27 серпня 2019 року Справа № 926/1354/19
Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Кифірюка А.І.
розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/1354/19
за позовом Фізичної особи-підприємця Камінського Владилена Володимировича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ-БУКОВИНА"
про стягнення заборгованості в сумі 96180,37 грн.
Представники:
Від позивача - Балюра С.В. - представник. Ордер Серія КР № 67583 від 23.04.2019 р.
Від відповідача - Сапожнік С.В. - представник. Ордер Серія ЧЦ № 16367 від 08.07.2019 р.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Камінський Владилен Володимирович звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ-БУКОВИНА" про стягнення заборгованості за Договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з обслуговуючим персоналом № 06/07СБ від 06.07.2018 р. в сумі 96180,37 грн., в тому числі основного боргу в сумі 86 330,00 грн., сума нарахованих відсотків 1234,64 грн. та інфляційних у розмірі 8 615,73 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з обслуговуючим персоналом № 06/07СБ від 06.07.2018 року позивач передав відповідачу в оренду комбайн САТ CLAAS Lexion 570R. Відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів виконав частково, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість у сумі 86 330,00 грн. За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 8615,73 грн. та 3 % річних у розмірі 1 234,64 грн.
Ухвалою суду від 12.06.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.07.2019 р.
Ухвалою суду від 04.07.2019 р. відкладено підготовче засідання на 12.08.2019 р. в зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.
09.08.2019 р. відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що сума основного боргу в розмірі 86 330,00 грн. ним сплачена, в підтвердження чого надав платіжне доручення № 808 від 27.06.2019 р.
Ухвалою суду від 12.08.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.08.2019 року.
В судовому засіданні 27.08.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -
06.07.2018 року між Фізичною особою-підприємцем Камінським Владиленом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ-БУКОВИНА" укладено Договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з обслуговуючим персоналом № 06/07СБ (далі - Договір № 1). Згідно з умовами Договору позивач передав відповідачу в оренду комбайн САТ CLAAS Lexion 570R, що підтверджується Актом приймання-передачі від 06.07.2018 р., а останній прийняв майно та зобов'язався щомісячно сплачувати орендну плату.
Відповідно до п.4.2. Договору строк оренди з 06.07.2018 р. до 31.12.2018 р.
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1. Договору).
Суд відмічає, що на день розгляду спору, докази визнання правочину у встановленому законом порядку недійсним відсутні.
Згідно п. 5.1. Договору за вказаний об'єкт оренди встановлюється орендна плата в сумі 1100,00 грн. за один гектар зібраних зернових культур.
Виплата орендної плати проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами Протоколу погодження розрахунку орендної плати (п. 5.2. Договору).
Відповідно Протоколу погодження розрахунку орендної плати № 1 від 20.09.2018 р. відповідачем було використано предмет оренди для здійснення господарської діяльності на загальній площі 260,30 га на загальну суму 286 330,00 грн.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положення статті 612 Цивільного кодексу України встановлюють, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням вищенаведеного вбачається, що позивач на виконання умов договору, свої зобов'язання виконував належним чином. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендної плати виконав неналежним чином у відповідності до умов та строків укладеного між сторонами договору, а сплатив основний борг в сумі 86 330,88 грн. лише після звернення позивача до Господарського суду Чернівецької області із позовом, а тому в цій частині позовних вимог провадження по справі підлягає закриттю.
Статтею 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із даних законодавчих положень, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, позивачем за неналежне виконання зобов'язання укладеного між сторонами договору по сплаті суми основного боргу нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 8 615,73 грн. за період з 28.11.2018 р. по 22.05.2019 р.
Згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
У пункті 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 62-97р.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та виходячи з норм чинного законодавства, погоджується з останнім та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 8 615,73 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних від суми основного боргу - 1 234,64 грн. за період з 28.11.2018 р. по 22.05.2019 р.
Перевіривши відповідність здійснених позивачем обчислень з урахуванням дати виникнення грошового зобов'язання та дати оплати, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заява про повернення суми витрат на професійну правничу допомогу зазначена у тексті позовної заяви та становить 2000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги від 18.04.2019 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 369, ордер КР № 67583 від 23.04.2019 року та платіжне доручення № 360 від 24.05.2019 на суму 2000,00 грн. в підтвердження перерахунку коштів за надання правової допомоги.
Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 920/1354/19.
Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: - представником позивача зроблено заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів; - докази понесення витрат пов'язаних із розглядом справи позивачем подані вчасно.
Згідно частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У відповідності до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення не співрозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підставі вищевикладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00грн підлягає задоволенню.
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ-БУКОВИНА" (код 35125990, с. Ломачинці, Сокирянський район, Чернівецька область, 60235) на користь Фізичної особи-підприємця Камінського Владилена Володимировича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) інфляційні втрати в розмірі 8 615,73 грн., 3 % річних в сумі 1234,64 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.
3. В частині стягнення основного боргу в розмірі 86 330,00 грн. провадження по справі закрити.
4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2019 року.
Суддя С.О. Миронюк