Ухвала від 23.08.2019 по справі 908/2206/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

23.08.2019 Справа № 908/2206/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши заяву Концерну "Міські теплові мережі" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Костюк Юрія Олексійовича коштів в загальній сумі 50134,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою за вих. № 2011 від 19.08.2019 про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Костюк Юрія Олексійовича (далі - боржник) основного боргу за відпущену теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100785 від 01.03.2013 в сумі 23167,40 грн., пені в сумі 20966,12 грн., трьох відсотків річних в сумі 1516,11 грн., інфляційних витрат в сумі 4485,30 грн., що разом складає 50134,93 грн. Крім того, заявник просить стягнути з боржника судовий збір у розмірі 192,10 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 вищевказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що 01.03.2013 між Концерном "Міські теплові мережі" (далі - заявник, теплопостачальна організація) та Приватним підприємцем Костюк Юрієм Олексійовичем (споживач) укладено договір № 100785 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору. При цьому вказує, що теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно додатку 1 до договору. Теплова енергія постачалась на орендоване нежитлове приміщення № 1-6 підвалу, приміщення № 41-59 першого поверху адміністративної будівлі Ленінської районної адміністрації (літ. А-5) по вулиці Бородинській, 1А загальною площею 346,50 кв.м. Заявник зазначає, що в період з березня 2017 по березень 2018 відпустив боржнику теплову енергію на загальну суму 37167,40 грн., з яких сплачено лише 14000,00 грн. (розрахунок додається). Вказує, що станом на день подачі заяви заборгованість за період з березня 2017 по березень 2018 складає 23167,40 грн. Також зазначає, що факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії (копії додаються). Нарахування боржнику пені заявник обґрунтовує умовами п. 7.2.11 Договору, а нарахування трьох відсотків річних та інфляційних витрат - приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

За змістом статей 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є судовим рішенням.

Таким чином, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.

Згідно із вимогами ч. 2 (пункти 4,5), ч. 3 (пункти 3,4) ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов'язання, перевірити його розмір.

Так, в тексті поданої Концерном "Міські теплові мережі" заяви вказано, що в період з березня 2017 по березень 2018 заявник відпустив боржнику теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100785 від 01.03.2013 на загальну суму 37167,40 грн., з яких сплачено лише 14000,00 грн.

На підтвердження вказаних обставин Концерн "Міські теплові мережі" надав до матеріалів заяви розрахунок основного боргу щодо боржника з посиланням на договір № 100785 від 01.02.2013, а також рахунки та акти приймання передачі теплової енергії за період: березень 2017, лютий 2018, березень 2018.

Із змісту вказаного розрахунку вбачається що загальний розмір нарахованої теплової енергії за період: березень 2017, лютий 2018, березень 2018 складає 37167,40 грн. У вказаному розрахунку в графі «документ, підтверджуючий нарахування» містяться посилання на акти та рахунки із зазначенням номерів рахунків та дат актів, а саме зазначені рахунки № 100765 та акти від 31.03.2017, від 28.02.2018, від 31.03.2018. Також із змісту вказаного розрахунку основного боргу вбачається, що боржником за спірний період були здійснені часткові оплати заборгованості в загальній сумі 14000,00 грн., а саме: 16.10.2018, 05.11.2018, 26.11.20178, 05.12.2018, 10.12.2018, 28.12.2018, 31.01.2019. При цьому в розрахунках трьох відсотків річних та інфляційних витрат містяться посилання на виписки банку, які підтверджують часткове погашення боржником заборгованості. Таким чином, сума заборгованості в розрахунку заявником визначена в сумі 23167,40 грн.

Однак, заявником до заяви не додано документи, які підтверджують обставини здійснення боржником вищевказаних часткових оплат в загальній сумі 14000,00 грн.

Ненадання заявником до поданої заяви доказів, які підтверджують викладені обставини щодо здійснених боржником часткових оплат боргу позбавляють суд можливості перевірити виникнення у заявника права грошової вимоги до боржника щодо основного боргу за відпущену теплову енергію саме в розмірі, зазначеному в поданій заяві.

Разом з тим заявником не додано до поданої заяви додатки № 1, 1а, 2, 3, 4 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100785 від 01.03.2013, які є невід'ємною частиною договору згідно із п. 11.1.

Також заявником не додані до заяви документи, які підтверджують те, що об'єкт постачання теплової енергії - нежитлове приміщення № 1-6 підвалу, приміщення № 41-59 першого поверху адміністративної будівлі Ленінської районної адміністрації (літ. А-5) по вулиці Бородинській, 1А загальною площею 346,50 кв.м., знаходиться в оренді у боржника.

Поряд з цим, заявник в заяві зазначив, що з боржником укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100785 від 01.03.2013, проте разом із заявою надав суду рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді, які посилаються на договір № 100785 від 01.02.2013. В розрахунках основного боргу, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат також містяться посилання на договір № 100785 від 01.02.2013.

Крім того, в розрахунку основного боргу, доданому до заяви, містяться посилання на рахунки № 100765, а до заяви додані рахунки за № 100785/1.

З огляду на наведене вбачається, що подана Концерном "Міські теплові мережі" заява (вих. № 2011 від 19.08.2019) про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Костюк Юрія Олексійовича коштів в загальній сумі 50134,93 грн. подана з порушенням вимог п. 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно із ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Костюк Юрія Олексійовича коштів в загальній сумі 50134,93 грн. - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Частиною 1 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 147, п. 5 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

1. У видачі судового наказу за заявою Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Костюк Юрія Олексійовича коштів в загальній сумі 50134,93 грн. - відмовити.

2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/sud5009/. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 23.08.2019 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смірнов

Попередній документ
83875150
Наступний документ
83875152
Інформація про рішення:
№ рішення: 83875151
№ справи: 908/2206/19
Дата рішення: 23.08.2019
Дата публікації: 29.08.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії