ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.08.2019Справа № 910/4388/19
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом фізичної особи-підприємця Нечепоренко Кирила Вікторовича
до товариства з обмеженою відповідальністю "УПМ"
про стягнення 43 103,16 грн.
Представники сторін: не викликались.
Нечепоренко Кирило Вікторович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УПМ" про стягнення 43 103,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку своєчасно та в повному обсязі оплатити надані позивачем послуги за договором про надання послуг №27-12-18 від 28.12.2017 року.
Ухвалою господарського суду від 10.04.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
06.06.2019 до канцелярії суду позивач подав заяву про уточнення недоліків до позовної заяви, позовну заяву (уточнену) та додані документи.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
04.07.2019 року та 05.07.2019 року до канцелярії суду подано заперечення на позовну заяву.
29.07.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано додаткові пояснення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
28.12.2017 року між фізичною особою-підприємцем Нечепоренком Кирилом Вікторовичем (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "УПМ" (замовник) укладено договір про надання послуг №27-12-18.
Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов'язується надати замовнику комплекс посередницьких та інформаційно-консультаційних послуг щодо пошуку об'єкту нерухомості та сприяння укладенню ним договору оренди нерухомого майна, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги, в строк та на умовах, передбачених цим договором.
Виконавець за цим договором сприяє укладенню між замовником (орендарем - «ТОВ «УПМ») і третьою особою (орендодавцем) договору оренди нерухомого майна від року з наступними характеристиками:____тип об'єкта: нежитлове приміщення; адреса: м. Київ, вул. Лук'янівська, буд. 1; площа: 3___м2, інші характеристики: фасадне приміщення розташоване на першому поверсі (п.1.2 договору).
Згідно з п.2.1 договору, для сприяння укладенню договору оренди нерухомого майна виконавець вчиняє наступні дії:
- здійснює пошук об'єктів в своїй базі, в друкованих виданнях. В базах даних агентств нерухомості, інших засобах масової інформації та мережі Інтернет;
- вивчає попит на нерухоме майно та здійснює пошук потенційних об'єктів;
- збирає, аналізує та систематизує інформацію про потенційні об'єкти нерухомого майна;
- надає замовнику інформацію щодо них;
- демонструє нерухоме майно та організовує проведення переговорів щодо укладення договору оренди нерухомого майна.
Передача замовнику інформації про потенційних орендодавців та про об'єкти може оформлюватись актом прийому-передачі інформації, або листом огляду (п.2.2 договору).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом 30 днів з дня укладення (п. 5.1 договору).
Згідно з п.5.2 договору якщо у відповідну дату зобов'язання замовника з оплати послуг виконавця залишаються невиконаними, відповідні положення цього договору продовжують діяти до моменту повного виконання замовником його зобов'язань.
Згідно з п.4.2 договору замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплатити належну виконавцю винагороду.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що в разі укладення договору оренди нерухомого майна замовник зобов'язується сплатити виконавцю винагороду за надання послуг за цим договором в розмірі 50 % від суми місячної орендної плати, зазначеної в договорі оренди нерухомого майна, яка становить 36112 гривень.
Замовник зобов'язується сплатити виконавцю винагороду у момент підписання акту прийому передачі приміщення оренди готівкою, або на протязі 2 банківських днів після 15 січня 2018 року у випадку, якщо акт прийому передачі був підписаний до 15 січня 2018 р. (п.3.2 договору).
28.12.2017 між позивачем та відповідачем укладено акт прийому-передачі наданих послуг від 28.12.2017 року. В якому зазначено, що відповідно до умов договору №27-12-18 виконавець передав, а замовник прийняв надані посередницькі та інформаційно-консультаційні послуги із сприяння укладенню договору оренди нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул.. Лук'янівська, буд.1 . Укладено договір оренди між ТОВ «УПМ» та ____________ від ____ року. Послуги надані у повній відповідності з умовами договору. Претензій до замовника виконавець не має. Вартість послуг виконавця за договором складає 36112 гривень. Зазначені в п.4 цього акту кошти повинні бути передані готівкою або перераховані на поточний рахунок виконавця не пізніше 17 січня 2018 року. Підписання цього акту замовник підтверджує, що не має претензій до виконавця стосовно повноти і якості наданих послуг.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що на момент підписання договору про надання послуг ФОП Нечепоренко, третя сторона (орендодавець приміщення) відмовилася надавати в оренду приміщення, що було вказане у договорі, а саме приміщення, що знаходиться за адресою вул . Лук'янівська буд 1 .
Так, у випадку укладення договору оренди між орендодавцем та відповідачем, останній відповідно до п. 3.1 договору повинен був сплатити позивачу винагороду в розмірі 50 % від суми місячної оренди, яка становить 36 112 грн. Тобто щомісячна оплата Відповідача орендодавцю за договором оренди повинна була становити 72 224 гривень.
Дійсно, Відповідачем було підписано такий договір про надання послуг. Але за цим договором позивачем послуга відповідачеві надана не була. Орендодавець відмовився від укладання договору оренди в день підписання договору про надання послуг між позивачем та відповідачем з причини того, що зазначене приміщення було вже передано в оренду іншому орендарю. Відповідно до п. 6.4 договору, останній припиняється і сторони звільняються від своїх зобов'язань у випадку якщо відповідач не зможе підписати акт прийому передачі з вини орендодавця. 29 грудня 2017 року відповідачем було підписано договір оренди, згідно якого предметом оренди є частина нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ вул . Лукянівська , 1 в літері «А» загальною площею 300 кв.м з щомісячною орендною платою 30 000 гривень.
Приміщення, що було орендоване відповідачем відповідно до договору оренди № 14-17 від 29.12.2017 р. та приміщення, про яке йшла мова в договорі про надання послуг № 27-12-18 від 28.12.2017 p., що було укладено між позивачем та відповідачем це різні приміщення.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу послуги відповідно до умов договору №27-12-18 від 28.12.2018 року щодо надання посередницьких та інформаційно-консультаційних послуги із сприяння укладенню договору оренди нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул.. Лук'янівська, буд.1 , що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі наданих послуг.
Проте, суд звертає увагу на те, що в у вищезазначеному акті не зазначено № та дату договору оренди, а також з ким саме відповідачем укладено такий договір.
Так, в п.3.1 та 3.2 договору передбачено, що в разі укладення договору оренди нерухомого майна замовник зобов'язується сплатити виконавцю винагороду за надання послуг за цим договором в розмірі 50 % від суми місячної орендної плати, зазначеної в договорі оренди нерухомого майна, яка становить 36112 гривень.
Замовник зобов'язується сплатити виконавцю винагороду у момент підписання акту прийому передачі приміщення оренди готівкою, або на протязі 2 банківських днів після 15 січня 2018 року у випадку, якщо акт прийому передачі був підписаний до 15 січня 2018 р. (п.3.2 договору).
Тобто, в договорі передбачено, що обов'язок замовника (відповідача) сплатити виконавцю винагороду в розмірі 50 % від суми місячної орендної плати, зазначеної в договорі оренди нерухомого майна, яка становить 36112 гривень виникає в разі укладення договору оренди нерухомого майна.
Також, судом враховано, що в п.6.4 договору сторони передбачили, що цей договір припиняється і сторони звільняються від своїх зобов'язань у випадку якщо замовник не зможе підписати акт прийому передачі з вини орендодавця.
До матеріалів справи позивачем не надано копії укладеного відповідачем договору оренди нерухомого майна з наступними характеристиками:____тип об'єкта: нежитлове приміщення; адреса: м. Київ, вул. Лук'янівська, буд. 1; площа: 3___м2, інші характеристики: фасадне приміщення розташоване на першому поверсі та акту прийому передачі приміщення оренди.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, відповідачем надано договір оренди №14-17 від 29.12.2017 року укладений з ТОВ «ТМО-Сервіс» (орендодавець), відповідно до умов якого орендодавець передав, а відповідач прийняв в платне тимчасове користування на умовах оренди частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: 04107, м. Київ, вул.. Лук'янівська, 1 (в літ. «А») , загальна площа 300 кв.м. загальна сума орендної плати за місяць 30 000,00 грн.
Та, зазначено, що приміщення, що було орендоване відповідачем відповідно до договору оренди № 14-17 від 29.12.2017 р. та приміщення, про яке йшла мова в договорі про надання послуг № 27-12-18 від 28.12.2017 p., що було укладено між позивачем та відповідачем це різні приміщення.
Будь-яких доказів в спростування тверджень відповідача позивачем не надано.
Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи не надання позивачем належних доказів щодо обов'язку відповідача сплатити виконавцю винагороду за надання послуг по договору №27-12-18 від 28.12.2017 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача коштів у сумі 36 112,00 грн. що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Позовні вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 4 965,65 грн., трьох відсотків річних в розмірі 448,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 588,51 грн. задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від позовної вимоги про стягнення заборгованості за договором.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктом 1 статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Позивачем було надано орієнтовний розрахунок суми судових витрат та витрат на правову допомогу у розмірі 7 500 грн. за підготовку та подання позовної заяви до суду. Також, зазначено, що імовірні орієнтовані витрати на правничу допомогу складатимуть додатково максимум 15 000,00 грн. залежно від витрачених робочих годин (Акт виконаних робіт суду буде наданий пізніше). До судових витрат позивач відносить близько 15 грн. на поштові послуги, що позивач вже частково поніс та може понести у зв'язку з відправкою відповідачу процесуальних документів згідно вимог законодавства.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та жодних доказів на підтвердження таких витрат позивачем не надано.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст.74, ст.ст. 76, 77, 79, 129, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий