІРФО УМВС України в Херсонській області підполковником міліції Сложенко С.М. та затверджено начальником УМВС України в Херсонській області генерал-майором міліції Ясельським М.І. 05.05.2009 .
Отже, 05.05.2009 відповідач дійшов до висновку, що позивач набув громадянства України за територіальним походженням. Отримавши паспорт громадянина України ОСОБА_9 надалі добросовісно протягом 10 років вважав, що ним додержано вимоги закону щодо підстав набуття громадянства України. При цьому, позивачу видано також паспорт громадянина України для виїзду за кордон, з копії якої убачається, що ОСОБА_9 неодноразово перетинав державний кордон України протягом 10 років, жодних зауважень з боку Державної міграційної служби висловлено не було. З матеріалів справи убачається, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11.03.2011 та є платником податків.
Конституційний Суд України у Рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009 висловив правову позицію, відповідно до якої, рішення суб'єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Відповідно до пункту 88 Порядку, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами внутрішніх справ, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:
а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;
б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу внутрішніх справ, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу внутрішніх справ України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону).
У пункті 96 Порядку зазначено, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі. За змістом пункту 97 Порядку, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником. Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що відповідач всупереч вимог вищенаведеної статті КАС України не надав доказів набуття позивачем громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховуванням будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, суд погоджується з доводами позивача про протиправність оскаржуваного рішення.
Суд також приймає до уваги, що рішення суду Бериславського районного суду Херсонської області від 2008р., яке було правовою підставою для прийняття рішення про оформлення набуття позивачем громадянства України, було скасовано лише в 2011р., тобто значно пізніше ніж подано позивачем заяву та документи до відповідача. Крім того, з рішення Апеляційного суду Херсонської області від 30.03.2011р. убачається, що позивач не був присутній при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, докази повідомлення позивача про наявність цього рішення до суду не надані. Крім того, рішенням апеляційного суду Херсонської області не спростовується факт постійного проживання позивача на території України до 24 серпня 1991 року.
Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність факту подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів для оформлення громадянства України, адже на час звернення позивача із заявою про оформлення набуття громадянства України, під час прийняття відповідачем рішення про оформлення набуття громадянства України та наступні 2 роки судове рішення було чинне.
Суд не приймає до уваги постанову Верховного Суду від 07.12.2018. по справі №820/3650/16, на яку посилається відповідач, з огляду на те, що у справі №820/3650/16 рішення суду про встановлення факту постійного проживання позивача скасоване з підстав виявлення завідомо неправдивих відомостей, наданих до суду при розгляді справи, в даному ж випадку рішення суду першої інстанції скасовано у зв'язку з порушенням норм процесуального права, однак при цьому відсутнє встановлення судом факту повідомлення завідомо неправдивих відомостей.
Скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2019р. по справі №2040/5642/18 та у постанові від 25.06.2019р. по справі №820/7130/16.
Отже, враховуючи відсутність доказів подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів для оформлення громадянства України, суд дійшов до висновку, що скасування рішення від 05.05.2009р. про оформлення набуття ОСОБА_6 громадянства України за територіальним походженням є необґрунтованим та безпідставним, тому підлягає скасуванню.
Згідно ч.2ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржуване рішення не відповідає жодному з критеріїв, перелічених вище.
При розв'язанні спірних правовідносин ураховано правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні від 18.12.91 у справі "Moustaquim v Belgium". ЄСПЛ підкреслив, що у випадках, коли відповідні рішення (про депортацію) являли собою втручання в права, захищені ст.8 конвенції, слід обґрунтувати суттєву суспільну необхідність. Крім того, рішення повинні бути співмірні цілям, яких прагнуть досягти за допомогою закону.
Аналогічну позицію викладено в рішенні від 21.07.98 у справі "Беррехаб проти Нідерландів". Страсбурзький суд, виходячи з конкретних обставин, уважав, що не було дотримано належного балансу між інтересами сторін, із цієї причини була відсутня пропорційність між заходами, вжитими владою, та цілями, яких прагнули досягти.
Статтями 3, 4, 8, 25 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, встановлено принципи верховенства права, єдиного громадянства та право людини бути громадянином, а ст. ст. 55-56 закріплено засади захисту людиною своїх прав та відповідальності держави перед нею. Статтею 11 Європейської конвенції про громадянство, вчинену 6 листопада 1997 року у м. Страсбурзі та підписану від імені України 01.07.2003 м. Страсбурзі та ратифіковану Законом України від 20.09.2006 року № 163-V передбачено, що кожна держава-учасниця забезпечує, щоб рішення стосовно набуття, збереження, втрати, поновлення чи засвідчення її громадянства були умотивовано викладені у письмовій формі.
В даному випадку відповідач, скасовуючи рішення УМВС України в Херсонській області від 05.05.2009р. про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст.8 Закону України "Про громадянство України" громадянину ОСОБА_4 , мав би також виходити з правових та фактичних наслідків такої дії, а тому був повинен обґрунтувати суттєву суспільну необхідність прийняття такого рішення та врахувати право позивача на сім'ю, роботу, соціальні зв'язки.
Отже , ОСОБА_1 є громадянином України, який набув громадянство України шляхом визначення належності до громадянства згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" та не втрачав громадянство України з будь-якої підстави, встановленої Законом України "Про громадянство України".
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить захистити свої права шляхом визнання протиправним та скасування рішення Управління Державної міграційної служби України у Херсонський області від 11.01.2019 про припинення громадянства України ОСОБА_8 .
Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що право позивача порушено саме рішенням УДМС України в Херсонській області про скасування рішення УМВС України в Херсонській області від 05.05.2009 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст.8 Закону України "Про громадянство України" громадянину ОСОБА_4 .
Отже, належним способом захисту порушеного права в даному випадку буде визнання протиправним та скасування рішення Управління Державної міграційної служби України у Херсонський області від 11.01.2019 про скасування рішення УМВС України в Херсонській області від 05.05.2009 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст. 8 Закону України "Про громадянство України" громадянину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання УДМС України у Херсонській області поновити громадянство ОСОБА_8 , суд звертає увагу на наступне. В законі №2235-III встановлено вичерпний перелік підстав для втрати громадянства, наявність таких підстав в межах даної справи не виявлено. Відповідно до положень ст.19 Закону датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України. Оскільки сторонами не надано до суду доказів прийняття Президентом України відповідного Указу про припинення громадянства ОСОБА_1 , вказана позовна вимога заявлена передчасно, тому задоволенню не підлягає. Згідно преамбули Закону України "Про громадянство України" № 1636-XII громадянин України не може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство. Принцип неможливості позбавлення громадянина України громадянства України також закріплений в ст.2 Закону України "Про громадянство України" №2235-III від 18.01.2001. Отже, позивач не втрачав громадянство України з дотриманням відповідної процедури, встановленою законодавством, рішень про скасування набуття громадянства України ні відповідачем, ні іншим органом не приймалось.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності
Щодо вимоги про встановлення судового контролю суд зазначає наступне.
Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Враховуючи часткове задоволення позову, суд не зобов'язує відповідача вчиняти певні дії, тому не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом сплатила судовий збір у сумі 768,40 грн., які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань УДМС в Херсонській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДМС України в Херсонській області про визнання протиправними дії УДМС України в Херсонській області та зобов'язати поновити громадянство - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Херсонський області від 11.01.2019 року про скасування рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 05.05.2009р. про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України» громадянину ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (73036, Херсонська область, м.Херсон, вул. Перекопська, 168, код ЄДРПОУ 37839478) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_7 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 (сорок) коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 102070000