Справа № 22-ц/821/190/19Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 311000000 Позарецька С.М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О.М.
27 серпня 2019 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М. Храпка В.Д., Вініченка Б.Б., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, обґрунтовуючи тим, що згідно наказу ПАТ «Азот» № 776 вк від 26 вересня 2017 його звільнено 28.09.2018 року на підставі ст. 38 КЗпП України.
На день звільнення з роботи позивачеві нарахована, але не виплачена заробітні плата в сумі 16237,06 грн.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.11.2018 року з ПАТ «Азот» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 16237 грн. 06 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.09.2017 року по 10.09.2018 року.
Позивач також вказав, що заборгованість по заробітній платі відповідачем сплачено згідно постанови про закінчення виконавчого провадження 14.02.2019 року (день фактичного розрахунку). Тому вважає, що відповідач (ПАТ «Азот») повинен йому сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 11.09.2018 року по 14.02.2019 року. За вказаний період минуло 109 днів, а середній заробіток становить 446 грн. 74 коп. Тож просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.09.2018 по 14.02.2019 в сумі 48 694 грн. 66 коп. та понесені ним судові витрати.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Азот» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівнику за період з 11 вересня 2018 року по 14 лютого 2019 року в сумі 48 694 грн. 66 коп. та судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі ПАТ «Азот», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, неврахування всіх фактичних обставин даної справи, просить рішення змінити шляхом доповнення його резолютивної частини вказівкою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов'язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України. Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що розділом ІV Податкового кодексу України, п. 163.1 ст. 163 визначено, що об'єктом оподаткування платника податку є, зокрема, загальний місячний (річний) оподаткований дохід, який складається із суми оподаткованих доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Відповідно до п. 171.1 ст. 171 та пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, у тому числі на підставі рішення суду.
Таким чином, роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні.
Судом при ухваленні рішення вищевказані положення податкового законодавства не були взяті до уваги та їм не було надано жодної оцінки.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Частиною першою статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у ПАТ «Азот» на посаді електромонтера.
28.09.2017 позивача звільнено з роботи відповідно до наказу № 776 вк від 26.09.2017 за власним бажанням, на підставі ст.38 КЗпП України.
ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням суду позовні вимоги були задоволені та захищено порушене право позивача.
Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку без вказівки на відрахування передбачених законодавством податків та обов'язкових платежів.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового Кодексу України.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п.163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподаткований дохід до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податків відповідно до умов трудового договору (контракту) ( п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст 164 ПК України) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПК України ( п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України).
У ст. 165 ПК України не передбачено середній заробіток за час затримки розрахунку як дохід, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткування доходу.
Таке роз'яснення міститься у листі ДФС України від 09 березня 2016 року №665/4/99-99-1-17-03-03-13.
Посилання в рішенні суду першої інстанції на п. 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, є непереконливим.
Суд апеляційної інстанції віддає перевагу вимогам Податкового кодексу України і таке рішення узгоджується з практикою Верховного Суду (рішення від 17 липня 2019 року у справі № 760/4086/16-ц).
Тому резолютивну частину рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати необхідно доповнити словами «з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов'язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України».
Апеляційна скарга в частині стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача задоволенню не підлягає. В даному випадку судові витрати не підлягають перерозподілу, так як рішення суду першої інстанції не змінено судом апеляційної інстанції в частині суми стягнення коштів.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот» задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2019 року змінити.
Доповнити абзац другий резолютивної частини рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2019 року словами «з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов'язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України».
В решті рішення залишити без змін.
Судові витрати залишити за особою, яка подавала апеляційну скаргу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді