ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
23.08.2019Справа № 910/8510/19
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до відповідача 1: "Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Берестя Дубровицького району Рівненської області"
відповідача 2: Рівненської обласної державної адміністрації
відповідача 3: Державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації: Кир'янчука Олега Богдановича
про визнання недійсним рішень, оформлених протоколом зборів, скасування розпорядження голови Рівненської ОДА та рішень державного реєстратора,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача 1 - "Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Берестя Дубровицького району Рівненської області", відповідача 2 - Рівненської обласної державної адміністрації, відповідача 3 - Державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації: Кир'янчука Олега Богдановича про визнання недійсним рішень, оформлених протоколом зборів, скасування розпорядження голови Рівненської ОДА та рішень державного реєстратора.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у даній справі позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання: обґрунтованих письмових пояснень стосовно статусу ОСОБА_1 при підписанні та поданні позовної заяви (фізична особа, керівник Релігійної громади тощо) з зазначенням змісту позовних вимог щодо кожного з трьох відповідачів, а також обґрунтованих письмових пояснень щодо обраного способу (способів) захисту прав або інтересів, передбаченого законом.
25.07.2019 та 26.07.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду від 08.07.2019 з приводу усунення недоліків.
Розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, письмових пояснень, поданих стороною на виконання ухвали суду від 08.07.2019, господарський суд дійшов висновку, що спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, враховуючи наступне.
Звертаючись з даним позовом до господарського суду, позивачем заявлено наступні вимоги:
- визнати недійсним рішення, оформлені Протоколом № 1 від 03 березня 2019 року парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Берестя Дубровицького району;
- скасувати Розпорядження Голови Рівненської обласної державної адміністрації «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції» № 255 від 26.03.2019 в частині реєстрації статуту Релігійної громади Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Берестя Дубровицького району в новій редакції з новою юридичною назвою;
- скасувати рішення державного реєстратора Кир'янчука Олега Богдановича про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи № 15941050004000167 від 28.03.2019 та про внесення змін до відомостей про юридичну особу № 15941070005000167 від 28.03.2019.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані наявністю підстав для визнання протиправним та скасування розпорядження Голови Рівненської обласної державної адміністрації «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції» № 255 від 26.03.2019 в частині реєстрації статуту Релігійної громади Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Берестя Дубровицького району, оскільки останнє, на думку, позивача, суперечить Конституції України, Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та Закону України "Про звернення громадян".
Позивач вказує, що затвердивши статут у новій редакції, змінений з порушенням порядку, встановленого, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" відповідач 2 вчинив протиправно та порушив права позивача, оскільки не перевірив відповідність поданих на реєстрацію документів законодавству та статуту релігійної громади, а також прийняв документи з неповним переліком.
Крім того, позивач просить визнати недійсним рішення, оформлене протоколом № 1 від 03.03.2019 парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви села Берестя Дубровицького району, зазначаючи про те, що рішення щодо зміни конфесійної приналежності не було прийнято, оскільки своє бажання залишитися в лоні Української Православної Церкви висловила більшість прихожан Свято-Покровського храму с. Берестя.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).
Відповідно до положень ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Отже, правильне визначення підвідомчості цієї справи залежить від установлення наявності або відсутності корпоративних відносин між учасниками справи.
Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Господарські товариства є юридичними особами.
Згідно зі статтею 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Відповідно до частини третьої статті 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Разом з тим відповідно до частин першої, третьої статті 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб'єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.
Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до господарського суду, позивачем зазначено, що даний спір стосується приватного інтересу позивача, а саме права позивача як учасника релігійної громади, порушеного, на думку позивача, державним реєстратором.
Суд зазначає про необґрунтованість доводів позивача в цій частині, зважаючи на те, що під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. При цьому, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, виходячи з суті спору, враховуючи, що даний позов подано на захист приватних інтересів фізичної особи (позивача), даний спір не є господарським, не є корпоративним спором, а тому, за відсутності передбаченої законом норми щодо розгляду такого спору за правилами господарського судочинства, суд відмовляє у відкритті провадження у справі та роз'яснює, що такий спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 - "Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Берестя Дубровицького району Рівненської області", відповідача 2 - Рівненської обласної державної адміністрації, відповідача 3 - Державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації: Кир'янчука Олега Богдановича про визнання недійсним рішень, оформлених протоколом зборів, скасування розпорядження голови Рівненської ОДА та рішень державного реєстратора.
2. Позовну заяву і додані до неї документи повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Приходько