справа № 208/5474/18
№ провадження 2/208/1437/19
Іменем України
11 липня 2019 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Пентраковській М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н від 27.12.2011 року, відповідно до договору відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості, в зв'язку з чим станом на 30.06.2018 рік утворилась заборгованість в розмірі 36955,36 грн., яка складається з 1989,55 грн. - заборгованості за кредитом; 32129,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1735, 97 грн. - штраф (процентна складова).
Тому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в розмірі 36955,36 грн. за кредитним договором та судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав відповідь на відзив на позов, в якому зазначив, що строк звернення до суду ними не пропущений, так як звернулись в строк дії картки. Умови зміни відсоткової ставки повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг.
В судове засіданні відповідач ОСОБА_1 не з'явився надав клопотання про застосування позовної давності, як вбачається з розрахунків заборгованості надані позивачем , що починаючи з 30 квітня 2014 року позивач почав щомісячно обраховувати йому прострочену заборгованість, тим самим визначивши початок перебігу позовної давності з 30.04.2014 року, отже в цілому поза межами строку позовної давності є позовні вимоги в розмірі 5853,58 грн. Також відповідачем надано відзив на позову в якому вона зазначає наступне, що позивач не надав до суду доказів правомірності розрахунку щодо ставок відсотків, пені та комісії, таким чином нарахування позивачем суми її заборгованості в розмірі 37 127,46 грн. є безпідставними.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою суду 02 жовтня 2018 року відкрито провадження по справі.
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими
ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання маються виконуватися належним чином відповідно до умов договору та в встановлені строки.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмірі процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 27 грудня 2011 року між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н від 27.12.2011 року, відповідно до договору відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до умов договору, боржник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, у відповідача на 30.06.2018 рік утворилась заборгованість в розмірі 36955,36 грн., яка складається з 1989,55 грн. - заборгованості за кредитом; 32129,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1735, 97 грн. - штраф (процентна складова).
ОСОБА_1 порушує строки повернення заборгованості за кредитом, та строки сплати нарахованих відсотків, таким чином порушення строків повернення кредиту за договором та відсотків за його користування є істотним порушенням договору.
Відповідно до ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому суд вважає, що в частині стягнення 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1735, 97 грн. - штраф (процентна ставка) не підлягають задоволенню.
Судом встановлено істотне порушення договору з боку відповідача, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а саме 1989,55 грн. - заборгованості за кредитом; 32129,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, тобто в строк дії картки, термін якої є до 09.2017 року, а тому посилання відповідача щодо застосування строків позовної давності є безпідставними.
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
На підстав вищевикладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 553, 554, 610, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 7, 19, 141, 175, 268, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (іпн - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, п/р № НОМЕР_2 :
- 1989 (одна тисяча дев'яносто вісімдесят дев'ять) грн. 55 коп. - заборгованості за кредитом;
- 32 129 (тридцять дві тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 84 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 600 (шістсот) грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією;
- 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.
Усього: 36 481 (тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 39 коп.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Похваліта С. М.