Справа № 363/3282/18
Провадження № 1-кп/761/1278/2019
23 липня 2019 року м. Київ
Головуючий у справі, яка розглядається судом присяжних Шевченківського районного суду м. Києва - суддя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , представника потерпілих ОСОБА_8 , в приміщенні суду під час судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України (відомості внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30 грудня 2017 року за № 12017110150001249),
Беручи до уваги, що ухвалою суду від 2 липня 2019 року запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено до 30 серпня 2019 року включно, суд, виходячи з принципу судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час судового розгляду, вважає необхідним розглянути питання щодо доцільності продовження останньому строку тримання під вартою.
Прокурор у своєму виступі заявив клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики поведінки останнього, яка може зашкодити кримінальному провадженню, своєї актуальності не втратили.
Потерпілі та їх представник, кожний окремо, підтримали клопотання прокурора.
Захисник заперечував щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Заслухавши сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , і при цьому суд враховує дані про його особу, а саме те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, пов'язаного з умисним протиправним заподіянням смерті іншій людині за обставин особливої жорстокості, що свідчить про підвищену небезпеку протиправних дій останнього, а відтак такі обставини вимагають від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини.
Суд приймає до уваги, що з моменту ратифікації Законом України Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини(далі ЄСПЛ), та у силу ст. 9 КПК суд під час розгляду кримінального провадження зобов'язаний керуватися рішеннями ЄСПЛ.
Так, відповідно до практики ЄСПЛ суд, вирішуючи питання розумності продовження строку подальшого утримання обвинуваченого в умовах несвободи, повинен враховувати особливості конкретної справи, у якій необхідне тривале утримання особи під вартою, оскільки у деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дає змогу гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості, характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.
Так, «особливими випадками» відповідно до позицій ЄСПЛ є справи, у яких існують конкретні вказівки на справжні інтереси суспільства, які попри презумпцію невинуватості переважують правила поваги до особистої свободи та виправдовують тримання особи під вартою.
Для цього суд має вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи.
Отже, вирішуючи питання щодо реальності зазначених стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки ОСОБА_7 , суд має керуватись наявністю підстав, які свідчать про необхідність подальшого ізолювання особи від суспільства з метою забезпечення інтересів невизначеного кола громадян.
Першою такою підставою ЄСПЛ визначив ймовірність не з'явлення обвинуваченого до суду, тобто прийняття останнім заходів, спрямованих на переховування від суду з метою уникнення покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих дій.
Оцінюючи реальність існування ризику переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, суд має врахувати також складності обставин справи і судового розгляду, оскільки інкриміновані обвинуваченому дії пов'язані, зокрема, з умисним вбивством, яке кваліфіковане за ознак особливої жорстокості.
З урахуванням наведеного, а також того, що наявні ризики як ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 від суду, так і перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином, а відомостей щодо неможливості подальшого тримання під вартою останнього через стан здоров'я або з інших підстав відсутні, суд вважає необхідним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжити до 20 вересня 2019 року включно.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людини.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України №4р-2019 від 13 червня 2019 року, дана ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Керуючись ст. 177, 183, 331, 383 КПК України, суд
Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 20 вересня 2019 року включно.
Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 26 липня 2019 року о 8 годині 25 хвилин.
Ухвала підлягає оскарженню.
Суддя ОСОБА_1