27.08.2019 Справа № 908/2250/19
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТ-ХІМ» (69034 м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29, ідентифікаційний код юридичної особи 39071718)
до відповідача: Держава (адреса місце реєстрації проживання або перебування невідоме, код відсутній)
про відшкодування збитків
21.08.2019 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТ-ХІМ» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Держава про відшкодування за рахунок держави:
- матеріальної шкоди в розмірі 2 728 грн. 95 коп., завданої обмеженням доступ до суду в Україні;
- 27 289 грн. 50 коп. немайнової шкоди, завданої відсутністю у національному законодавстві необхідної чіткості і точності, та
визначення порядку виконання рішення - шляхом стягнення з державної казначейської служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТ-ХІМ».
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2250/19 та визначено до розгляду судді Дроздової С.С.
Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху на наступних підставах.
Статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Правовою підставою позову позивач зазначає статтю 56 Конституції України, яка визначає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Як зазначено в позовній заяві, протиправна поведінка державних органів полягає в тому, що внаслідок ігнорування Запорізьким окружним адміністративним судом принципу верховенства права позивача було позбавлено права на справедливий судовий розгляд, порушено принцип правової визначеності, основу якого утворює концепція передбачуваності.
Проте в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивач не зазначає в позовній заяві фактичні обставини, які свідчать, що наведена поведінка Запорізького окружного адміністративного суду є протиправною. Посилання позивача на протиправність поведінки Запорізького окружного адміністративного суду без викладення фактичних обставин є лише його доводами (міркуваннями).
Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 залишено без розгляду позовну заяву ТОВ «Логіст-Хім» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару з підстав, що позивачем пропущено встановлений Кодексом адміністративного судочинства України 6-ти місячний строк звернення до суду. Позивача позбавлено права обирати в межах якого строку (встановленого КАС або ПКУ) звернутися до адміністративного суду. Позивача позбавлено права обирати, яке рішення контролюючого органу оскаржувати.
Однак, позивач в разі незгоди з даною ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду мав скористатися своїм правом на оскарження даної ухвали, якщо також, як зазначає позивач у позовній заяві склалася відповідна практика розгляду даних спорів.
Докази, які підтверджують зазначені міркування, в позові не зазначені та до позову не додані.
Доводи (міркування) позивача щодо неправильності поведінки Запорізького окружного адміністративного суду не є доказом в розумінні ч. 1 ст. 73 ГПК України. Зазначені міркування потребують доведення в загальному порядку згідно вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України за допомогою засобів доказування, перелік яких визначений у ч. 2 ст. 73 ГПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 73 ГПК України засобами доказування є письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.
В позовній заяві не зазначено, яким доказом підтверджується неправомірність поведінки Запорізького окружного адміністративного суду, тобто відсутнє посилання на докази, які підтверджують позовні вимоги, що є порушенням вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
За приписами ГПК України господарські суди не наділені повноваженнями надавати оцінку правильності застосування судами інших юрисдикцій матеріального та процесуального права під час розгляду справи та прийняття відповідних рішень.
Поряд з цим, окрім ст. 56 Конституції України подана позовна заява не містить будь-яких посилань на норми чинного законодавства України, на яких ґрунтуються заявлені вимоги про відшкодування шкоди з Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області (норми матеріального права: статей Законів України або чинних кодексів України).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
Відповідно змісту до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164, ч.ч. 1, 2 ст. 172, ГПК України позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно із ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.
За змістом п. 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Відповідно до п. 61 вказаних Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006 року № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
Так, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу(ам) та іншим учасникам справи відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Відповідно до абзацу 2 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;
Згідно з п. 18 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.
Отже, матеріали позовної заяви не містять належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками в розумінні приписів ГПК України та Правил надання послуг поштового зв'язку.
Таким чином, позивачем не дотримано положень п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв'язку.
Це порушує загальні принципи господарського судочинства, зокрема рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін (п.п. 2 та 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Також суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження у справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не відповідатиме статті 6 Конвенції.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено вимогу.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідачем у позовній заяві зазначена Держава. Адреса, місце реєстрації, проживання або перебування невідоме. ЄДРПОУ 0000000000, ел. пошта: ccalcentre@minjust.gov.ua. До позовної заяви не додано відповідних доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Домен gov.ua. призначений для органів державної влади України, зазначена адреса електронної пошти ccalcentre@minjust.gov.ua належить Міністерству юстиції України, яке не є ані позивачем, ані відповідачем у даній позовній заяві.
Держава - це універсальна політична форма організації правління, що характеризується суверенною владою, політичним та публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через систему спеціально створених органів та організацій, за допомогою яких здійснюється політичне, економічне та ідеологічне управління суспільством та керівництво загально-суспільними правами.
Відповідно до ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
У статті 56 Конституції України, на яку посилається позивач, визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Отже, Держава є політичною формою правління, не юридичною особою та не може бути визначена як відповідач у господарському процесі. Державу представляють відповідні органи державної влади у межах їх компетенції. В даному випадку відповідачем необхідно визначити орган державної влади, яким заподіяно шкоду, що підлягає відшкодуванню за рахунок держави.
Відсутність визначення у позовній заяві відповідача не відповідає встановленому порядку здійснення судочинства у господарських судах та суперечить його основним засадам, зокрема принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін.
У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Салов проти України" від 06.09.2005 р., "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок позивача, особи яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, належним чином інформувати учасника справи - відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем до відкриття судом провадження у справі.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків в термін до 11.09.2019 включно (який встановлюється судом з урахуванням поштового перебігу).
Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Запорізького окружного адміністративного суду буде розглянуто під час вирішення судом питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 162, 164, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву залишити без руху.
Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТ-ХІМ» строк для усунення недоліків - не пізніше 11.09.2019, шляхом надання:
- надати докази на підтвердження факту порушення прав та законних інтересів, що спричинили майнову та немайнову шкоду позивачу;
- нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог (в т.ч. щодо розміру немайнової шкоди), а саме чітко визначити норми матеріального права, які повинен застосувати суд;
- письмові пояснення з документальним підтвердженням щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача;
- письмові пояснення з документальним підтвердженням звільнення позивача від сплати судового збору;
- належних доказів відправки за допомогою засобів поштового зв'язку відповідачу та третій особі копії позовної заяви, оригінали доказів направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист), надати суду у вказаний вище строк.
Роз'яснити заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвали набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 27.08.2019.
Суддя С.С. Дроздова