202/4048/18
1-кп/202/174/2019
29 серпня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040660000529 від 03 квітня 2019 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у республіці Азербайджан, громадянина Азербайджану, освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 190 ч.1 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , потерпілого - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_3
В кінці липня 2017 року, більш точного часу встановити не вдалось, обвинувачений ОСОБА_3 , знаходився в приміщенні станції технічного обслуговування «СЕУЛ», за адресою м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 3а, разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 , у якого при собі знаходилась власна кредитна банківська карка ПАТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 . Побачивши вказану банківську картку, яка належить ОСОБА_5 , у обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), при цьому, останній визначив грошові кошти, які знаходились на банківській картці та були кредитним лімітом, предметом свого злочинного посягання.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, з метою власного збагачення, під приводом зняття особистих грошових коштів, переведених на вказану картку в якості оплати за його роботу, попросив у потерпілого ОСОБА_5 кредитну банківську карку ПАТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , при цьому не маючи наміру її повертати. В свою чергу ОСОБА_5 , не усвідомлюючи злочинного наміру обвинуваченого ОСОБА_3 , спрямованого на заволодіння його грошовими коштами шахрайським шляхом, передав останньому належну йому кредитну банківську карку ПАТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 у користування, для отримання заробітної плати, яка повинна була надходити на зазначений вище рахунок.
Далі, обвинувачений ОСОБА_3 , доводячи свій злочинний намір до кінця, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), у період часу з кінця 01 вересня 2017 року по 15 березня 2018 року систематично знімав грошові кошти з кредитної банківської карки ПАТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , що були кредитним лімітом, в різних банкоматах м. Дніпра, поповнював рахунок мобільного телефону, а також розраховувався нею за придбаний товар, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 10 387 гривень 55 копійок.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 190 ч.1 КК України.
Будучи допитаним в якості обвинуваченого, ОСОБА_3 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пояснюючи суду, що у липні 2017 року попрохав банківську картку у потерпілого ОСОБА_5 , під приводом зняти грошові кошти, які йому повинні перерахувати за роботу, на що останній погодився та надав належну йому банківську картку ПриватБанку. Однак, у подальшому він не мав наміру повертати потерпілому банківську картку, та почав нею користуватися, витративши з неї грошових коштів на загальну суму 10 387 гривень 55 копійок. Щодо позовної заяви потерпілого пояснив, що визнає її частково, у сумі 10387,55 гривень, оскільки він витратив саме таку кількість грошей з його картки.
Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що у липні 2017 року обвинувачений ОСОБА_3 під приводом зняття грошових коштів, переведених на вказану картку в якості оплати за його роботу, взяв у нього кредитну картку, після чого її не повернув і знімав з картки грошові кошти, які були кредитним лімітом. Також потерпілий підтримав у судовому засіданні заявлену позовну заяву та просив стягнути з обвинуваченого 30050,81 гривню за рахунок спричиненої майнової шкоди, мотивуючи при цьому цивільний позов тими обставинами, що доданою до цивільного позову розрахунку заборгованості банк продовжує нарахування відсотків та пені по кредитній картці.
Окрім визнання своєї провини обвинуваченим та показів потерпілого ОСОБА_5 винність обвинуваченого повністю підтверджується письмовими доказами наданими прокурором та дослідженими безпосередньо судом, а саме: протоколом тимчасового доступу до речей і документів (їх виїмки) від 11 червня 2018 року згідно якого було вилучено відеозапис з камери банкомату КП "ПриватБанк", з якого вбачається, що саме ОСОБА_3 знімав грошові кошти з рахунку № НОМЕР_1 який було поміщено на оптичний носій (компакт-диск), роздруківкою про розрахункові банківські операції по руху грошових коштів по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.09.2017 року по 04.04.2018 року та речовим доказом визнаним по кримінальному провадженню.
При визначенні заходу примусу ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, а також особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття, обставин що обтяжують покарання судом не встановлено, та вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України.
При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 , 30050,81 гривень, суд виходить з наступного.
Так, судом встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяною злочином становить 10 387,55 гривень. В той час, із аналізу цивільного позову та показів потерпілого ОСОБА_5 у суді, встановлено, що заявлена сума у цивільному позові складається з пені та відсотків за користування кредитом.
Судом досліджено повідомлення банка від 01 липня 2019 року, що ОСОБА_5 звертався для блокування картки 15 грудня 2017 року, внаслідок чого картку було заблоковано та в подальшому, картка не розблоковувалась. Із відповіді банка також слідує, що ОСОБА_5 продовжує переписку з банком щодо нарахування відсотків та пені по кредитній картці.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого необхідне задовольнити частково, у сумі 10 387,55 гривень, з урахуванням прямої шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а інша сума, що складається із нарахованих банком відсотків і пені по кредитній картці, не є шкодою, яка завдана кримінальним правопорушенням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину, покладаючи на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 10 387,55 гривень за рахунок спричиненої майнової шкоди.
Речовий доказ - компакт-диск CD-R за вихідним № 550289, оригінали чеків зняття грошових коштів, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча: ОСОБА_1