Справа № 285/2787/15-ц
Категорія 26
22 серпня 2019 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Гальчинській А.О.,
за участю: представника відповідача - адвоката Чернюка В.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі районного суду в м. Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Київська Русь", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма» про визнання правочинів недійсними, -
В липні 2015 р. ОСОБА_1 звернувся до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області із позовом, в якому просить: 1) визнати недійсним договір про внесення змін та доповнень від 24.02.2014 р. № 4 до Договору поруки від 12.11.2013 р. № 41/2013-Ю-П-1, укладений між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь»; 2) визнати договір поруки від 12.11.2013 р. № 41/2013-Ю-П-1, укладений між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», таким, що припинив свою дію з 24.02.2014 р.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 29.07.2015 р.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07.09.2015 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 05.10.2015 р., вищевказана справа передана за підсудністю до Подільського районного суду м.Києва.
26.10.2015 р. вищевказана справа надійшла за підсудністю до Подільського районного суду м.Києва в провадження судді Богінкевич С.М.
Ухвалою від 25.01.2016 р. за клопотанням позивача по справі була призначена судово-почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, з зупиненням провадження у справі.
16.05.2016 р. до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість надання висновку.
Ухвалою від 17.05.2016 р. провадження у справі поновлено.
Ухвалою від 01.09.2016 р. провадження у справі закрито на підставі ст.205 ч.4 п.1 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 26.10.2016 р. за апеляційною скаргою позивача вищевказана ухвала скасована з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 16.02.2017 р. за клопотанням позивача по справі була призначена судово-почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, з зупиненням провадження у справі.
19.06.2017 р. до суду надійшов висновок експерта.
Ухвалою від 21.06.2017 р. провадження у справі поновлено.
На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 02.10.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Ларіонової Н.М.
Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв'язку з чим розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження.
В підготовче засідання позивач та його представник повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача не подано.
Представник відповідача в підготовчому засіданні вважав за необхідне залишити вищевказаний позов без розгляду в зв'язку з постійною неявкою позивача в судове засідання.
Представник третьої особи, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в підготовче судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено.
Суд, вислухавши учасників підготовчого засідання, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду за таких підстав.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача.
Зокрема частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник в судові засідання 09.04.2019 р. та 22.08.2019 р. не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону за адресою, зазначеною в позовній заяві та довіреностях, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за відсутності позивача (представника позивача) не подано.
Згідно матеріалів справи, позивач повідомив суд лише для засобів поштового зв'язку (№ телефону та електронну адресу не надав).
Приписами ст.131 ч.2 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією більше не проживає або не знаходиться.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.43 ч.2 п.2 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов'язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ст.44 ч.1 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.
Відповідно до ст.131 ч.1 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про змін свого місця проживання (перебування, знаходження) під час перебування справи в провадженні суду.
Відповідно до ст.131 ч.3 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов'язаний повідомляти суд про причини своєї неявки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з матеріалів справи, справа тривалий час перебуває в провадженні суду, але позивач, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, жодного разу не з'являвся в судові засідання з жовтня 2017 р. (до нинішнього складу суду).
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 353 ЦПК України, п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
Позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Київська Русь", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма» про визнання правочинів недійсними - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяН. М. Ларіонова