12.07.2007 Справа № 18/125-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменко І.М. -доповідач
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Щагіна Світлана Юріївна представник, довіреність №б/н від 28.03.05;
від відповідача: Плющ Олеся Володимирівна представник, довіреність №02 від 09.01.07;
від відповідача: Гордієнко Юрій Васильович представник, довіреність №1 від 10.01.07;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства транспортного будівництві «Дніпротрансбуд», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.07р. у справі № 18/125-07
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної фірми «Стройкомплекс LTD», м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Дніпротрансбуд», м. Дніпропетровськ
про стягнення 34446,10 грн., 956,23 грн., 13421,16 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.07р. у справі № 18/125-07 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що на час судового засідання докази в підтвердження стверджень про те, що позивач за договором фактично користувався приміщеннями більшої площі, ніж зазначені в актах приймання-передачі, відповідач не надав.
Не погодившись з рішенням господарського суду від 10.05.07р., відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, в позові відмовити повністю, посилаючись на те, що у відповідача не було змоги доказати той факт, що позивач фактично орендував 3176,30 кв.м., оскільки він не був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, призначеної на 10.05.07р.
В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі надуманими, та такими, що не відповідають обставинам справи, а рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та основаним на законі. Просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 20.07.2005р. між Відкритим акціонерним товариством Транспортного будівництва "Дніпротрансбуд" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельною фірмою "Стройкомплекс LTD" (Орендар) був укладений договір оренди об'єкту нерухомості з правом викупу № 9 аб/2005 (зі строком дії 11 місяців з моменту приймання об»єктів оренди за актом здавання-приймання), відповідно умов якого сторонами узгоджено передачу в оренду нежитлових приміщень загальною площею 2231, 6 м2 вартістю 669546,67 грн., за переліком: адміністративна будівля, гаражі, котельня, склад котельний, профілакторій, з метою влаштування виробництва: ремонту верстатів, устаткування та іншої продукції машинобудування.
Приймання-передача об'єктів оренди здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін, про що складається акт за їх підписами і об'єкт оренди рахується переданим в оренду з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.п.3.1, 3.4, 3.5. договору).
Згідно п.п.5.1, 5.2 даного договору розмір орендної плати за весь об'єкт оренди в цілому складає 7грн. за 1кв.м виробничих та адміністративних приміщень, яка підлягає сплаті не пізніше 15 числа кожного місяця, при цьому Орендодавець до 10 числа виставляє рахунок.
Суд першої інстанції вірно встановив, що правовідносини сторін з виконання договору № 9 аб/2005 від 20.07.2005 р. були предметом розгляду у суді і рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2006р. у справі № 39/415-06 встановлено, що загальна площа орендованих приміщень, які були передані в користування позивачу відповідно умов даного договору становить 2453,7 кв. м (22.07.2005 р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі приміщень загальною площею 2116,1 кв. м, 05.01.2006 р. -додатково -337,6 кв. м).
Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як доведено матеріалами справи, відповідач виставляв позивачеві рахунки на сплату орендної плати за користування площею: 2231,6 кв. м за серпень 2005 р., 2874,7 кв. м -за вересень-грудень 2005 р., 2808,7 кв. м -за січень 2006 р., 3176,3 кв. м. - за лютий-травень 2006р., які були сплачені позивачем (а. с.16 -36), проти чого не заперечує відповідач у відзиві.
Згідно ст.762 ЦК України орендар несе обов'язки вносити плату за користування майном.
На час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, докази в підтвердження стверджень про те, що позивач за даним договором фактично користувався приміщеннями більшої площі, ніж зазначені в актах приймання-передачі, в матеріалах справи відсутні. Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення зайво сплачених коштів доведені, підлягають задоволенню у сумі 43899,10 грн.
Суд першої інстанції правильно відмовив в позові в частині стягнення 1318,87 грн. відсотків за користування безпідставно набутими грошовими коштами з підстав недоведеності.
Не можуть бути прийняті до уваги твердження позивача про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість виконаних ним поліпшень, оскільки у відповідності з п.7.1 даного договору орендар (позивач) брав на себе зобов'язання не проводити без письмової згоди орендодавця (відповідача) перебудування, реконструкцію і перепланування об'єкту оренди. На запит суду про наявність письмового дозволу відповідача на проведення спірних поліпшень та обов'язок останнього відшкодувати їх вартість, представник позивача їх наявність заперечує.
За таких обставин колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав, передбачених ст.. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.07р. у справі № 18/125-07 -залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Транспортного будівництва «Дніпротрансбуд», м. Дніпропетровськ -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді К.С. Лукінова