Справа № 541/493/19
Номер провадження 2/541/501/2019
іменем України
19 серпня 2019 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Городівського О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргороді в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
07 березня 2019 року позивачка звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
На підтвердження позовних вимог зазначила, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 із 03 червня 2006 року.
Від даного шлюбу у подружжя є неповнолітній син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 в позовній заяві зазначила, що причинами розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 стало відсутність взаєморозуміння та постійні сварки. Сторонами вживалися заходи для збереження сім'ї, однак сварки продовжувалися та шлюб носить формальний характер. На примирення не погоджується. Подальше спільне життя неможливе.
Спору майнового характеру між сторонами немає.
Спільне господарство не ведеться.
Шлюбні відносини між сторонами припинено з 27 лютого 2019 року.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 березня 2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Позивачка, ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за її відсутністі, позовні вимоги підтримала повністю. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій розгляд справи просив провести за його відсутністі. Позовні вимоги визнає, на розірвання шлюбу погоджується.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03 червня 2006 року. Шлюб зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис - № 106 (а.с.4).
Від даного шлюбу у подружжя є неповнолітній син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки, це суперечило б інтересам сторін. Позивач не бажає продовжувати подружні стосунки з відповідачем.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки сторони наполягали на розірванні шлюбу позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.3 ст.115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На стягненні судових витрат на свою користь позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч.1 ст.13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат із відповідача на користь позивача не вбачається.
Керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 141; 142, 258; 263 - 265 ЦПК України, ст.ст.104; 105; 112; 114; 115 Сімейного Кодексу України суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, укладений 03 червня 2006 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , (адреса: АДРЕСА_1 ) зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис - № 106 - розірвати.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Миргородському районі Полтавської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , (адреса: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні даного позову на підставі квитанції № N0G6O30100 від 06.03.2019р., що становить 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О. А. Городівський