справа № 208/4285/19
провадження № 1-кс/208/2280/19
07 серпня 2019 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання про арешт майна,-
Слідчий звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, просила накласти арешт на майно, вилучене 06.08.2019 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні слідчий підтримала клопотання, просив його задовольнити.
Слідчий суддя, вислухавши слідчого, вивчивши надані суду матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів клопотання та досудового розслідування вбачається, що 16.06.2019 до Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області звернулась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про те, що 16.06.2019 приблизно о 17:00 годині невстановлена особа, перебуваючи біля будинку № 35 по вул. Спортивній в м. Кам'янському відкрито, із застосуванням у відношенні неї насильства, що не є небезпечним для її життя та здоров'я, викрала у неї її сумку із належним їй майном, в тому числі й мобільним телефоном «Хіаоші Redmi s2» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
В ході проведення досудового розслідування, а саме 06.08.2019 у працівника ПТ «Ломбард «ОНІКС» Анохіна, Яценко», розташованого за адресою: м.Кам'янське, пр. Т.Шевченка, 15 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено документ, а саме специфікацію до договору фінансового кредиту №10.34953/0 від 16.06.2019, укладеного між зазначеним товариством та ОСОБА_6 (паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий 31.05.2012 Дніпропетровським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області). Згідно зазначеного договору ОСОБА_6 у якості застави надав до зазначеного товариства мобільний телефон «Хіаоші Redmi s2» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . 06.06.2019 вилучений у ОСОБА_4 документ а саме специфікацію до договору фінансового кредиту №10.34953/0 від 16.06.2019 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
На думку слідчого, вищевказані вилучені документи мають суттєве значення для встановлення істини та важливих обставин у кримінальному провадженні та в подальшому можуть бути використані як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду.
У своєму клопотанні слідчий просить накласти арешт з метою запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, перетворення чи відчуження, так як вищенаведене майно, яке має ознаки речових доказів, має бути направлено для дослідження експертним шляхом та використано при проведенні слідчих дій, зокрема, пред'явлення речей до впізнання, що є важливим для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Повернення останнього володільцю чи власнику вищевказаного майна без його дослідження експертним шляхом чи проведення слідчих дій із використанням цього майна може мати наслідком його приховування, знищення, пошкодження псування, перетворення чи відчуження та у будь-якому випадку позбавить сторону обвинувачення можливості отримати інші докази, які б вказували на наявність чи відсутність у діях підозрюваних складу кримінального правопорушення. За наведених обставин метою застосування арешту вищенаведеного майна є збереження речових доказів.
Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.
Згідно з вимогами статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення та надання дозволу на арешт майна надасть можливість для повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.
Керуючись ст. ст.170-175 КПК України:
постановив:
Клопотання слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019040160001237 від 16.06.2019 року за ч. 2 ст.186 КК України - задовольнити.
Накласти арешт надокумент, а саме на вилучену 06.08.2019 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , специфікацію до договору фінансового кредиту №10.34953/0 від 16.06.2019, укладеного між ПТ «Ломбард «ОНІКС» Анохіна, Яценко» та ОСОБА_6 (паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий 31.05.2012 Дніпропетровським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1