07 березня 2019 року м. Рівне №460/2996/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник адвокат Чепелюк О.О.,
відповідача: представник Охман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління Укртрансбезпеки у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі - відповідач), за змістом якого просив суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №083477 у сумі 1700,00 горн.;
визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0007770 від 14.09.2018 в сумі 17,60 євро.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області 13.11.2018, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт СПД ОСОБА_1 щодо події, яка мала місце 14.09.2018 на а/д М-05 Київ-Одеса о 12 год. 24 хв. постановило: стягнути з СПД ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн. Вказав, що оскаржувана постанова приймалась на підставі наступних документів: Акту №087703 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0007770 від 14.09.2018, чеку про результати зважування від 14.09.2018, товарно-транспортної накладної №14/09-09 від 14.09.2018. Позивач ствердив, що чек про результат зважування не містить реквізитів щодо пункту проведення вагового контролю та відомостей про ваги, на яких здійснювалось зважування. Разом з тим, у ньому зазначено реєстраційний номер тягача, проте відсутні відомості щодо причепа. Також ніякої ідентифікуючої інформації не містить і акт №087703.
Вважає, що враховуючи відсутність у чеку та акті від 14.09.2018 будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортних засобів позивача, неможливо ідентифікувати таке обладнання.
Також працівники Укртрансбезпеки проводили габаритно-ваговий контроль за відсутності працівників відповідних підрозділів МВС, чим порушили п. 3 Порядку, затвердженого Міністерством інфраструктури України, Міністерством внутрішніх справ від 04.02.2014 №215/24992 де вказано, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС. Щодо розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, то він складений до акту №000770 від 14.09.2018. Вказаного акту взагалі немає в матеріалах справи - відповідно немає можливості встановити, на підставі яких даних такий розрахунок був проведений.
Протиправність оскаржених рішень ОСОБА_1. також мотивував відсутністю реагування відповідача на клопотання адвоката позивача про ознайомлення із доказами у справі, оскільки на підставі наданих документів існує неможливість ідентифікації зважувальних приладів, що може призвести до необ'єктивного, неповного та упередженого розгляду справи.
Позивач вважає прийняття постанови про застосування адміністративно господарського штрафу №083477 від 13.11.2018 та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0007770 від 14.09.2018 передчасними та такими, що прийняті з порушенням порядку проведення габаритно-вагового контролю, а саме, проведення габаритно-вагового контролю не визначеним обладнанням, за відсутності відповідних підрозділів МВС та з порушенням приписів Конституції України.
З наведених підстав позивач просив визнати протиправним та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування .
Ухвалою від 07.12.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк тривалістю не більше десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 02.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою від 29.01.2019 в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовлено, призначено судове засідання у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву (а.с.53-58), у якому вказав, що позовні вимоги не визнає повністю. Зокрема, зазначив, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю. Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог ст. 48 Закону №2344-ІІІ стали твердження інспекторів управління Укртрансбезпеки в Одеській області про відсутність на час проведення перевірки документу про внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортним засобом з перевищенням вагових обмежень. Виходячи із змісту позовної заяви, а також матеріалів справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивач не мав документу про внесення плати за проїзд автомобільним транспортом з перевищенням вагових обмежень.
Відповідач вважає, що доводи позивача, наведені у позовній заяві, не спростовують факту перевищення нормативно-допустимого вагового навантаження транспортного засобу, оскаржуваний розрахунок плати за проїзд та постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №083477 від 13.11.2018 є правильними та такими, що відповідають вимогам законодавства України, а тому не підлягають скасуванню. За наведеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
27.02.2019 відповідач подав суду клопотання про закриття провадження у справі в частині оскарження розрахунку плати за проїзд (а.с.82).
07.03.2019 представник позивача заявив суду клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0007770 від 14.09.2018 (а.с.86).
Ухвалою від 07.03.2019 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0007770 від 14.09.2018 - залишено без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовну вимогу про скасування постанови підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засідання заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково повідомив, що посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті не використовуються вагові комплекси при здійсненні зважування транспортних засобів, які не пройшли сертифікацію або повірку, оскільки чинним законодавством це заборонено.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець з 02.10.2000, основний вид економічної діяльності за КВЕД 49.41: вантажний автомобільний транспорт.
ОСОБА_1 . На праві приватної власності належить транспортний засіб марки DAF, модель FT XF 95 480, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та напівпричіп марки BENALU, модель TF34C1, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.68).
14.09.2018 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області згідно з направленням на перевірку від 07.09.2018 №026284 на 450 км. + 500 м. автодороги М-05 "Київ-Одеса" було проведено рейдову перевірку та здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки DAF FT XF 95 480, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом BENALU TF34C1, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
За результатами перевірки 14.09.2018 складено акт №087703 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення ст. 60 Закону України "Про автомобільний траспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": ч. 1 абз 3 надання послуг з вантажних перевезень без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 цього закону, а саме: відсутня плата за проїзд автодорогами України при перевищенні транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Від надання пояснень про причини порушень водій відмовився, що підтвердив у судовому засіданні представник позивача (а.с.63).
Під час проведення посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області рейдової перевірки позивач надав товарно-транспортну накладну від 14.09.2018 №14/09-09, за змістом якої ФОП Мельник, як автомобільний перевізник, надавав замовнику ЧП "ПКФ "Ньюбі" послуги по перевезенню вантажу - вугілля загальною масою брутто 40,240 т. із м. Чорноморськ до м. Ніжин (а.с.69)
Довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля марки DAF FT XF 95 480, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 14.09.2018 зафіксовані наступні результати навантаження на осі: 1) 6,88 тонн; 2) 9,94 тонн; 3) 7,58 тонн; 4) 7,99 тонн; 5) 7,93 тонн. Встановлено повну масу транспортного засобу: 40,32 тонни (а.с.64).
Зафіксовані в квитанції під час зважування транспортного засобу показники відповідають показникам, відображеним в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14.09.2018 о 12:24 (а.с.65).
Актом №0007770 від 14.09.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів встановлено фактичну повну масу автомобіля DAF FT XF 45 480, реєстраційний номер НОМЕР_2 , напівпричіп BENALU TF34C1, реєстраційний номер НОМЕР_3 40,32 тонни, при нормативно допустимій 40,00 тонн, а також фактичне навантаження на осі транспортного засобу 6,88/9,91/23,50 тонни при допустимому 11,00/11,00/22,00 тонни. Найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного - вугілля. Маршрут із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування: м. Чорноморськ - с. Дачне, Біляївський р-н (а.с.66).
Також 14.09.2018 уповноваженими особами відповідача складено розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №0007770 автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким позивачу за маршрут транспортного засобу від м. Чорноморськ, Одеська обл. - до с. Дачне, Біляївський р-н, Одеська обл. нараховано плату за проїзд в розмірі 17,60 євро (а.с.67).
13.11.2018 начальником управління Укртрансбезпеки у Рівненській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №083477, якою за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт СПД ОСОБА_1 , яким допущено порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 48 цього Закону, постановлено стягнути адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн. (а.с.59).
Копія постанови №083477 від 13.11.2018 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт була надіслана відповідачем ОСОБА_1 16.11.2018 (а.с.60).
Надаючи правову оцінку правомірності прийняття відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд враховує таке.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII, Законом України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV, Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III, Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).
При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно із пунктами 14, 16 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.
Під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.
Пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014 р. за №215/24992 (далі - Порядок №1007/1207), визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Таким чином, наведені вище норми матеріального закону свідчать про правомірність проведення в спірній ситуації рейдової перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю групою у складі двох посадових осіб Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (а.с.63), позаяк залучення до таких перевірок працівників Національної поліції не є обов'язковим. А тому доводи позивача в означеній частині суд відхиляє як безпідставні.
Перевіряючи дотримання процедури здійснення габаритно-вагового контролю, суд враховує таке.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2, пунктом 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
За змістом підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Так відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Матеріалами справи стверджується, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF FT XF 95 480, реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом POLKON TF34C1, реєстраційний номер НОМЕР_3 , встановлено, що навантаження на строєну вісь становила 23,50 тонн при нормативно допустимій 22,00 тонн. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить квитанція про зважування від 14.09.2018 12:24год.
Відтак, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено перевищення нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу.
Згідно з пунктами 18, 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 №1007/1207, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992.
Посадовими особами Укртрансбезпеки складено довідку від 14.09.2018 №0023262 про результати здійснення габаритно-вагового контролю за встановленою формою.
Суд оцінює критично доводи позивача щодо відсутності у квитанції про результати зважування відомостей про найменування напівпричепа, позаяк зважування транспортного засобу здійснюється в русі виключно із напівпричепом. При цьому, відомості щодо напівпричепа, в якому позивачем здійснювалось перевезення вантажу, містяться у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю, у якій результати зважування транспортного засобу аналогічні результатам, зазначеним в квитанції.
Перевіряючи обґрунтованість доводів позивача про неможливість ідентифікації зважувального обладнання, судом встановлено, що такий контроль 14.09.2018 здійснювався відповідачем у пункті габаритно-вагового контролю а/д М-05 Київ-Одеса 450 км + 500 м, який відноситься до стаціонарних пунктів габаритно-вагового контролю. Відтак, судом встановлено, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю містить найменування та місце розташування пункту вагового комплексу.
Окрім цього, вимогами чинного законодавства не визначено обов'язкове зазначення у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю або у квитанції (талоні) про зважування відомостей про ваги, якими проводиться таке зважування. При цьому, водій, під час проведення зважування транспортного засобу, не позбавлений права отримати для ознайомлення відповідні документи про сертифікацію вагового комплексу і про його періодичну повірку та пересвідчитись у їх відповідності нормам чинного законодавства.
Пунктом 14 Порядку №879 визначено, що вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.
Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за №1171/29301 (далі - Вимоги №255).
Пунктом 1 розділу ІІІ Вимог №255 встановлено, що стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво" у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях з перехідно-швидкісними смугами.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Вимог №255 стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними дорожніми знаками; 2) рівну поверхню без крутих ухилів менше 3 проміле); 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне); 4) стоянку для транспортних засобів, що проходять габаритно-ваговий контроль; 5) підключення до мережі електроживлення (220/380 В); 6) місце відпочинку для водіїв; 7) стоянку для автомобілів персоналу; 8) зовнішнє освітлення; 9) стаціонарні ваги для точного зважування транспортних засобів у русі; 10) ворота габаритного контролю для встановлення параметрів висоти та ширини транспортних засобів; 11) оптичний датчик визначення довжини транспортних засобів; 12) електронно-обчислювальну техніку з відповідним програмним забезпеченням для збору, аналізу, накопичення, зберігання та передачі інформації; 13) приміщення для персоналу та електронно-обчислювальної техніки; 14) засоби зв'язку (телефон, факс, Інтернет); 15) свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг; 16) засоби організації дорожнього руху відповідно до схеми організації дорожнього руху при під'їзді до пункту та виїзді з нього, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України; 17) платіжний термінал для розрахунку електронним платіжним засобом.
За приписами пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Таким чином, вимоги до пунктів здійснення габаритно-вагового контролю та зважувального обладнання встановлені нормативно, що виключає можливість їх довільного облаштування. Відтак, суд вважає безпідставними та відхиляє доводи позивача щодо невідповідності пункту габаритно-вагового контролю вимогам чинного законодавства, позаяк на підтвердження таких доводів ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів. При цьому жодні зауваження в документах, якими оформлені результати здійснення габаритно-вагового контролю, позивачем відображені не були.
Відповідно до абзацу 1 пункту 21 Розділу "Вимоги до габаритно-вагового контролю" Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
За змістом пунктів 23-24 Розділу "Вимоги до габаритно-вагового контролю" Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
З наданих позивачем доказів встановлено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 14.09.2018 о 14:55 год. було проведено зважування належного позивачу транспортного засобу. За результатами зважування видано квитанцію, у якій вказано фактичне навантаження на осі транспортного засобу 6,95/11,06/22,22 тонни при допустимому 11,22/11,22/22,44 тонни (а.с.20).
Таким чином, матеріалами справи стверджено, що позивач скористався своїм правом приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу відповідно до установлених нормативів, після чого провів повторне зважування, яке показало допустимі параметри навантаження на осі транспортного засобу автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Суд вважає, що зазначений факт повторного зважування автомобіля позивача через дві години після фіксування факту перевищення ним допустимих параметрів навантаження на осі, підтверджує, що зважування транспортного засобу в пункті здійснення габаритро-вагового контролю проводилось з дотриманням встановленої процедури та з використанням належної вимірювальної техніки, а результати зважування не викликають сумніву в достовірності їх результатів.
Окрім цього представник позивача підтвердив, що позивач після проведення повторного зважування продовжив рух своїм маршрутом, а транспортний засіб посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та Міністерства внутрішніх справ не затримувався.
Наведене свідчить на користь того, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області визначено позивачу розрахунок суми плати за проїзд лише за пройдений транспортним засобом відрізок маршруту м. Чорноморськ - с. Дачне, Біляївського району Одеської області в сумі 17,60 євро (а.с.67), тобто до місця здійснення габаритно-вагового контролю.
Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" віл 30 червня 1993 року №3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Також відповідно до статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За приписами частини третьої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з абзацами 1, 4 пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Таким чином, наведеними нормами встановлено обов'язок перевізника отримати у визначеному законом порядку дозвіл на перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів.
Абзацом 3 пункту 22.5 Правил дорожнього руху визначено, що рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Виходячи з наведеного, абзацом 3 пункту 22.5 Правил дорожнього руху заборонено порушувати встановлені ним габаритно-вагові параметри у разі перевезення подільних вантажів.
За приписами абзацу 1 пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до абзацу 1 пункту 21 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Суд враховує, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" прийнята з метою збереження дорожнього покриття доріг.
Отже, плата за проїзд великовагового транспортного засобу в разі перевищення нормативу повинна стягуватися за пройдену по дорожньому покриттю відстань саме з метою збереження покриття, яке експлуатувалося таким транспортним засобом. Можливість оплати за лише пройдену частину маршруту по території України законодавцем визначена на випадок виконання приписів пункту 23 Порядку №879 якщо власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа провів габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами.
Розмір визначеної позивачу плати за проїзд великовагових транспортних засобів дорогами загального користування не підлягає оцінці в ході розгляду справи судом, позаяк позов ОСОБА_1 в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування - залишено без розгляду.
Відповідно до ч.1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Абзацом 1 пункту 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, факт надання позивачем послуг з вантажних перевезень без оформлення документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" був зафіксований посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 14.09.2018.
Згідно з пунктом 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
30.10.2018 відповідачем на адресу позивача надіслано повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту 06.11.2018 о 10:00 (а.с.62).
05.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області із клопотанням про відкладення розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства та ознайомлення з матеріалами справи, за змістом якого просив відкласти розгляд справи, який призначений на 06.11.2018 на 10:00 год. у зв'язку з неможливістю прибути на зазначену дату через перебування за межами Рівненської області здійснюючи професійну діяльність, та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи (а.с.70).
07.11.2018 Управління Укратрансбезпеки у Рівненській області надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту 13.11.2018 о 10:00 (а.с.61).
Таким чином, відповідач повідомляв позивача про час і місце розгляду справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту листами, надісланими рекомендованим листом із повідомленням 30.10.2018 та 07.11.2018.
13.11.2018 представник ФОП ОСОБА_1 адвокат Чепелюк О.О. подав до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області клопотання про надання для ознайомлення доказів по справі, в якому просив надати відомості та документи щодо вимірювального приладу, яким здійснювався габаритно-ваговий контроль транспортного засобу та інформації щодо порядку проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів ОСОБА_1 . Окрім цього, просив не розглядати справу до тримання вищезазначених документів та надання відповідних пояснень його представником адвокатом Чепелюком О.О., відкласти розгляд справи відносно ОСОБА_1 на іншу дату та не здійснювати розгляду справи за відсутності адвоката Чепелюка О.О. (а.с.25-26).
Суд вважає безпідставними доводи позивача щодо позбавлення його та адвоката права на ознайомлення з відомостями щодо правопорушення, позаяк в період з 30.10.2018 по дату винесення відповідачем оскарженої постанови, позивач мав можливість ознайомитись з матеріалами справи та надати відповідні пояснення на підтвердження своїх доводів.
Разом з тим, жодних доказів звернення позивача або його представника особисто до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області для ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_1 не надав, як і не повідомив про будь-які перешкоди, що унеможливлювали ознайомитись йому в період з 30.10.2018 по 13.11.2018 з матеріалами справи.
Розгляд справи про порушення ОСОБА_1 . ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" був здійснений начальником Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області 13.11.2018 у строк, встановлений п. 25 Порядку №1567.
За змістом пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Суд вважає, що відповідач правомірно здійснив розгляд справи 13.11.2018 та прийняв оскаржену постанову з урахуванням встановленого посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області порушення Закону України "Про автомобільний транспорт".
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах. Доводи позивача не спростовують правомірності прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та не дають суду підстави для її скасування. Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в позові до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (вул. Небесної Сотні, 34, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ Державної служби України з безпеки на транспорті 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 083477 від 13.11.2018 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 15 березня 2019 року.
Суддя Дорошенко Н.О.