Рішення від 21.08.2019 по справі 904/3087/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2019м. ДніпроСправа № 904/3087/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

до 1. Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро

2. Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" м. Дніпро

про - з відповідача 1 вартості недостачі в розмірі 11528грн.29коп.;

- з відповідача 2 вартості недостачі в розмірі 11528грн.29коп.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача 1: не з'явився;

Від відповідача 2: Полевікова Н.О., довіреність №51 від 01.07.2019р.

ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" з позовом про стягнення: - з відповідача 1 вартості недостачі в розмірі 11528грн.29коп.; - з відповідача 2 вартості недостачі в розмірі 11528грн.29коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на встановлення недостачі продукції під час видачі вантажу; залізничну накладну №45432911, комерційний акт №466001/47 від 31.01.2019р., протокол зважування состава №28710 від 31.01.2019р., рахунок -фактуру №ДМЗ00000867 від 28.01.2019р., платіжні доручення №232003 від 07.03.2019р., №232052 від 11.03.2019р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 21.08.2019р.

13.08.2019р. Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" надало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача-2 вартості недостачі в розмірі 11528грн.29коп. Відповідач-2 стверджує, що від часу прийняття вантажу до перевезення і до моменту його видачі одержувачу відповідальність за збереження вантажу несе залізниця.

Також відповідач-2 зазначає, що при передачі вантажу згідно залізничної накладної №45432911 до перевезення, жодних заперечень залізниця не висловлювала.

Представники позивача та відповідача-1 в судове засідання від 21.08.2019р. не з'явились.

На час судового засідання на адресу суду заяви або клопотання сторін не надходили.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2019р. була направлена позивачу та відповідачу-1 в установленому порядку на адреси, вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930009259890 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2019р. була отримані позивачем 31.07.2019р., про що свідчить підпис представника позивача на зазначеному повідомленні.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930009259904 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2019р. була отримані відповідачем-1 02.08.2019р., про що свідчить підпис представника відповідача-1 на зазначеному повідомленні. 30.07.2019р. вказана ухвала отримана представником Регіональної філії "Придніпровська залізниця", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №б/н, яке наявне в матеріалах справи.

Отже, позивача та відповідача-1 відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

26.01.2019р. зі станції відправлення Діївка Придніпровської залізниці Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" здійснило відправлення вагону №56712763 на станцію Нікополь Придніпровської залізни, згідно з залізничною накладною №45432911 (одержувач - Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів").

Як вбачається із рахунку - фактури №ДМЗ00000867 від 28.01.2019р., вказана відправка здійснена на підставі договору поставки №13-03-18 від 13.03.2018р. Вартість 1 тони вантажу без ПДВ становить 8833грн.94коп.

Під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції у вагоні №56712763. За вказаним фактом був складений комерційний акт №466001/47 від 31.01.2019р.

У розділі "Д" комерційного акту №466001/47 від 31.01.2019р. зазначено: у доповнення до актів загальної форми №31741 станції Запоріжжя Ліве, №1032 та акту про технічний стан вагону №1 станції Нікополь. При комісійному зважуванні, перевірки тари після вивантаження вагону, на 100т тензометричних вагонних вагах одержувача, перевірених органами Держстандарту 20.07.2018р, виявлено менше проти документа на 3150кг коксу не поіменованого у алфавіті, який у вагоні вміститися міг. По документу - навантаження вище рівня бортів шапка 150мм, вантаж маркований дві повздовжні смуги.

У дійсності, навантаження згідно актам загальної форми №31741 станції Запоріжжя Ліве та №1032 станції Нікополь, шапкою вище бортів 15см, із-за сніжного покриття маркування не проглядається, над 6-7 люками поглиблення довжиною 250см, на всю ширину вагона глибиною на всю вишину навантаження. Кузов вагона цільнометалевий, з одного боку вагона 7-му люку на підлозі вагона у люку для очистки зазор, довжиною 50см, шириною 10см. На момент прибуття течі вантажу не було, зазор ущільнений власним вантажем. Згідно акту про технічний стан вагону №1, вагон технічно справний. Комісійне зважування перевірку тари після вивантаження з зупинкою без роз'єднання проводили прийомоздавальники Скорик, Косенко, представник вантажоодержувача Марченко, Бохан, ДС Гавриленко, в.о. заст. ДС Боренко. Зважування проводилось двічі, нестача вантажу підтвердилась.

Позивач вважає, що недостача вантажу в спірному вагоні виникла з вини відповідачів, які не забезпечили збереження вантажу. Позивач просить стягнути вартість недостачі коксу з відповідача 1 у розмірі 11528грн.29коп. та з відповідача 2 у розмірі 11528грн.29коп., що і є причиною спору.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Оскільки спірний вагон був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень статті 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.

З наведених норм вбачається, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Таким чином, вартість вагової недостачі з урахуванням норми природної втрати у вагоні №56712763 становить 2,175т. Вартість 2,175т коксу, який перевозився у спірному вагоні становить 19213грн.82коп. без ПДВ. Вартість недостачі з ПДВ складає 23056грн.58коп.

Згідно ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Також, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996р. №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках продезінфіковані вагони та контейнери.

Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то слід розмежовувати відповідні поняття.

Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні.

Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження.

Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання.

Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.

Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу.

Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, відповідальність може бути покладена як на залізницю, так і на відправника.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

- за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Судом встановлено, що загальна вартість недостачі вантажу у вагоні №56712763 складає 23056грн.58коп. з ПДВ.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення вартості недостачі в розмірі 11528грн.29коп.

Щодо позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" вартості недостачі в розмірі 11528грн.29коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній

Залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Положеннями статті 32 Статуту залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до ст.ст. 24, 31, 32, 105 Статуту залізниць України, вантажовідправник несе матеріальну відповідальність на підставі того, що він мав безпосередній доступ до вантажу, здійснював завантаження, заносив дані до накладної.

У залізничній накладній №45432911 відсутні відомості, які б свідчили про наявність зауважень щодо технічного стану вагону №56712763, при прийнятті його до перевезення.

Згідно залізничної накладної №45432911 вантаж був маркований двома продовжними смугами. При цьому, розділом "Д" комерційного акту №466001/47 від 31.01.2019р. встановлено, що маркування не проглядається.

Як вбачається із розділу "Д" комерційного акту №466001/47 від 31.01.2019р., у вказаному акті відсутні заперечення щодо технічного стану вагону №56712763. В комерційному акті №466001/47 від 31.01.2019р. вказано, що вагон №56712763 у технічному стані виявився справним.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність вини вантажовідправника у виникненні недостачі вантажу у вагоні №56712763.

Таким чином, слід відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" вартості недостачі в розмірі 11528грн.29коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (із змінами та доповненнями), Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення: - з відповідача 1 вартості недостачі вантажу у розмірі 11528грн.29коп.; - з відповідача 2 вартості недостачі вантажу у розмірі 11528грн.29коп. - задовольнити частково.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості недостачі в розмірі 11528грн.29коп. з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод".

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081237; місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (ідентифікаційний код: 00186520; місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310) вартість недостачі вантажу у розмірі 11528грн.29коп. та судовий збір у розмірі 960грн.50коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 21.08.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписаний 27.08.2019р.

Суддя Р.Г.Новікова

Попередній документ
83871911
Наступний документ
83871913
Інформація про рішення:
№ рішення: 83871912
№ справи: 904/3087/19
Дата рішення: 21.08.2019
Дата публікації: 29.08.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Пошкодження, втрати, псування вантажу; З них при перевезенні залізницею