27.08.2019 р. Справа № 914/1701/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» (79008, м.Львів, вул.Староєврейська, буд.22, код ЄДРПОУ 35429502) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 3614,73грн. основної заборгованості за договором № 127/КН/17К про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів від 13.03.2017р., 3318,92грн. пені, 407,06грн. інфляційних втрат та 158,33грн. трьох відсотків річних
Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами ч. 1 ст. 154 ГПК України, встановлено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Згідно з Витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого Господарським судом Львівської області за станом на 09.08.2019р. (дата заяви про видачу судового наказу), вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність 25.04.2019р. (власне рішення).
Відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Фізична особа, яка мала статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства.
З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодеку адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Наведена вище позиція суду, відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у його постанові від 25.06.2019р. у справі № 904/1083/18.
Правовий аналіз викладених заявником обставин та дослідження долучених до заяви доказів, свідчить про те, що заявлені вимоги про видачу судового наказу підлягають задоволенню про стягнення з боржника 3614,73грн. основної заборгованості за договором № 127/КН/17К про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів від 13.03.2017р., 3318,92грн. пені, 407,06грн. інфляційних втрат та 158,33грн. трьох відсотків річних
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 147, 148, 150, 151 154, 155, 156, 159 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 610, 625, 901 Цивільного кодексу України, суд
1.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» (79008, м.Львів, вул.Староєврейська, буд.22, код ЄДРПОУ 35429502) 3614,73грн. основної заборгованості за договором № 127/КН/17К про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів від 13.03.2017р., 3318,92грн. пені, 407,06грн. інфляційних втрат та 158,33грн. трьох відсотків річних.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» (79008, м.Львів, вул.Староєврейська, буд.22, код ЄДРПОУ 35429502) 192,10 грн. судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.
3. Суд повідомляє, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
4. Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 157 ГПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
5. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» (79008, м.Львів, вул.Староєврейська, буд.22, код ЄДРПОУ 35429502).
6. Боржник: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
7. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
8. Копію судового наказу, копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами надіслати боржнику.
9. Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.
Суддя Бортник О.Ю.
10. Дата набрання судовим наказом законної сили "___" ______________ 2019р.
11. Строк пред'явлення судового наказу до виконання з "___" ____________ 2019р., протягом трьох років.
12. Дата видачі судового наказу "___ " __________________ 2019р.
Суддя ________________