ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18668/18
провадження № 2/753/605/19
"19" серпня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Остапчук М.М,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Восьма київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гогіна Ірина Володимирівна, про визнання заповіту недійсним,
У вересні 2018 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом про визнання заповіту недійсним її покійної матері ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 ) на користь її доньки (сестри позивача) ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач), посвідченого 24.01.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гогіною Іриною Володимирівною.
На обґрунтування позову вказала, що ОСОБА_4 на момент складання заповіту часто хворіла, стан її здоров'я був нестабільний, вона постійно приймала ліки та знаходилась під їх впливом. На підтвердження позовних вимог позивач послались на довідки медичних лікарень, якими встановлені відповідні діагнози: гіперкартицизм, набутий синдром пустого Турецького сідла, симптоматична гіпертензія, складне порушення ритму: часта політропна ЕС аритмія, рецидивна синусова тахікардія, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба, часті суправентрикулярні і шлункові екстрасистоли наслідками яких стало гостре порушення головного мозку , а тому за станом здоров'я (наявні психічні розлади) вона не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Відповідач подав відзив на позовну заяву вказавши, що надані позивачем медичні документи підтверджують діагноз ОСОБА_4 про наявність у неї ішемічної хвороби серця, за яким вона мала інвалідність, але у жодному документі не йдеться про, те що ОСОБА_4 страждала на гостре порушення головного мозку, а відтак твердження позивача, що ОСОБА_4 не розуміла дійсного значення своїх дій та не могла керувати ними належним чином та в повному обсязі, в тому числі у період 2005-2006 років - не підтверджується жодним доказом. Між ОСОБА_4 по позивачем склались неприязні стосунки, тому ще за життя у ОСОБА_4 було бажання розділити квартиру таким чином, щоб у дочок було приблизно по Ѕ квартири у власності.
Допитаний на прохання позивача її кум ОСОБА_6 , суду показав, що мати позивача - ОСОБА_4 мала складний характер, жила своїм життям, сварилась з дочкою дуже часто, проклинала своїх дітей, при кожній зустрічі з свідком запитувала хто він такий, в неї дуже різко змінювався настрій, залежністю від алкоголю не страждала.
Допитаний на прохання відповідача її товариш ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_4 була цілком адекватною людиною, жодних ознак психічного розладу не виявляла і залежністю від алкоголю не страждала.
Суд витребував медичну документацію ОСОБА_4 , а саме: вкладиш до медичної карти амбулаторно хворого ОСОБА_4 з КНП «ЦПМСД №2» Дарницького району м.Києва; медичні карти №18/1265 та № 8258 ОСОБА_4 з КМКЛ №3; копію медичної картки стаціонарно хворої (історію хвороби) № 279 ОСОБА_4 з Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України».
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска» НАМН України повідомило про знищення документації ОСОБА_4 , що перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні аритмії серця з 22.12.2005 по 04.01.2016.
В підготовчому засіданні 17 .07.2019 представник позивача ОСОБА_8 заявив клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи з метою з'ясування психічного стану ОСОБА_4 на момент вчинення оспорюваного правочину, проведення якої просив доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, на вирішення експертів поставити наступні питання:
-З урахуванням психічного та фізичного стану ОСОБА_4 , а також поставленого їй діагнозу, чи може стан здоров'я ОСОБА_4 тягнути неможливість останньою усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними?
-Чи могла ОСОБА_4 24.01.2006 під час складання спірного заповіту у повній мірі розуміти свої дії, давати їм тверду оцінку та керувати ними?
В судовому засіданні позивач підтримала клопотання про призначення експертизи.
Представник відповідача та відповідач не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши учасників справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання про призначення експертизи, оскільки відповідно до положень ст. 105 ЦПК України призначення експертизи для встановлення психічного стану особи є обов'язковим, ця обставина має значення для справи, і її з'ясування потребує спеціальних знань у галузі психіатрії.
Суд, беручи до уваги межі та зміст позовних вимог позивача до відповідача, розглянувши клопотання позивача та її представника, вважає його обґрунтованим та підлягаючим до задоволення, так як для вирішення питання про психічний стан ОСОБА_4 , станом на день вчинення спірних правочинів, потрібні спеціальні знання в області медицини; висновок експертизи має важливе значення для вирішення справи по суті, тому по справі слід призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу.
Згідно ч.4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Тому заявлені позивачем (представником) питання на думку суду підлягають відповідному уточненню з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та з метою з'ясування саме тих питань, які стосуються підстав заявленого позову.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, у відповідності до положень п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд вважає за можливе, на час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Керуючись статтями 103, 104, 105, пунктом 5 частини 1 статті 252 ЦПК України, суд
У цивільній справі № 753/18668/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Восьма київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гогіна Ірина Володимирівна, про визнання заповіту недійсним, призначити посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, б.103-А).
На вирішення експертизи поставити наступні запитання:
1.Чи страждала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічним захворюванням чи психічними розладами на момент посвідчення оспорюваного заповіту, а саме: 24.01.2006?
2.Чи розуміла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значення своїх дій, їх наслідки, і чи могла вона керувати своїми діями на момент посвідчення заповіту 24.01.2006?
Експертів попередити про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , тел.: ( НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 )
Для дослідження експертам направити матеріали цивільної справи № 753/18668/18, та медичну документацію ОСОБА_4 .
На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя: М.О. Заставенко