Справа № 202/5569/19
Провадження № 1-кс/202/9114/2019
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
29 серпня 2019 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
Адвокат ОСОБА_4 звернувся з клопотанням, в якому просить змінити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби, посилаючись на те, що ОСОБА_5 визнав свою провину в повному обсязі та щиро розкаявся, є студентом 1-го курсу Дніпровського державного коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури, має постійне місце мешкання, проживає разом із батьками та малолітніми братами, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, відібраний як кандидат на військову службу за контрактом в ЗСУ, має на утриманні вітчима ОСОБА_6 , 1984 року народження, який має вади зору та проходить процес отримання статуту інваліда, малолітніх братів ОСОБА_7 , 2012 року народження, та ОСОБА_8 , 2008 року народження, матір ОСОБА_7 , 1977 року народження, яка є багатодітною матір'ю. Крім того, ОСОБА_5 активно сприяв розкриттю злочину шляхом дачі показань, а також наданням згоди на проведення слідчого експерименту за його участю. Матеріальна та моральна шкода, завдана кримінальним правопорушенням, потерпілому відшкодована та останній не має до нього претензій. На думку захисника, ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України, на який вказував прокурор під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, відсутній. Отже, з огляду на міцність соціальних зв'язків та позитивну характеристику підозрюваного, вважає наявними підстави для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважав, що підстави для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу відсутні.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу задоволенню не підлягає з огляду на наступне:
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 липня 2019 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2019 року, відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 09.09.2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
В своєму клопотанні про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходуз тримання під вартою на домашній арешт у нічний час захисник посилається на те, що підозрюваний визнав свою провину, сприяє слідству, розкаявся, позитивно характеризується, є студентом коледжу, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, відібраний як кандидат на військову службу за контрактом в ЗСУ, має постійне місце проживання, на його утриманні знаходяться малолітні брати, матір та вітчим, завдана ним шкода відшкодована та потерпілий не має до нього претензій, окрім того, відсутні ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Між тим, слідчий суддя вважає, що наведені обставини не спростовують наявність підстав, передбачених статтею 177 КПК України, для тримання ОСОБА_5 під вартою протягом строку дії ухвали від 12 липня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Застосовуючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з чим погодився апеляційний суд, виходив з доведеності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чому запобігти жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе.
Об'єктивних підстав вважати, що на сьогодні ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування зменшився, у слідчого судді немає.
Так, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, пов'язаного із заподіянням тілесних ушкоджень, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Доводи захисту про те, що на утриманні ОСОБА_5 знаходяться мати, вітчим та малолітні брати ніякими доказами не підтверджені, оскільки він не працює, згідно довідки, виданої у 2018 році, є студентом коледжу, а, отже, не має можливості їх утримувати.
Слідчий суддя вважає, що наявність постійного місця проживання та навчання, позитивної характеристики не спростовує ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування. Крім того, само по собі визнання підозрюваним своєї вини та відшкодування шкоди потерпілому не може бути підставою для зміни йому запобіжного заходу, оскільки вони не є чинниками, які гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, на переконання слідчого судді, достатні підстави для зміни на даному етапі досудового розслідування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт не доведені, а тому в задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 201 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1