61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
28.08.2019 м.Харків Справа № 910/5525/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ, в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Красноград, Харківська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша українська хімічна компанія", м.Маріуполь, Донецька область
про стягнення 1283273,82 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть справи:
Позивач, Акціонерне товариство "Укргазвидобування", м.Київ, в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Красноград, Харківська область, звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша українська хімічна компанія", м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 1283273,82 грн., з яких: 579694,02 грн. пені, 703579,80 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на прострочення відповідачем виконання зобов'язань за договором поставки №УБГ607/015-18 від 10.09.2018р.
В якості правових підстав подання позову позивач зазначив положення статей 624, 629, 631, 712 Цивільного кодексу України.
06.05.19р. господарським судом міста Києва винесено ухвалу про передачу справи №910/5525/19 за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.
28.05.19р. матеріали справи №910/5525/19 надійшли до господарського суду Донецької області.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.19р. автоматизованою системою документообігу суду визначений склад суду для розгляду справи №910/5525/19: головуючий суддя - Лейба М.О.
Ухвалою суду від 31.05.19р. позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
12.06.19р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду від 14.06.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5525/19; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.07.19р.
Ухвалою суду від 09.07.19р. відкладено підготовче засідання на 12.08.2019р.
Ухвалою господарського суду від 12.08.2019р. закрито підготовче провадження у справі №910/5525/19 та призначено справу до розгляду по суті на 28.08.2019р.
Представники позивача та відповідача у судове засідання 28.08.2019р. не з'явились, про місце час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову відповідачем до суду не надані.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що відповідач в судові засідання не з'явився, відзив суду не надав, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, суд
10.09.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша українська хімічна компанія" (постачальник) та Акціонерним товариством “Укргазвидобування”, в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (покупець) укладений договір поставки №УБГ607/015-18, згідно якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві - бурові долота Лот №2 (товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплати такий товар (п.1.1 договору).
Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації, яка є додатком №1 до договору та є її невід'ємною частиною (п.1.2 договору).
Відповідно до п.1.3 договору постачальник гарантує, що товар, який є предметом договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром.
Згідно п.3.1, п.3.2 договору ціна цього договору вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом). Загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору.
Відповідно до п.5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору.
Пунктом 5.3 договору визначено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №3 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (для нерезидентів) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
Згідно п.6.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Згідно п.7.10 договору, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до повного виконання сторонами зобов'язань (п.10.1. договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
10.09.18р. сторонами підписана специфікація №1 (Додаток №1) до договору №УБГ607/015-18 від 10.09.2018р., якою визначено найменування, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, умови та строки поставки і оплати товару.
Відповідно до п.3 специфікації №1 (Додаток №1) строк поставки товару: згідно рознарядки замовника, але не пізніше 75 календарних днів з дати підписання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару на виконання умов договору №УБГ607/015-18 від 10.09.2018р. та специфікації №1 до нього здійснена відповідачем за видатковими накладними №ХК-00000001 від 08.01.2019р. на суму 4075320,00 грн., №ХК-00000008 від 31.01.2019р. на суму 5975820,00 грн., загалом на суму 10051140,00 грн.
Означені видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень.
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором поставки №УБГ607/015-18 від 10.09.2018р. належним чином не виконав та здійснив несвоєчасну поставку товару.
Статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України та статей 173, 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, в момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару у строки обумовлені договором поставки та специфікацією, яка є його невід'ємною частиною, позивачем заявлено про стягнення пені у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення у сумі 579694,02 грн. за період: з 25.11.2018р. по 07.01.2019р. включно, нараховану на суму несвоєчасно поставленого товару в розмірі 4075320,00 грн.; за період з 25.11.2018р. по 30.01.2019р. включно, нараховану на суму несвоєчасно поставленого товару в розмірі 5975820,00 грн. та штрафу у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару у сумі 703579,80 грн.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Разом з тим, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, відповідно до п.7.10 договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Умовами договору (п.5.1) передбачено, що строк поставки вказується в специфікації до цього договору.
У специфікації №1 (Додаток №1) до договору №УБГ607/015-18 від 10.09.2018р. визначено строк поставки товару: згідно рознарядки замовника, але не пізніше 75 календарних днів з дати підписання договору.
Враховуючи викладене, кінцевим строком поставки товару за договором №УБГ607/015-18 від 10.09.2018р. є 24.11.2018р.
При цьому, фактична поставка товару відбулась за видатковою накладною №ХК-00000001 від 08.01.2019р. на суму 4075320,00 грн. та видатковою накладною №ХК-00000008 від 31.01.2019р. на суму 5975820,00 грн.
Таким чином, прострочення поставки товару на суму 4075320,00 грн. було в період з 25.11.2018р. по 07.01.2019р. та складало 44 дні; на суму 5975820,00 грн. - в період з 25.11.2018р. по 30.01.2019р. та складало 67 дні.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок розміру пені за періоди прострочки поставки товару, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, та здійснений з урахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені, підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 579694,02 грн.
Перевіривши арифметичний розрахунок штрафу у розмірі 7% від 10051140,00 грн., судом встановлено правильність його нарахування та його розмір становить суму 703579,80 грн.
Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.
Керуючись статями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ, в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Красноград, Харківська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша українська хімічна компанія", м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 1283273,82 грн., з яких: 579694,02 грн. пені, 703579,80 грн. штрафу, задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша українська хімічна компанія" (87515, Донецька обл., м.Маріуполь, Центральний район, вул.Італійська, буд.64, код ЄДРПОУ 33226752) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м.Київ, вул.Кудрявська, буд.26/28; код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (63304, Харківська обл., м.Красноград, вул.Полтавська, буд.86; ЄДРПОУ 00156392) пеню у розмірі 579694,02 грн., штраф у розмірі 703579,80 грн. та судовий збір у розмірі 19249,11 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 28.08.2019р.
Суддя М.О. Лейба