88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про залишення позовної заяви без руху
"28" серпня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/502/19
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф., перевіривши дотримання вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України у справі
за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-5», м. Свалява до Свалявської міської ради, м. Свалява про визнання права власності на майно, -
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 112 104,67грн. заборгованості по оплаті за Договором поставки №12/08/17 від 21.08.2017 року, посилаючись на порушення вимог ст. 1 1, 509, 510, 610, 61 І Цивільного кодексу України, ст. 42, 193,216, 218, 222 Господарського кодексу України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до приписів п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Проте, до копії позовної заяви не додані оригінали або належним чином завірені копії документів, що перераховані в позовній заяві.
Суд звертає увагу, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з ч.ч. 2 та 4 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».
Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставлення печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.
Натомість, позивачем подано копії доказів, які не відповідають вимогам вищезазначеного та не посвідчені у передбаченому законодавством порядку.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано належного нормативно-правового обґрунтування необхідності та підстав залучення до участі у справі третьої особи - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області, а також не зазначено статусу такої третьої особи (на чиїй стороні позивач просить залучити дану особу).
Положеннями п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України унормовано, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Зазначення позивачем по тексту позовної заяви складу учасників судового процесу, не звільняє його від обов'язку обґрунтувати необхідність залучення такого учасника, його статус та підстави такого залучення. Позивачем взагалі не визначено ані статусу третьої особи - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області,, ані належного нормативно-правового обґрунтування необхідності залучення такої особи.
За приписами п.п.2 п.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
У п. 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Таким чином, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-5» про визнання права власності на нерухоме майно наведеного у п. 1 прохальної частини позовної заяви, є вимогою майнового характеру, а тому розмір судового збору повинен визначатися з урахуванням вартості спірного майна.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем не визначено ціну позову
Отже, вимоги п. 3 ч. 3 ст. 162 та ст. 163 Господарського процесуального кодексу України щодо надання доказів на підтвердження визначеної ціни позову не виконані позивачем належним чином.
Враховуючи, що позивачем невірно визначено ціну позову, господарський суд позбавлений можливості зазначити, яка саме сума судового збору підлягає сплаті.
Частинами 1, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-5» без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.
Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити без руху позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-5».
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання суду належним чином засвідчених копій доказів, обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи та доказів сплати судового збору у порядку та розмірі, визначеному чинним законодавством.
Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підписана 28.08.2019 та оскарженню не підлягає.
Суддя Ремецькі О.Ф.