ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
27 серпня 2019 року Справа № 913/365/19
Суддя Господарського суду Луганської області Масловський С.В., розглянувши матеріали позовної заяви №01-19/2/141 від 24.06.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (кв. Гайового, 35 А, м. Луганськ, 91021)
до Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ” (вул. Пивоварова, 5, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 92403)
про стягнення 28 468 грн 05 коп.
без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою №01-19/2/141 від 24.06.2019 до Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ” про стягнення 28 468 грн 05 коп. - 3% річних, пені та інфляційних втрат за порушення строків оплати за договором №8р від 07.07.2011 про постачання електричної енергії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору в частині своєчасної оплати спожитої активної електроенергії та оплати послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії, у зв'язку з чим, розмір нарахованих за розрахунком позивача 3 % річних за порушення строків оплати спожитої активної електроенергії за період листопад 2017 - квітень 2018 та за порушення строків оплати послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії за період січень - вересень 2017 складає 3554 грн. 43 коп.; розмір нарахованих за розрахунком позивача інфляційних втрат за порушення строків оплати спожитої активної електроенергії за період листопад 2017 - квітень 2018 складає 11406 грн. 52 коп. та за порушення строків оплати послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії за період січень. - вересень 2017 складає 1069 грн. 33 коп.; розмір нарахованої за розрахунком позивача пені втрат за порушення строків оплати спожитої активної електроенергії за період лютий - квітень 2018 складає 12437 грн. 77 коп.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
06.08.2019 від позивача через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшло клопотання №01-18/2/141 від 05.08.2019 про долучення виписки по рахункам позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-
07.07.2011 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, як постачальником, та відповідачем, Приватним акціонерним товариством “Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ”, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії №8р, відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 561,25 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору “Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача”, а споживач - оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.1.).
Умовами договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується постачати споживачу електричну енергію, як різновид товару: в обсягах, визначених додатком «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу», з урахуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 договору; якісні характеристики якої відповідають параметрам визначеним ГОСТ 13109-97 (п.2.2.2.); споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібним тарифами, встановленими відповідно до умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків» (п. 2.3.4.); споживач зобов'язується здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії (п. 2.3.5.); за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 4.1.); у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку вчинення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі простроченого платежу за кожен день прострочення. (п.4.4.1.); розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються споживачем у порядку передбаченому додатком “Порядок розрахунків” (п.7.9.); цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається до 31.12.2011. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.3.).
Згідно п. 9 додатку “Порядок розрахунків” до договору розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Дата оплати рахунку визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.
Позивачем до матеріалів справи долучено акти прийняття-передавання товарної продукції (активна електроенергія), а саме: №8р-КМ/11/1 від 30.11.2017 за листопад 2017 обсяг активної електричної енергії 38826 кВт/г на суму 76727 грн 21 коп.; №8р-КМ/12/1 від 31.12.2017 за грудень 2017 обсяг активної електричної енергії 53620 кВт/г на суму 108017 грн 46 коп.; №8р-КМ/1/1 від 31.01.2018 за січень 2018 обсяг активної електричної енергії 63479 кВт/г на суму 138522 грн 71 коп.; №8р-КМ/2/1 від 28.02.2018 за лютий 2018 обсяг активної електричної енергії 56316 кВт/г на суму 124206 грн 85 коп.; №8р-КМ/3/1 від 31.03.2018 за березень 2018 обсяг активної електричної енергії 58609 кВт/г на суму 129516 грн 40 коп.; №8р-КМ/4/1 від 30.04.2018 за квітень 2018 обсяг активної електричної енергії 58474 кВт/г на суму 136088 грн 52 коп., які підписані повноважними представниками позивача (постачальника) та відповідача (споживача), скріплені печатками сторін, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідно до яких загальна вартість поставленої активної електроенергії за період листопад 2017 -квітень 2018 складає - 713079 грн. 15 коп.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки за споживання електроенергії, а саме: №8р-КМ/11/1 від 01.12.2017 за листопад 2017 на суму 76727 грн 21 коп.; №8р-КМ/12/1 від 01.01.2018 за грудень 2017 на суму 108017 грн 46 коп.; №8р-КМ/1/1 від 01.02.2018 за січень 2018 на суму 138522 грн 71 коп.; №8р-КМ/2/1 від 01.03.2018 за лютий 2018 на суму 124206 грн 85 коп.; №8р-КМ/3/1 від 02.04.2018 за березень 2018 на суму 129516 грн 40 коп.; №8р-КМ/4/1 від 02.05.2018 за квітень 2018 на суму 136088 грн 52 коп., які підписані повноважним представником позивача (постачальника), скріплені печаткою позивача, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Також, позивачем до матеріалів справи долучено акти надання послуг, пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії, а саме: №8р-КМ/1/3 від 31.01.2017 за січень 2017 року в обсязі 26743 кВт/г. на суму 2211 грн 82 коп.; №8р-КМ/2/3 від 28.02.2017 за лютий 2017 року в обсязі 25774 кВт/г. на суму 2147 грн 40 коп.; №8р-КМ/3/3 від 31.03.2017 за березень 2017 року в обсязі 23342 кВт/г. на суму 2172 грн 25 коп.; №8р-КМ/4/3 від 30.04.2017 за квітень 2017 року в обсязі 22642 кВт/г. на суму 2091 грн 04 коп.; №8р-КМ/5/3 від 31.05.2017 за травень 2017 року в обсязі 23789 кВт/г. на суму 2259 грн 61 коп.; №8р-КМ/6/3 від 30.06.2017 за червень 2017 року в обсязі 24268 кВт/г. на суму 2434 грн 27 коп.; №8р-КМ/7/3 від 31.07.2017 за липень 2017 року в обсязі 25629 кВт/г. на суму 2659 грн 99 коп.; №8р-КМ/8/3 від 31.08.2017 за серпень 2017 року в обсязі 25372 кВт/г. на суму 2601 грн 79 коп.; №8р-КМ/9/3 від 30.09.2017 за вересень 2017 року в обсязі 24627 кВт/г. на суму 2517 грн 53 коп., які підписані повноважними представниками позивача (постачальника) та відповідача (споживача), скріплені печатками сторін, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідно до яких загальна вартість послуг, пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії за період січень 2017 - вересень 2017 складає - 21095 грн 70 коп.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки за послуги, пов'язані з перетіканням реактивної електроенергії, а саме: №8р-КМ/1/3 від 01.02.2017 за січень 2017 року на суму 2211 грн 82 коп.; №8р-КМ/2/3 від 01.03.2017 за лютий 2017 року на суму 2147 грн 40 коп.; №8р-КМ/3/3 від 01.04.2017 за березень 2017 року на суму 2172 грн 25 коп.; №8р-КМ/4/3 від 01.05.2017 за квітень 2017 року на суму 2091 грн 04 коп.; №8р-КМ/5/3 від 01.06.2017 за травень 2017 року на суму 2259 грн 61 коп.; №8р-КМ/6/3 від 01.07.2017 за червень 2017 року на суму 2434 грн 27 коп.; №8р-КМ/7/3 від 01.08.2017 за липень 2017 року на суму 2659 грн 99 коп.; №8р-КМ/8/3 від 01.09.2017 за серпень 2017 року на суму 2601 грн 79 коп.; №8р-КМ/9/3 від 01.10.2017 за вересень 2017 року на суму 2517 грн 53 коп., які підписані повноважним представником позивача (постачальника/ власника мереж), скріплені печаткою позивача, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до виписок по особовому рахунку позивача, відповідач здійснив оплату за активну електроенергію та за послуги, пов'язані з перетіканням реактивної електроенергії (копії виписок наявні в матеріалах справи).
Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Зобов'язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі договір про постачання електричної енергії № 8р від 07.07.2011 є договором енергопостачання, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
Частиною 7 ст. 276 ЦК України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.
У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В п.9 додатку “Порядок розрахунків” до договорів про постачання електричної енергії сторони передбачили, що остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за не обліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Фактичне споживання електричної енергії за розрахунковий період визначається за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору № 8р від 07.07.2011 було поставлено активну електроенергію за період листопад 2017 - квітень 2018 на загальну суму 713079 грн. 15 коп., яка відповідачем, як споживачем, була прийнята, що підтверджується актами приймання - передавання товарної продукції, підписаними представниками сторін без будь - яких претензій, зауважень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідач свій обов'язок щодо оплати поставленої активної електроенергії виконав, але з порушенням строків встановлених п. 9 порядку розрахунків, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача.
Також судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору № 8р від 07.07.2011, було надано послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії за період січень 2017 - вересень 2017 на загальну суму 21095 грн 70 коп., які відповідачем, як споживачем, були прийняті, що підтверджується актами наданих послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії підписаними представниками сторін без будь - яких претензій, зауважень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідач свій обов'язок щодо оплати послуг виконав, але з порушенням строків встановлених п. 9 порядку розрахунків, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача.
Позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних за несвоєчасну оплату за постачання активної електроенергії за листопад 2017 - квітень 2018 та за несвоєчасну оплату послуг з перетікань реактивної електроенергії за січень 2017 - вересень 2017 в загальній сумі 3554 грн 43 коп. та інфляційні втрати за несвоєчасну оплату за постачання активної електроенергії за листопад 2017 - квітень 2018 та за несвоєчасну оплату послуг з перетікань реактивної електроенергії за січень 2017 - вересень 2017 в загальній сумі 12475 грн 85 коп.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).
Суд зазначає, що індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті “Урядовий кур'єр”. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Судом було перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що він є арифметично вірним.
За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну оплату за постачання активної електроенергії за листопад 2017 - квітень 2018 та за несвоєчасну оплату послуг з перетікань реактивної електроенергії за січень 2017 - вересень 2017 в загальній сумі 3554 грн 43 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем арифметично невірно визначено розмір інфляційних нарахувань за заявлений період.
Так, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат здійснено нарахування інфляційних втрат за повний місяць квітня 2018 за зобов'язаннями листопада 2017-квітня 2018 за послуги з постачання активної електроенергії, в той час як на останній день місяця заборгованість вже була погашена відповідачем. Також, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат здійснено нарахування інфляційних втрат за повний місяць листопада 2017 за зобов'язаннями січня 2017-вересня 2017 за послуги з перетікань реактивної електроенергії, в той час як на останній день місяця заборгованість вже була погашена відповідачем
З огляду на що суд приходить до висновку про необґрунтованість розрахунку позивача щодо інфляційних втрат.
За розрахунком суду, зробленого за допомогою програми “Законодавство”, в межах періоду заявленого позивачем розмір інфляційних втрат за несвоєчасну оплату за постачання активної електроенергії за листопад 2017 - квітень 2018 та за несвоєчасну оплату послуг з перетікань реактивної електроенергії за січень 2017 - вересень 2017 складає в загальній сумі 7996 грн 10 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково в розмірі 7996 грн 10 коп.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати спожитої активної електроенергії за лютий 2018 - квітень 2018 суд зазначає наступне.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Судом було перевірено розрахунок пені та встановлено, що він є арифметично невірним.
Так, позивачем за постачання активної електроенергії в березні 2018 року нараховано пеню за 17.04.2018, однак 17.04.2018, як зазначає позивач, відповідачем було повністю погашено заборгованість за березень 2018 року, а тому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені. Також, позивачем за постачання активної електроенергії в квітні 2018 року нараховано пеню за період з 17.05.2018 по 28.12.2018, однак відповідно до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За розрахунком суду, зробленого за допомогою програми “Законодавство”, в межах періоду заявленого позивачем розмір пені за несвоєчасну оплату за постачання активної електроенергії за лютий - квітень 2018 року складає в загальній сумі 11650 грн 74 коп.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати спожитої активної електроенергії за лютий - квітень 2018 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково в сумі 11650 грн 74 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача, 3 % річних, інфляційних втрат та пені є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 3 % річних в сумі 3554 грн 43 коп., інфляційні втрати в сумі 7996 грн 10 коп., та пеня в сумі 11650 грн 74 коп.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України в сумі 1921 грн 00 коп.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 12, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 232, 233, 237-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ” (код ЄДРПОУ 33270581, вул. Пивоварова, 5, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (код ЄДРПОУ 31443937, кв. Гайового, 35-А, м. Луганськ, Луганська область, 91021) 3 % річних в сумі 3554 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири) грн 43 коп., інфляційні втрати в сумі 7996 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн 10 коп., та пеня в сумі 11650 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят) грн 74 коп. та судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп. на п/р НОМЕР_1 у філії ЛОУ АТ “Ощадбанк” м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код 31443937.
3. В інший частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2019
Суддя С.В. Масловський