Справа № 761/33544/18
Провадження №1-кп/761/1166/2019
іменем України
29 березня 2019 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018100100006255, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
1) 24 квітня 2003 року вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки;
2) 04 жовтня 2006 року вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців;
3) 14 грудня 2015 року вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;
4) 05 липня 2016 року вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
05 червня 2018 року о 13 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_7 , будучи особою, раніше судимою за корисливі злочини проти власності, отже, діючи повторно, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (адреса: АДРЕСА_2 ), вирішив таємно викрасти майно, яке належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливим мотивом, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав наручний годинник марки “025”, вартістю 90,32 грн., наручний годинник марки “Стрелки” вартістю 71,92 грн., наручний годинник марки “Meimen 44g” вартістю 92,00 грн, жіночий шампунь марки “Shauma” ємністю 400 мл. вартістю 34,00 грн., а всього викрав майно на загальну суму 292,00 грн.
В подальшому, обвинувачений ОСОБА_7 , пройшов повз сигнальні рамки та вийшов з приміщення магазину, отримавши можливість розпорядитись майном на власний розсуд. Проте, оскільки його дії були помічені працівниками магазину через систему відеоспостереження, то невдовзі був затриманий на вулиці за межами приміщення магазину.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково. Суду пояснив, що він дійсно 05 червня 2018 року о 13 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (адреса: м. Київ, вул. Старовокзальна, 21) викрав наручний годинник марки “025”, наручний годинник марки “Стрелки”, наручний годинник марки “Meimen 44g”, жіночий шампунь марки “Shauma” ємністю 400 мл. Обвинувачений не оспорює, що загальна вартість викраденого майна становить 292,00 грн, усвідомлює протиправність своєї поведінки, шкодує про скоєне, майно взяв з метою подальшого продажу, щоб отримати кошти на харчування та проїзд. Водночас стверджує, що був затриманий в приміщені магазину, крадіжку не завершив з причин, що не залежали від нього, тобто вчинив замах на крадіжку.
Незважаючи на часткове визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_7 та оспорювання ним правової кваліфікації інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України суд, оцінивши досліджені безпосередньо у судовому засіданні наступні докази у їх сукупності, дійшов висновку про доведеність винуватості останнього у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_9 , будучи допитаним в судовому засіданні, дав показання згідно з якимим, він являється працівником магазину, де обвинувачений в червні 2018 року намагався викрасти товар та виніс його за межі магазину, де в подальшому був затриманий. Приблизно в обідній час, він перебував на своєму робочому місці, а саме біля монітору системи відеонагляду, здійснюючи спостереження за відвідувачами магазину та побачив чоловіка, який взяв з полиць магазину товар, а саме годинники та шампунь, з якими попрямував до виходу з магазину без здійснення розрахунку за товар. Після виходу з магазину вказаний чоловік був затриманий працівниками на вулиці.
Крім показань свідка ОСОБА_9 , винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується також дослідженими в порядку встановленому ст. 358 КПК України наступними документами, а саме:
даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 05 червня 2018 року та фототаблиці до нього, згідно з якими, що, під час огляду приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 21, встановлено, що на вході в магазин стоять контрольні (антикрадіжні) рамки. Огляд місця події проведено в присутності ОСОБА_7 , який під час проведення огляду добровільно передав наручні годинники в кількості 3 штуки та жіночий шампунь марки “Shauma” ємністю 400 мл., що були оглянуті та вилучені. Відповідно до даних протоколу огляду відео від 06 червня 2018 року, проведено огляд диску із копією відеозапису з камер спостереження, що встановлені в приміщенні магазину «Червоний маркет» за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 21, на якому міститься три відеофайли;
даними відеозапису, що міститься на CD-R диску «ARITA», який був переглянутий судом в судовому засіданні, згідно з якими, на відеозаписі зафіксовано момент викрадення ОСОБА_7 майна з магазину. А саме на відеозаписі зафіксовано, як обвинувачений рухається по магазину, беручи в руки товар, після чого виходить з приміщення магазину повз сигнальні рамки, піднявши руки з товаром до гори. Вийшовши за межі магазину на вулицю, обвинувачений продовжує рухатись, проте невдовзі за ним вибігають працівники магазину та наздогнавши, повертають його назад до приміщення магазину.
Оцінивши надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, суд, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені, безпосередньо досліджені докази вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Так, суд, критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він вчинив замах на таємне викрадення майна, був затриманий відразу в приміщенні магазину, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами зміст яких розкрито вище.
Зокрема, про те, що ОСОБА_7 з викраденим майном вийшов за межі магазину, де фактично мав можливість розпорядитись викраденим, свідчать об'єктивні дані відеозапису зафіксованого камерами спостереження.
Також, дані відеозапису узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 , який вказав про те, обвинувачений вийшов за межі магазину, пройшовши сигнальні рамки, і був затриманий за територією магазину.
Варто зазначити, що відповідно до роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про злочини проти власності” №10 від 06 листопада 2009 року. Крадіжку потрібно вважати закінченою з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатись чи користуватися ним. Враховуючи те, що обвинувачений вийшов за межі приміщення магазину, тобто отримав реальну можливість розпоряджатись вилученим майном, суд дійшов висновку, про те, що крадіжка є закінченою.
Часткове визнання вини обвинуваченим суд розцінює як спосіб захисту, бажання пом'якшити покарання за скоєне кримінальне правопорушення.
Отже, суд, оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами статтей 65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 “Про практику призначення судами кримінального покарання” зі змінами і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_7 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який кримінальний закон відносить до злочинів середньої тяжкості, вчиненого проти власності, відсутність обставин, які пом'якшували або обтяжували б покарання, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_7 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, постійної зайнятості немає, на час вчинення злочинів офіційно не працював.
Водночас, суд зважає на те, що обвинувачений схильний до порушень норм закону, про що, зокрема, свідчить те, що будучи під кримінальним переслідуванням за вчинення злочинів проти власності, вчинив аналогічний корисливий злочин, а відтак, суд вважає неможливим обрати відносно обвинуваченого покарання, що не пов'язане з позбавленням волі.
На думку суду, покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Проте, зважаючи на незначне вартісне вираження предмету протиправних дій, суд вважає, що обране покарання має бути призначено у розмірі наближеному до мінімального.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України. CD-R диск із відеозаписом слід зберігати в матеріалах кримінального провадження, наручний годинник марки “025”, наручний годинник марки “Стрелки”, наручний годинник марки “Meimen 44g”, жіночий шампунь марки “Shauma” ємністю 400 мл. необхідно передати у розпорядження власника фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховувати з моменту взяття його під варту, а саме з 28 серпня 2018 року.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Речові докази: CD-R диск із відеозаписом - зберігати в матеріалах кримінального провадження; наручний годинник марки “025”, наручний годинник марки “Стрелки”, наручний годинник марки “Meimen 44g”, жіночий шампунь марки “Shauma” ємністю 400 мл. - передати у розпорядження власника фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 .
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно вручити прокурору та засудженому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.