28.08.2019 року м. Дніпро Справа № 910/3044/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач)
розглянувши клопотання третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 910/3044/18
за позовом Релігійної громади Свято-Різдва-Богородична парафії Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви
до
відповідчача-1: Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області
відповідача-2: Дніпропетровської обласної державної адміністрації
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Відділ культури, туризму, національностей та релігій, інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1: Релігійна організація "Релігійна громада парафія "Воскресіння Христового" Дніпропетровсько-Запорізької єпархії Української автокефальної православної церкви у смт.Петриківка
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_1
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1-2: Міністерство культури України
про визнання права власності на нерухоме майно
В провадженні Центрального апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга Релігійної громади Свято-Різдва-Богородична парафія Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019р. у справі № 910/3044/18.
Згідно розпорядження керівника апарату суду № 564/19 від 27.05.2019р. у зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Пархоменко Н.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/3044/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019р. для розгляду справи № 910/3044/18 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач): Коваль Л.А. - доповідач, суддів Білецька Л.М., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2019р., постановленою колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів Білецької Л.М., Чередко А.Є., справу № 904/8122/17 прийнято до свого провадження означеним складом суду.
Згідно розпорядження керівника апарату суду № 1512/19 від 27.08.2019 у зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Білецької Л.М., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 910/3044/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019р. для розгляду справи № 910/3044/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019р. апеляційну скаргу Релігійної громади Свято-Різдва-Богородична парафія Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019 у справі № 910/3044/18, колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Чередка А.Є. прийнято до свого провадження вище визначеним складом суду.
27.08.2019р. від третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 подано через канцелярію суду клопотання про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є. від розгляду цієї справи.
Клопотання вмотивовано тим, що третій особі ОСОБА_1 від представників позивача стало відомо про те, що позивачем нібито було досягнуто домовленості із суддями щодо результату розгляду справи, зокрема щодо ухвалення Центральним апеляційним господарським судом рішення про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції по справі та ухвалення рішення на користь позивача. Третя особа, що заявляє клопотання про відвід зазначає, що їй невідомо чи відповідають вказані обставини дійсності, проте сукупний аналіз обставин, які передували отриманню нею інформації про досягнуті домовленості, свідчить про обгрунтованість та правдивість вказаної інформації. Зокрема ОСОБА_1 посилається на те, що починаючи з кінця липня 2019 року позивачем було відновлено завезення будівельних матеріалів до спірного нерухомого майна та продовжено будівельні роботи (з огляду на вказане є підстави припускати, що позивачу наперед відомо про результат розгляду справи в суді, що зумовлює доцільність проведення ним ремонтних робіт). Також, ОСОБА_1 зазначає, що в судове засідання, яке відбулося 01.08.2019р. прибули всі учасники справи, які зазвичай відвідують судові засідання, проте на всі попередні судові засідання з'являлись віруючі, що підтримували позивача, які організовано підвозились на автомобілі та автобусах, а в судовому засіданні 01.08.2019р. їх не було вперше за весь час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції. За доводами ОСОБА_1 судове засідання 01.08.2019р. було відкладено з ініцативи суду, у зв'язку з чим, на його думку, є підстави припускати, що позивачу заздалегідь було відомо про те, що судове засідання 01.08.2019р. не відбудеться, відтак не було потреби у підвозі віруючих. На думку ОСОБА_1 вказані обставини можуть свідчить про наявність позапроцесуального спілкування між суддями Центрального апеляційного господарського суду та позивачем, що з огляду на інформацію про досягнуті домовленості із суддями, поширену представниками позивача, свідчить про наявність обгрунтованих підстав для заявлення відводу всій колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у справі № 910/3044/18.
Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 27.08.2019р. у справі № 910/3044/18 клопотання третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 910/3044/18 визнано необгрунтованим; зупинено розгляд апеляційної скарги Релігійної громади Свято-Різдва-Богородична парафія Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019р. у справі № 910/3044/18 до вирішення питання про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2019р. для розгляду клопотання третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 910/3044/18, визначено головуючого суддю (суддя-доповідач) Кощеєва І.М.
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді (суддя-доповідач) Кощеєв І.М., розглянувши клопотання третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є. у справі № 910/3044/18 дійшов висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Приписами ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені ст. 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу, а саме: 1) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі; 2) суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній рішення; 3) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції; 4) суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції; 5) суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстації, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; 6) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).
Як вбачається зі змісту клопотання про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є. від розгляду справи № 910/3044/18, підставою для відводу суддів від розгляду справи є нібито досягнута домовленість представників позивача із суддями колегії щодо результату розгляду справи.
Судом під час розгляду заяви про відвід оцінюються обставини, що існували на час її подання, а також доводи, наведені в її обґрунтування (які існували на час подання заяви про відвід).
Доводи, викладені заявником у клопотанні про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони є лише припущеннями заявника і ніяким чином не доведені належними доказами, та заперечуються самими суддями.
Згідно ч.3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є. заявником не наведено.
Таким чином, з аналізу доводів заявника, встановлених обставин справи та норм чинного Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні клопотання третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є., слід відмовити.
За таких обставин, керуючись статтями 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 - третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1, про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є. у справі 910/3044/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Кощеєв