про повернення позовної заяви
28 серпня 2019 року м. Київ № 320/4116/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 03.07.2019 про відкриття виконавчого провадження №59432210 у справі №375/504/18.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недолік позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу); надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень; надати докази направлення уточненої позовної заяви з додатками відповідачеві. 06.08.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про повернення позовної заяви, у якій позивач просить суд повернути позовну заяву на доопрацювання. 20.08.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 02.08.2019 у справі №320/4116/19, до якої додана уточнена позовна заява.
Подання позивачем до суду заяви про усунення недоліків суд розцінює в якості дій, що свідчать про бажання ініціювати провадження у цій справі та спростовують виражене раніше в заяві від 01.08.2019 (вх.№20998/19 від 06.08.2019) волевиявлення щодо повернення позовної заяви. У зв'язку з цим, заява про повернення позовної заяви судом до розгляду не приймається.
Оскільки суддя Дудін С.О. у період з 12.08.2019 по 27.08.2019 (включно) перебував у щорічній відпустці, заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 02.08.2019 у справі №320/4116/19 була передана судді для розгляду 28.08.2019.
Дослідивши матеріали уточненої позовної заяви, судом встановлено, що позивач, всупереч вимогам ухвали суду від 02.08.2019, не додав до уточненої позовної заяви докази сплати судового збору у сумі 1921,00 грн.
Натомість позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору з підстав відсутності коштів для сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, згідно із частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Як зазначено вище, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, обґрунтовуючи необхідність його звільнення від сплати судового збору, зазначило у клопотанні про відсутність коштів, призначених для сплати судового збору.
В даному випадку, вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність коштів на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 16.11.2018 у справі №818/918/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77967809), від 02.04.2018 у справі №2а-9786/12/1370 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73139496) та від 24.01.2019 у справі №813/3194/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79409894) та постанові від 07.08.2018 у справі №296/9656/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75756502).
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України “Про судовий збір”, а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Отже, суд вважає, що заявлене позивачем клопотання є необґрунтованим та немотивованим, а тому суд не вбачає підстав для його задоволення.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 02.08.2019 у повному обсязі, суд вважає за необхідне позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови, повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складено - 28.08.2019 р.
Суддя Дудін С.О.