ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
м. Київ
27.08.2019Справа № 910/11470/19
Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали за позовом Державного підприємства «Прозорро.Продажі» (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рецензійна палата» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4а, офіс 139) про стягнення грошових коштів, -
22 серпня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Прозорро.Продажі» (позивач) надійшла позовна заява б/н б/д до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рецензійна палата» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- стягнути з оператора електронного майданчика ТОВ «Рецензійна палата» на користь ДП «Прозорро.Продажі» заборгованість за неналежне виконання договору № 150-ЕТС-ЦБД1/2019 про використання електронної торгової системи Прозорро.Продажі від 06.02.2019 року з додатковими угодами до нього; договору № 59-ЕТС-ЦБД2/2018 про використання Електронної торгової системи Прозорро.Продажі ЦБД2 від 19.07.2018 року з додатковими угодами до нього; договору № 58-МП-ЦБД2/2018 про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації від 19.07.2018 року з додатковими угодами до нього у загальному розмірі 85 181,67 грн., а саме:
- договору № 150-ЕТС-ЦБД1/2019 про використання Електронної торгової системи Прозорро.Продажі від 06.02.2019 року з додатковими угодами до нього - 58 394,97 грн.;
- договору № 59-ЕТС-ЦБД2/2018 про використання Електронної торгової системи Прозорро.Продажі ЦБД2 від 19.07.2018 року з додатковими угодами до нього - 16 808,45 грн.;
- договору № 58-МП-ЦБД2/2018 про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації від 19.07.2018 року з додатковими угодами до нього - 9978,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договорами № 150-ЕТС-ЦБД1/2019 про використання Електронної торгової системи Прозорро.Продажі від 06.02.2019 року, № 59-ЕТС-ЦБД2/2018 про використання Електронної торгової системи Прозорро.Продажі ЦБД2 від 19.07.2018 року, № 58-МП-ЦБД2/2018 про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації від 19.07.2018 року зокрема, у визначені договорами строки не здійснив оплату наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене та зміст поданої позовної заяви, вбачається, що в межах даного позову об'єднано 3 (три) позовні вимоги:
- за договором № 150-ЕТС-ЦБД1/2019 про використання Електронної торгової системи Прозорро.Продажі від 06.02.2019 року з додатковими угодами до нього;
- за договором № 59-ЕТС-ЦБД2/2018 про використання Електронної торгової системи Прозорро.Продажі ЦБД2 від 19.07.2018 року з додатковими угодами до нього;
- за договором № 58-МП-ЦБД2/2018 про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації від 19.07.2018 року з додатковими угодами до нього.
Тобто, позовні вимоги за даною позовною заявою ґрунтуються на 3 (трьох) договорах.
Об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Відтак, сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.
Частина 6 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість роз'єднання позовних вимог, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 910/3569/18.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в спірному випадку позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, при цьому відсутні підстави для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого дана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 1 статті 58 Господарського кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
На підставі підпункту 15.4 пункту 15 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
При цьому в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Позовна заява підписана адвокатом, в інтересах ДП «Прозорро.Продажі» Нагребельним А.В .
На підтвердження повноважень адвоката на представництво в суді до позовної заяви додано копію ордера від 25.02.2019 року серії КС № 463904. Вказаний ордер виданий адвокату Нагребельному А.В. на надання правової допомоги ДП «Прозорр.Продажі» у судах та перед правоохоронними органами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в ордері від 25.02.2019 року серії КС № 463904 не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги ДП «Прозорро.Продажі» у Господарському суді міста Києва.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 9901/939/18.
За таких обставин, суду не доведено, що подану до господарського суду позовну заяву Державного підприємства «Прозорро.продажі» підписано особою, яка має право її підписувати від імені позивача, що, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведене, оскільки позивачем не дотримано вимог ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що є імперативними нормами, стосовно підписання уповноваженим представником позовної заяви, яка ним подається, вказане є підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
В той же час, суд зауважує, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 73, ст. 162, п. 1 ч. 5 ст. 174, ст. 173, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву та додані до неї документи повернути Державному підприємству «Прозорро.продажі».
2. Роз'яснити Державному підприємству «Прозорро.продажі», що згідно ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата підписання: 27 серпня 2019 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В.Котков