Рівненський апеляційний суд
23 серпня 2019 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді - Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання - Шутюк С. Ю.,
з участю ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Штогрін В. С.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП,
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 100 неоподаткованих мінімумів громадян в розмірі 1700 гривень.Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій вказує, що оскаржувана постанова є незаконною, не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. При розгляді справи не було забезпечено належного розгляду та постановлення законного рішення. Суд першої інстанції при ухваленні постанови не врахував, що відповідальність за ч. 2 ст.172-6 КУпАП настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані. Суд зобов'язаний був не тільки встановити чи було вчинене діяння, а також встановити винуватість особи у його вчиненні. Суб'єктивна сторона правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення такого діяння через необережність виключає притягнення особи до відповідальності. Така позиція викладена в у кримінальних справах ВСС України. Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 16.10.2018 року вона отримала у ОСОБА_3 позику в сумі 565 966 грн. і 23.10.2018 р. нею було подано до НАЗК повідомлення про зміни у декларації, а 24.10.2018 року ОСОБА_1 за ці кошти купила квартиру вартістю 352 070 грн. ОСОБА_1 зверталась за роз'ясненнями на гарячу лінію НАЗК з приводу отримання позики та подальшого придбання квартири за ці кошти, на що будь-яких роз'яснень з приводу необхідності подання повідомлення у НАЗК про використання прийнятих у позику коштів не отримала, та обгрунтовано вважала що немає необхідності подавати повідомлення про зміни при придбанні квартири за позичені кошти. Доведено відсутність будь-якого умислу щодо приховування придбаного майна, оскільки в строки, передбачені Законом, подала декларацію про доходи і видатки за 2018 рік, де вказала про набуття нерухомого майна. Не можна погодитись з висновком суду про те, що матеріали справи, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення, складені працівниками ДВБ НП України в межах своїх повноважень. Порушено Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до якого у випадку встановлення факту неподання повідомлення про зміну майнового стану суб'єктом декларування, НАЗК письмово повідомляє спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції. В матеріалах справи відсутні відомості, що з НАЗК до ДВБ НП України надходило повідомлення про результати перевірки щодо ОСОБА_1 Органи національної поліції не наділені правом перевірки декларацій суб'єктів декларування. Суд помилково не застосував ч.3 ст.62 Конституції України відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом. Просить постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2019 року скасувати, провадження у справі закрити. Окрім цього, в апеляційній скарзі зазначила, що постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2019 року отримала 4 липня 2019 року і з цих підстав просила поновити строк на апеляційне оскарження.
Заслухавши ОСОБА_1 , її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який вважає, що апеляційна скарга є безпідставною, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено: наказом Головного управління Національної полії в Рівненській області № 96 о/с від 29.04.2016 р. ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
ОСОБА_1 відповідно до займаної посади є суб'єктом декларування та є відповідальною за порушення норм Закону України «Про запобігання корупції».
За частиною 2 статті 52 Закону України «Про запобіганні корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме: отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити пре це Національне агенство. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.
24.10.2018 р. ОСОБА_1 придбала квартиру, загальною площею 35,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . За договором купівлі-продажу придбання квартири вчинено за 352 070 грн., що відповідає вартості квартири відповідно до експертної оцінки.
Факт набуття ОСОБА_1 нерухомого майна вартістю, що перевищує 50 прожиткових мінімумів працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року, підтверджено щорічною декларацією осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік.
За приписами частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 зобов'язана була у десятиденний строк з моменту придбання майна (з 24.10.2018 по 03.11.2018) письмово повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, однак такого повідомлення вона не подала.
Суд першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 72-6 КУпАП, а саме: не повідомлення або про суттєві зміни у майновому стані.
Не спростовують законних висновків суду першої інстанції аргументи апеляційної скарги, оскільки такі аргументи не ґрунтуються на законі.
ОСОБА_1 подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У відповідності до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Встановлено, що ОСОБА_1 оскаржувану постанову отримала 4 липня 2019 року, а тому пропущений нею строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 283, 284, 289, 294 КУпАП, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис Н.М.Ковальчук
Згідно:суддя Н.М.Ковальчук